Зґрмг баатрин нернь туурв

Лаганя района Красинск селіні імтн Тґрскін харсгч Алдр діінд орлцсн улсин ач-тусинь мартлго, эдні санлынь тевчљ, неринь мґњкрўлхір шунна. Тер догшн діінд мана хотнас найн тавн кўн орлцсмн, эдніс тівн хойрнь імнісн хаєцв, хґрн ніімн дііч діініс імд-менд хірљ ирв. Эдн цуєар цергі ачлврмудар ачлгдсмн. Тедн дунд Г.Б.Хохолов, Г.Ш. Наранов, С.Н. Манжиев, Б.М. Очиров, К.М.Сарангов, С.С.Бадма-Горяев, К.М.Павлова, В.М.Кукаев, Б.Б.Эдяшев, А.М.Корсунов, Н.П.Вашутин, Е.Д.Дорджиев, Л.И.Манджиев, нань чигн улс. Мана єазра улс цуг орн-нутгин імтнлі ідл діінд мордад, Тґрскін харсч, імін ірвллго діілдсмн.

Мана єазра кўн Лиљ Исмаилович Манджиевд залу-зґрмг йовдл єарєснднь Советск Союзин Герой гидг ґґдін цол зўўлєгдлі. Красинск селіні біірн школ 1994 љиліс авн нерін туурулсн зґргті баатрин нер зўўљ йовна. 1919 љилд Лаганя улусин Біхі селінд угатя заєсчин ґрк-бўлд Лиљ кґвўн тґрсмн. Эдні гер-бўлд єурвн кґвўн бііљ: Лиљ – ууєн, Манљ – дунд, Костя - отхн.

Лиљ 1929-1933 љилмўдт Красинск эклц школд сурсмн, цааранднь Богутовск школ-интернат чилієід, Лаганя заєсна станцд тоочин сурєульч болљ кґдллі. 1935 љилд Іідрхні рабфакд сурєуль сурдг болв. Амрлєна ґдрмўдт «Улан заєсч» гидг нерідлєті заєсна заводт кґдлдг билі. 1939 љилд цуг оютнриг цергі сурєульд дуудулљ авсмн. Зуг Лиљд тиим цаасн ирсн уга. Тегід кґвўн эврін военкоматд одад, церглх санаєан медўлљ, эрлє орулсмн. Тер љилин хулєн сард Манљин Лиљиг цергт мордв. Тер саамд тґрсн єазр-усан удан цагт ўзшгов гисн ухан баахн кґвўні сананднь орсн уга. Лиљ Украинд тусад, цергі курсмудт сурсмн.

1939 љилд хґрті кґвўн советск-финск діінд орлцла. Тґрскін харсгч Алдр дін эклсні тўрўн ґдріс авн, дііні гўргўд, Киев, Москва, Сталинград балєсдыг харслєна діілдінд орлцсмн.

Лиљ Исмаилович эвріннь тодлврмудтан иигљ бичсмн: «Ґдр болєн бидн траншеймўд малтлавидн. Июнь сарин 22-т би єурвн часла серлів. Єаза тагчг, тењгрт сііхн одд чирмлдлі. Эндр чилгр, айта ґдр болх гиљ би ґґрін зогсчасн цергчд келљілів. Болв генткн тењгр дееріс снаряд унад, єал ціклід, кўрљњнсн самолетмудын і соњсгдв. Тиигхлінь цергчнр бостн, дін эклљіні гиљ би хіікрўв».

Иигід мана єазра баахн кґвўні цергі хаалє эклсн билі. 1943 љилин сентябрь сарин 26-д сґґни ґріллі гвардин сержант Лиљ Манджиевин товин расчет хамгин тўрўнд Губенск селіні алднд Днепр єолыг єатлљ єарсмн. Авиацин дірвлєні кемд Лиљ ўўрмўдтієін хортна самолетмудыг товар хасмн. Болв зерті-зевті понтониг чирљ йовсн катериг ґшітн самолетас хаєад шатав. Тер саамд Лиљ Манджиев імтин тўрўнд уснд усчад, катерт кўрч, терўніс понтониг салєсмн. Тиигід понтон деер тўўмр болсн уга, Лиљ кесг салдсмудын іминь аврсмн.

