Хальмгин шаљн лам Тэло Тулку ринпоче: «Итклін бичі геетн»

Хальмг Тањєчд шар шаљиг шиніс босхљ авч делгрўллєн Тэло Тулку ринпочен ўўлдврлі болн нернлі залєлдата. Тањєчд Тэло Тулку ринпоче тўрўн болљ 1991 љилд Дала ламин делегацин ханьд ирсн билі. Терўні ґмн бає наста лам эвріннь ґвкнрин єазрар соньмсад, ямаран нег зіњг авхар шундг билі. Моњєлын элчллтд одад, сурвр ґгсніннь тускар 7-ч тойгта профессиональн лицейд оютнрла болсн харєлтд шаљн лам келљ ґгсинь соњслав. Тиигід Дала ламиг дахљ ирід, тўрўн болљ эк-эцкин єазрт эн ирлі. Љил эргід тањєчд болљасн оюни болн шаљна делгрлтиг толєалх ўрвр энўнд кегдсмн. 1992 љилд Тэло Тулку ринпоче Хальмгин шаљн ламин ўўлд суњєгдв. Тер цагас авн шаљна бає наста ўўлдіч цаган, чидлін нґґлго тањєчд Бурхн шаљна номиг ціілєљ тархалєнд нерідв. Давсн цагин дотр энўні єардврт 30 єар хурл босхгдв. Олн суврєн імтн бііх селідт тівгдід, амулњ-менд љирєлин улынь батлљана. Бурхн Багшин Алтн сўм хотл балєснд дўњгіљ босв. Ода Ірісід болн Европд хамгин ик шаљна хурл болљах цутхлњгд шаљн ламин резиденц бііні.

Шаљн ламин єардврт шаљна мартгдад біісн кесг авъясмуд болн йосрхл сергігдљ, біідл-љирєлд орулгдв. Цаєан сар, Зул, Ўр сар болн шаљна нань чигн ик байр йосна цуг зокалар кеддг болв. Імтн эн ґдрмўдлі хурлмудт ирід мґргўлд орлцдгнь ода даслт болв. Бурхн Багш номан тўрўн сурєульчнртан ціілєљ ґгсн ґдрлі Хальмгт біісн гевш Пакчо хальмгуд шаљна цуг авъясар эн керг-ўўлдвр кўцідгиг сін халхаснь темдглв. Иим шаљна сін ґдрмўдлі ирлцўлљ імтн самнр авдг авъясиг шаљн лам бас біідл-љирєлд орулв. Ґрк-бўл бат болхд, эрўл-менд баєчуд ґсхд туслх авъясмуд болн зањшалмуд батллєнд иигід шаљн лам ик килмљін ґгні.

Йирини біідл-љирєлд шаљна тусинь бат болхд дґњ болх тоотыг кўцісн деерін Тэло Тулку ринпоче шаљна номин уњ-сўўринь батлхар, номин учр-утхинь імтнд медўлхір бає биш кґдлмш кені. Намрин эн сармудт Хальмг Тањєчд шаљн ламин ўрврір гўн медрлті болн номин ик цолта ламнр - гевш Т. Пакчо, Дрепунг Гоманг хурлын ах лам Й. Дамчо ирід лекцс умшад, ном хіірлв. Шаљн лам бийнь чигн олн улст номиг хойр ґдрин кемд хіірлв. Иим номин ціілєвр баєчудт нег ўлў кергті, шаљна номин философск халхинь тедн сіінір медљ авна. Иргчдін тањєчин єоллгч кґдлмшч чидлнь болх баєчуд шаљна номин кўчиг, шагшавдын чинриг олзлад, ухаєан хурцдулљ гўн медрлті болхд тернь йир кергті.

