Анатолий Цебековин нерн болн керг Хальмгин тууљд

Хальмг госфилармонь Анатолий Цебековин санлд нерідід хойр асхиг бўрдіљіні. Терўнлі ирлцўлљ бидн Ірісін искусствин ачта ўўлдіч Анатолий Цебековин тускар бичљінівидн. Хальмг дууна эрдмиг делгрўлљ кесн кергнь болн нернь улсин тууљд мґњкинд орв.

Сойлын љил тґгсхдін ґґрдљ йовна. Ґдр болєни љирєлд батрсн кесг керг-ўўлдвр кегдід бііні. Ўўдігч коллективс чигн ўўлдврін цагин йовудыг дахад, олн шин тоот орулљ йовна. Эн цагиг ода эс ўзљіх, болв цуг љирєлірн, ўўлдврірн эн тоотыг ґґрдўлљ йовсн кўўні негнь Анатолий Цебеков біісмн.

Тівн љилин туршарт ўўдігч ўўлдвр кўціљ йовсн Анатолий Очир-Горяевич Хальмгин сойлын герлті гисн нег халхнь болљана. Хальмг келн улсин олн дууг цењнўлід сііхн дуулљ йовсн баахн артист біісн цагаснь авн імтн эн билгтиг темдглљ тодлсмн. Дуундан болн артистическ ўўлдвртін тахшад, кўцсірн тґвкндго билгт шин керг эклв. Заяни билг-эрдмісн баєчудт дасххар, ах сурєульд медљ авсн тоотасн хамдан кґдлљіх ўўрмўдлірн хувалцхар Анатолий Цебеков дууна коллектив тогтасмн. Хальмгин билг-эрдмиг улм ґґдін ґргхір, классическ кґгљмиг делгрўлхір Цебеков тиим шиидвр авсн біісмн.

Хальмгин сойлын халхд 50 љилдін церглсн Анатолий Цебековин љирєл цуг маднд эврі нутгтан, тањєчдан цань уга дурта боллєна ўлгўр болљ ўлдв. Тањєчиннь делгрлтд насн-љирєлін нерідід, ик кґдлмш кесн сойлын болн олна ўўлдічин нерн цуг мадна зўркнд бат орман олв.

Эвріннь эрдмдін итклті билі

Энўні бўрдісн Государственн хор – тањєчдан ик тоомсрта дууна коллектив болљана. Ик билгтн єардврт тогтсн коллектив хґр єар љилин туршарт олар дууллєна эрдмиг олн дунд тархаљ йовна. Келн улсин билг-эрдмлі зергднь классическ искусств делгрлт авх зґвтієинь билгт сіінір медљісмн. Терўгинь кўціх билг болн чидл бііхін тер иткљісмн. Орн-нутгин кесг сурєулин заведеньд кґгљмин ґґдін сурєуль дассн дуучнр болн кґгљмчнр чигн билі. Тедниг Анатолий Очир-Горяевич негдўлљ чадв. Ґмнін тівсн тґртін ик оньган ґгід, бий тустан болн артистнр туст ик дааврта хіліц єарєад, Цебеков эрдмин халхарн сін белдврті, ямаранчн ўўдівр куціљ чаддг коллектив бўрдіљ чадв. Дуулх дун болєна чинринь, утхинь медўлљ ўўлддг коллектив ахр цагин дотр тањєчдан біітхі, орн-нутгтан темдгті болв. Ірісін фестивальмўдт кўцімљтієір орлцснаннь хґґн Государственн хор єазадын орна марєаст чидлін болн билгін ўзўлхір темцв. Иигід 2006 љилд Чехийд болсн Нарт-делкін марєанд Цебековин хор орлцв. «Рождественская Прага» гидг нертієір болсн эн ик марєанд 40 орн-нутгин дууна коллектив билгін ўзўлсмн. Марєана Гран-при мґріг А. Цебеков толєалљах Хальмгин Государственн хор шўўљ авсмн. Жюри нег дууєар тиим шиидвр авсмн. Тиигхд Прагас хірљ ирчкід, журналистнрла харєсн кемдін терўні тускар ик байртаєар Анатолий Очир-Горяевич келљ ґгснь ода кўртл мартгдхш. Терўнд белдід хорин коллектив ямаран ик кґдлмш кесинь медсн маднд тедні диилвр хара биш бііснь медгдљілі.



2011 љилд Государственн хор дууна коллективс дунд ик чинрті «Невские хоровые ассамблеи» болн «Волжские хоровые ассамблеи» гидг фестивальмудт кўцімљтієір орлцсмн. Анатолий Цебековин дамшлтас дасхар талдан кесг коллективин єардачнр хальмг дирижериг кўндлљ кўўндсинь ўзўлхір тер фестивальмудыг бидн тодлљанавидн.

