«Кишгин модн» кишг ґгтхі!

Эњ-зах уга, у-ґргн хальмг теегин хотл балєсн цаг ирвіс таньљ болшго хўврід, шинрід йовна. Хальмг кўн болєна зўркнд ґґрхн Элст балєсн улм-улм сііхрід бііні. Ончта архитектурн тосхлтс энўні кеермљнь, єііхмљті, ончта темдгўднь болна. Бурхн Багшин Алтн сўм, Алтн Босха, Бодь суврєн, Бурхн Багшин кґші, Долан хонгин суврєн імтні седкл авлна. Нааран ирсн улс ґвірц архитектурла болн хальмг улсин сойлла бат залєлдата шар шаљна зањшалла таньлдљ, энд седклнь тогтнљ санамрдна. Сентябрь сард темдглдг балєсна ґдрин ґмн ґргнд нег-негндін дуран ґгсн болн шињкін ґрк-бўлін ґнділєсн баєчудт белг белглхір Элст балєсна администрац бас нег ончта орм бўрдіхір шиидв.

Давсн бембі ґдр зґвір киитн билі, тер бийнь Элстин цутхлњд, «Кґвўн болн лу» гидг фонтана ґґр олн улс хурв. Энд «Кишгин мод» секлєні ґргмљті керг-ўўлдвр болв. Энўнд Элст балєсна администрацин толєач Артур Дорджиев орлцљ йґрілин ўг келв.

- Эндр хўрмін кељіх шин тогтсн тавн ґрк-бўл нааран ирв. Бидн цуєар эдні ончта байриг хувалцљанавидн. Ут љирєлиннь туршарт нег-негндін иткљ, тиим сііхнір нег-негндін дурлљ, ниитієір љирєљ біітн. Тиим цегін болн сііхн дуран насн-љирєлиннь туршарт хадєлљ йовтн. Тадн хўрмін кељіх байрта ґдр імтин тўрўнд «дурна оньсан» энд ўлдіхит, тадна хґв-кишгт кен чигн, юн чигн харш болшго, - гиљ ўгін тґгсіљ, баахн ґрк-бўлмўдт белгўд бірўлљ ґгв.

Дарунь 25 љил хамдан бііх Дорљ Яковлевич болн Байрта Ивановна Максаевихн гер-бўлін ґнділєљіх баєчудыг йґрів. Насн-љирєлиннь туршарт ээм-ээмін тўшлдљ, байр-зовлњган ідлдін хувалцљ, нег-негніннь седкл медлцљ, ниитієір бііљ, кґнљлір дўўрњ кґвўдті, хормаєар дўўрњ кўўкдті болљ, љирєлин хаалєтн ґлзіті, цаєан болтха гиљ дурдв. Онц темдглхд, нииті, ґнр-ґсклњ Максаевихні ґрк-бўл зурєан ўрті: тавн кґвўті болн нег кўўкті. Ууєн кґвўнь ода цергт церглљіні, отхн кўўкнь бичкдўдин садт орна. Тегід чигн мел эн ґрк-бўл баєчудт йґріл тівснь орта гиљ сангдна.

Ґрк-бўлін ґнділєљіх баєчуд «Кишгин моднд» оньс оньслад, зўркні кев-дўрсті яршгт тўлкўринь хайчкв. Эн кеміс авн эдн ут љирєлин хаалєар хамдан йовљ, гер-бўлнь бат болљ, эдні хґв-кишгт, дурнд кен чигн, юн чигн харшлтан кўргшго гисн санан батрв.

Билгтнр эднд дурна туск ду нерідв. Баєчуд ењсг дууна айст авлгдад, тесч чадлго биилцхів. Тедні хґв-кишг, тедні байр, тедні ке-сііхн біідл цуглрсн улст бахмљ ўўдів. Шинкін гер-бўл болсн Владислав болн Байрта Цереновихн цугтаднь тґвкнўн љирєл, ут нас, бат кишг дурдв.

Оданас авн мана хотл балєснд дікід нег сін авъяс тохрљана, ґрк-бўлін ґнділєљіх улс хўрмин ґдртін «Кишгин модн» гидг ормд ирід бііхнь лавта.