Бичкдўд сін эмнлє авчана

Тів шаху љил хооран Элстд бичкдўдин тањєчин больниц секгдсмн. Урднь энд цґґкн орта соматическ болн хирургическ іњгўд біісмн, ода эн олн профильті эрўл-мендин учрежденьд хўврв. Бичкдўдин больниц медицинск дґњ кўргдг эмнлєні-шинљллєні цутхлњ болсн деерін мана тањєчд бичкдўдиг эмндг єоллгч учреждень гиљ тоолгдна. Ґдгі цагт больницин ул деер 8 клиническ іњгд 231 кўн эмнлє авна, консультативн поликлиник, бичкдўдин эрўл-мендин цутхлњ, анестезиологин-реанимационн іњг, ґдрі стационар, шинкн тґрсн нилхдин іњг ўўлдні. Ут тоодан больниц 95 зўсн медицинск дґњ кўцідг лицензьті. Тањєчин бичкдўдт санитарн-специализированн дґњ кўрглєн, шин эв-арє олзлљ эмнлєні цагинь баєруллєн, шинкн тґрсн нилхдиг асрлєн – энд кґдлљіх эмчнрин єол ўўлдвр. Ґдгі цагт тањєчин бичкдўдин больницин ах эмч Руслан Каюков. Энўні єардврт ґґдін мергљлтті, дамшлтта эмчнр кґдлні.

Давсн љил «Эрўл-мендин модернизац» гидг федеральн шишлњ тґсвір ґдгі цагин медицинск оборудовань регион болєнд йилєгдлі, тер тоод мана тањєчд. Тањєчин эрўл-менд харлєна кесг учрежденьс шин оборудованяр теткгдв. Ґдгі цагин оборудованяр кґдлхин тґлі эмчнр чигн шишлњ сурєуль сурч, дамшлтан ґґдлўлсмн. Энўніс ишті біірн імтн талдан балєс орлго, тањєчдан эмнлє авдг деерін месллє кељ чадљана.

Больницд дуту тґрсн нилхсиг асрљ эдгіні. Шинкн тґрсн нилхдин палатд ґдгі цагин оборудовань бііні. Эн љил эдн ки авлєна аппаратар теткгдсмн.

Љил болєн стационарт Элст балєсна болн тањєчин райодын 6 мињєн бичкн эмнлє авна, нег мињє шаху месллєн кегдні.

Мадниг больницд ирсн кемлі ніімті кґвўнд кесн месллєиг ґґдін дамшлтта эмч Нина Петькиева єардљ давулв. Энўнлі хамдан хирург Чингис Есинов, ассистент Савр Буринов, медицинск сестра Ольга Данаева кґдлв.



Урднь анестезиолог месллє кељіх кўўні чирі деер маск бірід зогсдг біісн болхла, ода єарнь сул. Месллєні йовудт эмч талдан кґдлмш кељ чадљана. Эмч гемті кўўні цогц-махмудынь компьютерт ўзні.

- Би урднь иим оборудованьд кґдлхв гиљ сандго чигн билів. Ода мана эмчнр цуєар интернатурт, ординатурт сурад, мергљлтін ґґдлўлв. Ґдртін дґрвн месслєн кегдні. Шин оборудовань олзлснас ишті эмнлєні цаг баєрв, - гиљ эмч Нина Ивановна келні.

Тањєчин больницин ах эмч Руслан Каюков тањєчин єардврт, тер тоод эрўл-менд харлєна министерствд бас ик ханлтан ґргљіхін медўлв. Юњгад гихлі шин оборудовань олзсна ашт больницин кемљін кесг холванд ґсв, эмнлєн сін болљана.

- Би кесг љилдін Москва балєснд эмчір кґдлљ йовлав, тенд иим оборудовань, аппаратмуд ода кўртл уга. Мана учрежденьд немш «Дрегер» гидг аппаратур бііні, энўгір дамљад эмчнр месллє кесн кўўнд ямаран, кедў эм кергтієинь йилєљ ґгні.

Ґдгі цагт 300 шаху бичкн больницд эмнлє авчана. Эдні тґлі сін таал бўрдігдв. Гўн медрлті эмчнр мана больницд олн, тедні чик эмнлєіс ишті мана пациентнр тер дарунь эдгні. Хамгин ґґдін мергљлтті, дамшлтта эмчин негнь Валерий Манжиков. Маднд эн кўн ик дґњ-тусан кўргљ, эмнлє авчах кўн болєна тускар ухална.

Мана больницин капитальн ясвр дуусгдв, тегід эмчнрин болн эмнлє авчах бичкдўдин, эк-эцкнрин тґлі сін таал бўрдігдв,- гиљ тањєчин бичкдўдин больницин ах эмч Р.Каюков келв.

Жанна Кекеева

Зургт: месллє кељіх кем

А.Зундугинован цоксн зург