Шўўсн эрдмдін итклті

Хальмг госуниверситетд оютнрин цуг халхин белдврт єол оньган ґгні. Хамгин тўрўнд оютн сін специалист болх зґвті, тегід эрдминнь дамшлтыг гўўдлўллєнд ода єол оньг ґггдљіні. Ўлгўрнь багш болхар седљіх кўн школд оч, кичіл яєљ бўрдідгиг, сурєульчнрин псхилогийинь, теднд яєљ сурємљ ґгхинь сіінір медхлі ик туста болхнь лавта. Тиигчкід бає наста багшнр « Љилин багш» гидг марєанд орлцна, медрлін, ах сурєульд авсн белдврін ўзўлљ чидлін сґрні.

Мел тиим янзта амр биш марєаг єурвн љилин туршарт Хальмг госуниверситет бўрдіљіні. «Багшин эрдмин дамшлтыг хоршалєна тўрўн ишкдл» гиљ эн нерідні. Тиим кевір оютнр 4-ч - 5-ч курсас авн яєљ кўн марєанд орлцдган, талдан оютнрла яєљ дґрлддгін сіінір медљ авна. Тернь хґґннь тањєчин йоста марєанд орлцхин тґлі сін тўшг болхнь лавта.

- Бидн таднд цугтадтн кўцімљ дурдљанавидн. Марєанд орлдцгиг дастн, чидлін, медрлін сґртн, терўндін итктн. Чањє зањ -бірцті, чидлдін итклті, саалтг -боомтгас іідго улс болтн! –гиљ эднд жюрин ахлач, КГУ-н ректор Бадм Салаев дурдв. Жюрин гешўдин тоод Элстин школмудын багшнр, профсоюзин єардачнр орлцв.

Тўрўлід иим марєан багшнриг белддг цуг факультетмўдт бўрдігдлі, тедні диилічнрнь ут турштан зурєан кўн болв, эдн университетин ашлгч марєанд орлцх зґв авв. Эдні неринь заахла иим – Алина Черкасова «єазадын орна филологий» гидг специальностьд дасна, 5 -ч курст сурна, гуманитарн факультетин элч. Хальмг филологин болн дорд ўзгин келні факультетд Даяна Цебекова диилвр бірсмн. Хальмг болн єазадын кел эн дасна, 5-ч курст сурна.

Инженерн -технологическ факультетд Айса Абушинова йилєрв, «Безопасность жизнедеятельности» гидг эрдм дасна, 4-ч курст сурна. Математикин физикин болн зіњгллєні технологийсин факультетиг марєанд Казахстанас ирсн Александр Козлов элчлв. Магистратурин негдгч курст эн сурна.

Педагогическ сурєуль-эрдмин болн биологийин факультетин диилічнь Цагана Лиджигоряева болсмн. Биология эрдмін тавдгч курст эн дачана.

Дундын профессиональн сурєулин факультетд йилєін сінь Алексей Адъянов болсмн, эклц классин багшин эрдмір 4-ч курст эн сурчана.

Ашлгч марєана тўрўн девсњд эдн бийиннь тускар келх зґвті біісмн. Цугтан эдн сін келвр белдсмн. Болв йилєін сіінір математикин болн физикин факультетин элч Александр Козлов белдсмн гиљ нанд сангдна. Казахстанас ирсн болн ода Хальмг Тањєчд олсн ўўрмўдін хамцулад хасг болн хальмг кел бийиннь келвртін орулљ келсмн. Тиим кевір физикўд болн математикўд хоорндан ни-негнір бііљ, олна кергўдт юмнас эмілго орлцна гиљ лавтаєар келљ болљана.

Алина Черкасова бас ўўрмўдтієін соньн наад тівв. Багш кўн ю болв чигн чадх зґвті. Терўг Алексей Адъянов иткўлв. Ўўрмўдтієін наад тівід, ґдгі цагин би биилід, жюрин оньг авлв.

«Решение педагогических ситуаций» гидг девсњд марєанд орлцачнр чик шиидвр тўргір олљ авх зґвті біісмн. Энд биолог Цагана Лиджигоряева болн физик Александр Козлов йилєрв гиљ келљ болљана, эдн тўргір чик шиидвр олљ жюриг иткўлв. Наадк орлцачнрас эн девсњд Даяна Цебековаг темдглљ болхмн.

Дікід орлцачнр «Постигая азы мастерства» гидг шинрўллєні тґсвін жюрид медўлх зґвті біісмн. Энд бас Александр Козлов, Алексей Адъянов, Цагана Лиджигоряева йилєрв. Александр Козлов тўрўлід Хальмг госуниверситетд Казахстана ик сурєулин хойрдгч курст сурчахдан стажировкд ирлі, тиигхд мана КГУ энўнд йир икір таасгдсмн, тегід сурєулян энд цааранднь сурхар шиидсмн. Ода магистратурт астрофизик дасчана, мана нўўрлгч багшнрин дамшлтла, академик Пўрві Эрдниевин ўўдісн УДЕ-н технологийлі таньлдљана.

Дікід цуг орлцачнр мастер-класс ўзўлв. Аштнь университетин ашлгч марєнд тўрўн ормиг Алина Черкасова эзлв. Энўг марєанд белдсн КГУ-н багш Кекеева Т. З. болн Алина хойр дурта орн-нутгтан одх зґв авсмн, тиим ачлвр диилічд ґггдљіні.

Хойрдгч ормд Алексей Адъянов болн терўні багш Нембрикова Е.В. єарв. Эдн арвн тавн мињєн арслњга хойр мґрієір ачлгдв.

Єурвдгч ормд Цагана Лиджигоряева болн терўні багш Босхомджиева Е. В. эзлв – эднд 12 мињєн арслњга хойр мґрі ґгв. Цуг орлачнр «Университетская Ника» гидг кґшір ачлгдв. Нўўрлгч ормд эс єарсн оютнрт 10 мињєн арслњга мґрі ґггдв.

Тиигљ эн єурвдгч марєан тґгсв. Терўнд орлцхд амр биш бііснь лавта. Тиим болв чигн уйн наста оютнр медрлін, арє чидлін агсљ ґґдін ашт кўрв, кесг тоот дасљ авв. Эднд кўцімљ дурдљанавидн.

Тўрвін Єуна