Тґрскні тууљ урмд ґгдг билі

Анатолий Очир-Горяевич тґрскнч седклті кўн біісинь цугтан медні. Тањєчин болн орн-нутгин тууљиг Цебеков улсин љирєлин ўлгўрір меддг біісмн. Тер учрар Алдр Диилврин 65 љилин ґґнд коллективтаєан ик белдвр кесмн. Дііні-тґрскнч седклті ик программ белдід, дууна коллектив тањєчин райодар йовад терўгін ўзўлсн біісмн. Дііні цагин дуудыг Городовиковск болн Лагань балєсдт, Яшалта, Троицк, Ик Буурл, Джалыково, Комсомольск, Алцын Хут болн нань чигн селідт імтн икір таасљ соњсинь ода артистнр тодлна. Концерт болєнд Анатолий Очир-Горяевич ик белдвр кеєід, дун болєна учр-утхинь медўлхір зўткдг біісмн. Тер учрар хорин дуулсн дуд кезінк цагиг сергієід, діінд імін ґгсн баатрмудыг санулљ, олн-імтн диилврин тґлі імін ірвллго дііллдсинь, кґдлсинь санулљ, эндрк хґвті ґдрин тґвкнўн біідлиг ўзўлљісмн. Программдан нерті орс композитормудын кґгљмлі зергднь П. Чонкушовин, Б. Джимбиевин дуд, тер мет хальмг олн-імтні ду орулснь нег ўлў соњсачнрт ґґрхн болдмн. Концертд ирсн улс бийснь бас дахад дуулдг біісинь Анатолий Очир-Горяевич тодлљ келлі. Чик кевір программан белдсін эн тиигљ медсмн.

Анатолий Цебековин єардврт хор Советск Союзин Герой Басан Городовиковин 100 љилин ґґнд белдлєнд шунмєа кевір орлцсинь ветеранмуд тодлна. Йириндін Анатолий Очир-Горяевич концертн программдан тґрскнч седклті ду оруллго біідгинь бидн меддг билівидн. Дун болєна ґмн ахр ціілєвр ґггдљ, тууљин зірм девсњгўд сергігддг біісмн.

2013 љилин февраль сард хорин коллективиг байрин керг-ўўлдврт орлцтха гиљ Волгоградск областин филармонь ўрвр кесн билі. «Тґвкнўни кґгљм дііні ґмніс» гисн дуудвртаєар Волгоградт Сталинградск дііллдінд Диилвр бірсн 70 љилин ґґнд нерідсн Нарт-делкін фестиваль болсмн. А. Цебековин єардврт хор Л. Бетховена Йисдгч симфониг дуулснь ик ґврмљ болн бахмљ ўўдісн билі. Хальмг дирижер хальмг дуучнртаєан делкін кґгљмин классическ ўўдівриг билгин ґґдін кемљінд кўціснь басл ґргмљті йовдл болсмн!

Иргчин туск ухатаєар

Кґгљмд, дуунд насн-љирєлін нерідсн Анатолий Цебеков сойлыг цааранднь делгрўлх баєчудын туст килмљ єарєљ йовсмн. Элстин кґгљмин училищд баєчудыг хальмг олн-імтні ду дуулдгиг дасхљ йовсмн. Хальмг Тањєчин ачта артистнр Данара Шалханова, Эдуард Бурлаков, Анна Очкаева болн нань чигн дуучнр багш Цебековин сурєульчнр болљана. «Сурєульчнртан эн йир дурта болдмн, - гиљ багшиннь тускар нерті дууч Эрвена Оргаева тодлна.- Гўн медрлісн, дууна дамшлтасн арднь орљ маднд дасхсн деерін цуг халхин медрлті, тґрскн єазр-усндан дурта, тууљиг болн авъясмудыг меддг, альд болвчн хальмг болљах нерін ґґдін ґргљ ўзўлљ чадх улс болљ ґстхі гиљ шундг билі. Кесг тоотынь мана багш эвріннь љирєлин ўлгўрірн дасхсмн. Сурєульчнрин сіієинь ґмнін ґргід, хаљєр тоотын тер дарунь кўнд медўллго уга кехір килмљін ґгч, эцк кевті маднд сурєдг билі. Мадниг ґґлўлдго, кеніс чигн харсад авдг, уралан кґтлдг билі».

Коллективиннь иргчин тускар ухалад, хорин ґґр дууна бичкдўдин студь эн сексмн. «Колокольчик» гидг нер зўўсн коллективин бичкдўдиг килмљін ґгід дасхад, дууна туст ик дааврта болдгин багш сурєульчнртан дасхв. Дассн тоотан тііз деер єарч ўзўлљ чаддгиг бичкдўдт дасхад, фестивальмудт, марєаст тедниг дахулљ авч одад, кґгљмчин, артистын љирєл ямаран болдгинь бичкніснь теднд ўзўлв. Багшиннь нериг єуталго Чехийд, Польшт, Венгрьт, Францд болсн нарт-делкін марєаст орлцљ нўр орм эзлљ йовна. Эн студьд ордг бичкдўд классическ кґгљмиг медсн деерін хальмг келн-улсин дууна зґґрлі сіінір таньлдна. Ода эцкин кергиг кўўкнь Нигмяра Цебекова цааранднь кўціљ, бичкдўдин студиг єардљана.

Анатолий Очир-Горяевич Цебеков мадн дунд ода уга болвчн энўні дуд маднла хамдан бііні. Государственн хор энўні нериг зўўні. «Колокольчик» бичкдўдин студь ўўлдљ бііні. Сурєульчнрнь багшин нериг цааранднь дуудулљ, билг-эрдмін Хальмг Тањєчдан нерідљ ўўлдљіні. Нер туурсн дууч, тоомсрта єардач болн килмљті багш Анатолий Цебековин нерн болн кергнь Хальмгин сойлын тууљд мґњкинд ўлдв.

Галина Хейчиева
Редакцин архивіс авсн зургуд