Лиљ Манджиев цергчнртієін сумна халєнд уснд кўзўцієін орљ усчад, Днеприн барун кґвід кўрід, тован болн суман буулєсмн. Тер саамд артиллерин халєн агчмин зуур чигн зогсасн уга. Товмудыг деесір бооєад, Днеприн чагчм эрг деер ґргсмн. Мана ик церг оратљ йовла, тегід Манджиевин єардљасн расчет плацдармиг эрк биш эвріннь чидлірн єартан бірх зґвті біісмн. Тиигід эдн хортна цергиг траншейіс єарєад, дікід мана йовєн цергин ґмн 50 метрт єарад, тован уралан єарєад, хортна арвн єурвн діврлєиг хірў цоксмн. Эн саамд эдниг мана танкуд болн эврін йовдг товмуд дґњнљілі. Хамгин чинврті кемд Лиљ Манджиев эврін діврлєиг толєалсмн. Дікід Лиљ Манджиев кўндір шавтв чигн цааранднь ноолдљ йовсмн, зуг командирин ґгсн закврар эн діілдініс єарсмн.

Днеприн барун кґвід немш деермчнрлі залу-зґрмг кевір діілдснднь СССР-ин деед Советин Президиумин Зірлгір 1944 љилин моєа сарин 19-д Лиљ Исмаилович Манджиевд Советск Союзин Геройин нер зўўлєгдсмн.

Нернь темдгті билгт Балакан Алексей Манљин Лиљд «Днепр єолын дольганд» гидг шўлгін нерідлі. Энўні тасрха олна оньгт тухахар біінів.

- Командир діічнрін хілів,
Катер шатљахиг заав.
- Кўн, тов, сумиг
Кен харсна? – гив.
Хальмг теегин єірд –
Хар нўдті кґвўн –
- Би кўцінів! –
Босљ, зґрљ келв.
Днепр єолын уснд
Дііч Лиљ усчв.
Дольганла сґрлцљ йовљ,
Догшн єалла ноолдв.
Кўнд ачлєта понтониг
Кґвід татад єарєв.
Єавшун дііні Лиљиг
Єартан ґргљ хавллдв.
Тов лугшљ кўрљњнв.
«Тигрмўд аєаєур ґсрв.
Хіікрід Лиљ баатрхв,
Хортн тархалдљ зулв.
Халун дііні зальд
Хальмг герой тґрв.
Днепр єолын кґвід
Дііч Лиљ туурв.

Баахн кґвўн Лиљ «Љањєрин» баатрмудас ўлгўр авч, тґрскн єазран імін ірвллго хортнас харсч йовла.

Дін чилсні хґґн Лиљ Исмаилович ґрк-бўлін хіієід, Сиврт олљ авсмн. Хґґннь Новосибирск балєснд электротехническ институт тґгсісн болдг. 1957 љил хаврар тґсркн єазрурн ирід, «Вторая пятилетка» (урднь Красинск селін иим нерті бііљ) тооч болљ кґдллі. Хґґт љилмўдт Элстд Хальмг Тањєчин телеўзлин болн радион цутхлњгин ах инженер, дікід директор болљ кґдлсмн. Сурєульта-эрдмті, сін зањта Лиљ Исмаилович олн дунд тоомср эзлљ йовсмн.

Зґргті баатрин нериг бидн мартх зґв угавидн. Тґрскін харсгч Алдр дііні цагт залу-зґрмг йовдл єарєљ, Советск Союзин Геройин нер зўўсн Хальмгин 24 алдр ўрдин тоод нег єазра кўн Лиљ Исмаилович Манджиев йовдгарнь мадн ик бахмљ кенівидн. Љил болєн мана школын багшнр энўні неринь сергіљ, тодлљ, энўнд нерідсн кичілмўд давулна, керг-ўўлдврмўд, спортивн марєас чигн бўрдіні. Школын музейд Лиљ Манджиевин булњ бііні. Цуєар нааран ирљ, єііхўл єііхљ, дікніс энўні діічин хаалєин туск тууљ соњсљ, урмд авна. Манљин Лиљин кґвўн Олег Элстд біідг цагтан мана школд ирід, сурєульчнрла харєад, эднлі кўўндљ, эцкиннь тускар келљ ґгдг билі. Бидн нерін туурулсн баатрин дўўг – Константин Исмаиловичиг авальтаєинь дуудад, Диилврин Ґдрт нерідгдсн байр бўрділівидн. Мана єазра кўн Лиљ Манджиев Тґрскін харсад, аврлт уга діінд орлцад, фашистск деерчнрин ґмніс босад, зґрмг кевір ноолдад, нерін туурулв. Энўні нерн кезід чигн олн імтні сананд мґњкинд ўлдх. Хальмг баатрмудан бичі марттн!

Гооган Светлана,
Красинск селіні Л.И.Манджиевин нерті дундын школын хальмг келні багш