Шикрин диабетиг урдаснь илдкхмн

Ґдгі цагт імтн шикрин диабетір олар гемндг болв, тегід гемиг урдаснь йилдкхин тґлі «Novo nordisk» компань Ірісін регионмудт «Диабет – время действовать!» гидг акц давулљана. Эн ґдрмўдт мана тањєчд «Забота и здоровье» гидг эрўл-мендин автопоезд ирв. Эдн Хальмг Тањєчин єардврла болн эрўл-менд харлєна министерствлі бооца батлад імтн шикрин диабетір гемті угаєинь шинљлљіні.

«Диабет -время действовать!» гидг тґсвиг Владимир Львович Текиев єардна. Ут тоодан эн тґсв 12 љил хооран бўрдігдсмн. Урднь эдн шикрин диабетір гемнсн улсла кґдлдг біісмн, ода болхла регион болєнд одљ, імт шинљлдг болв. Імтн нааран ирљ, ґњгір цусан ґгні. Харм тґрхд, імтн бийін эмчд ўзўлхір адєхш, кўндір гемтхлірн арєан барад, эмч тал одна.

- Диабет гисн гем кўнд, кесг девсњгіс тогтна. Тўрўн девсњд гемиг илдкхлі, эмнхд амр. Тегід мана кељіх кґдлмш дааврта. Иим гемір эклід гемнљіх улсиг илдкід, эмнх зґвтівидн. Ґдгі цагт иим ўўлдвр давулхин тґлі цугнь бііні. Ірісін єардвр эн туст ик кґдлмш кељіні. Тегід шинкн гемнсн улсиг тер дарунь эдгіљ болхмн. Кемрљін эс тиигхлі гем оралдад, эрўл-мендд іімшг учрна.

Ода мадн Ірісін балєсдар йовљ, иим ўўлдвр кўцінівидн. Ямаран балєс орхинь маднд эрўл-менд харлєна министерств йилєљ ґгні. Мадн Беларусьт, Башкирьт, Карельд, Волгоградск болн Мурманск областьст иим шинљллт келівидн. Элст - мана одсн 54-ч балєсн болљана. Кўн болєн документ угаєар цусан ґгні. Шишлњ аппарат кедў шикр цуснднь бііхинь йилєсні хґґн лаборантнр ю кехинь келљ ґгні. Кемрљін эмчд бийін ўзўлх кергті болхла, эндокринолог эмч тал йовулна. Маднла хамдан Элст балєсна поликлиникин болн «Сулда» гидг профилактическ цутхлњгин эмчнр кґдлљіні: ут тоодан єурвн лаборант болн хойр эндокринолог. Імтн удан чеерўдт зогсхш. Ґдрт 200-300 кўн ирні. Мана автопоезд Хальмгт тавн ґдртін бііхмн, Городовиковск болн Яшалтан райодт одлавидн. Селіні єазрт ода кўртл урєц хуралєна кґдлмш дављана, тегід энўніс ишті імтн олар ирхш. Дікід болхла єаза хурта, салькта ґдрмўд зогсљана. Тиим болв чигн кґдлмшін мадн кўціљінівидн.

Элстд хойрдгч ґдр кґдлљінівидн. Імтн ґрўн эртіс авн ирљ анализан ґгчіні. Эннь мадниг байрлулљана. Гемиг урдаснь илдкхлі, эмнхд амр болх. Ірісін єардвр кўн болєна эрўл-мендинь бўрткљ хіліх кергті гисн кўсл тівљіні. Тегід кўн болєн эрўл-мендиннь тускар ухалљ, эмчин хіліврт орх зґвті.

Акцд орлцачнр келљіні:

Елена ЛИДЖИЕВА, Аршан селін:

- Би эврін Аршан селініс нааран ирўв. Чеерўд угаєар ґњгір цусан ґгўв. Шикрин диабет гидг кўнд гемин тускар би кезіні соњслав. Цус ґгсні хґґн лаборантнр шикрин кемљін «4» гив. Эннь гем уга гисні темдг. Келхд, иим анализ љил болєн ґгх кергті. Тегід би ода седкл тґвкнўн хірљінів.

Дорљ САНДЖИЕВ, Элст:

- Автопоездин ўўлдвриг мана тањєчин єардвр болн эрўл-менд харлєна министерств бўрдіснь йир сін гиљ тоолљанав. Эдні седвірір эдн тањєчин райодар йовљ, імтні эрўл-менд шинљлљіні. Автпоездд дулан, лаборантнр цус авсна хґґн тер дарунь шинљллт кені.

Би дал кўрсн кўмб, тегід иим керг-ўўлдврт баєчуд олар орлцх зґвті гисн сўв-селвг ґгхір біінів. Эрўл-менд імтн - эрўл-менд обществ гиљ келгдні. Эннь чик. Ирх љилд акц бас давулгдх, імтн олар ирх зґвті гиљ би санљанав.

Жанна Кекеева
Зургт: А.Зундугинован цоксн зург