Ірісін буддистнриг Энткгин болн Тґвдин буддистнрла залєљасн кесг зун љилин залєлдаг шиніс босхљ батллєнд чигн шаљн лам ик оньган ґгв. Шаљн ламин седвірір 2007 љилд Энткгин Дхарамсала балєснд Дала ламин резиденцд ик фестиваль болснь мартгдхш. Ірісін болн Моњєлын буддийск сойлын фестиваль тиигхд олн улсиг тенд хурала. Ірісін буддийск регионмудас болн Моњєлас олн улс цуглрљ ирлі. Хальмгин делегацин ханьд тањєчин ачта артистк Данара Шалханова, тиигхд зурачнрин нииці толєалљасн Мерген Мошулдаев, архитектор Сергей Курнеев болн нань чигн ўўлдічнр одсн билі. Тґвдин сойлын герт хальмг зурачнрин єііхўл ўзўлгдсинь Бурятин дууч Зґригто, Туван камбы лам, нань чигн олн улс, тенд бііх тґвд улс чигн оларн ирљ, таасљ хіліснь тодлгдна. Ут – тоодан тиигхд 500 єар кўн Ірісін регионмудас тер фестивальд орлцла. Дала ламин гегін єанцхн тґвд келн улсин биш, шаљнд шўтдг олн келн-улсин тер тоод Ірісін регионмудын імтні оюни кґтлврч болн кўнкл багш болљахинь медўлх седклтієір кесн тер фестиваль ик чинрті болсинь Хальмгин шаљн лам темдглсмн.

Ірісієіс болн нань чигн кесг єазрас ирсн улст Дала ламин гегін ном хіірлсмн. Тиигід Ірісін буддистнрла харєљ, ном хіірлдг сін зањшал батрв. Эн љил чигн Хальмгас кесг кўн Дала ламин номд одад орлцхар белдљіні. Шаљн ламин нилчір ода олн улс Дала ламин гегін Европд, эс гиљ Америкд ном хіірлсн цагт тенд кўрч кўнкл багшиг соњсна. Олн зўсн шаљн хоорнд ни-эвин біідл тогтаљ бііхин туск Дала ламин заавриг кўцієід, Хальмгин шаљн лам олн келн улс хоорнд эвин біідл батллєнд кўчн-чидлін зална. «Эндр мана олн келн улста тањєчд олн зўсн бурхнд шўтдг олн келн улс ни-негн, кен-негндін дґњ болљ бііні. Мана орн-нутгт иим амулњгта болн эвин біідл тогтснд бидн байрта біінівидн», - гиљ Тэло Тулку ринпоче келні.

Галина ХЕЙЧИЕВА

Мана ціілєвр: Хальмгин шаљн лам Тэло Тулку ринпоче 1972 љилин октябрин 27-д Америкд тґрсмн. Энткгин єазрт Дрепунг Гоманг хурлд 13 љилин туршарт шаљна ном дассмн. Ном дасљасн цагтан Энткгин ірўн болн алдр лам Тилопан хўвлєн гиљ Дала лам болн нань чигн ик багшнр зірлг болсмн. Алдр Тилопан хўвлєн болад, Ґвр Моњєлд хойр дікљ, болн єурв дікљ Моњєлд эн дікніс тґрљ ирљісмн. Иим ик цолта болн ірўн лам болљахнь цуг маднд кўндті.

1992 љилин ноябрь сарас авн Хальмгин шаљн лам. Хальмгин буддистнрин нииціг толєална. Хальмгт, Ірісід, Моњєлд, Энткгд, нань чигн єазрт кесг ик керг-ўўлдврмўдиг шаљн лам бўрдіљ давулна. Шаљна болн олна ўўлдічин нернь делкід темдгті. 2008 љилд «Хальмг ўнні» «Йисн туг» марєанд «Љилин гегірўліч» гидг нер зўўсмн. 2009 љилд хальмгуд Ірісін ханьд эврі сін дурар орсна ґґнин медаляр ачлгдсмн. «Признание» Хальмг Тањєчин сањгин «Делкін одн» медаляр темдглгдсмн. «Европа-Азия» Нарт-делкін гуманитарн академин кўндті гешўн, Моњєлын Отхонтенгрин университетин кўндті доктор, Моњєлын Завханск іімгин кўндті иргн.

Хальмг Тањєчин кўндті иргн.