Зґргті командир Йисн Алексеев

21-08-2021, 17:09 | Общество

Теегин шулун-дулун урсхулта, цегін уста єолын кґвід біісн Цекрт селін дііні ґмн тањєчд нерін туурулљ кўч-кґлсч кергін орутаєар кўціљ, імтні љирєлін сііхрўлљ йовла. Энд хальмг утх-зокъялын нерті ўўлдічнр, билгті бичічнр Басњга Баатр болн Манљин Нимгр ґсљ боссмн, хґґннь эдн зуна цагла нааран элгн-садн, дўўнр, эк-эцк талан ирљ энд эњ-зах уга теегин ноєан дотр урмд авч амрчасмн.
Болв Цекртин олн улсин дунд зґргті діічнр чигн ґсч босчасмн, тґрскн селін эднд љирєл, хґв-кишг ґгсн деерін, тґрскнч сін сурємљ ґрк-бўл болєнд, школд ґгсмн. Тиим билгті, сурєуль сурхдан, медрл авхдан дурта уйн наста кґвўдин тоод Йисн Алексеев йовсмн.
Дін эклхлі эн арвн ніімті біісмн, дунд сурєулян тґгсієід, цааранднь сурхар седљісмн. Зуг дііні аюл тер зура кўцілєнд харш болв, зуг хґґннь тернь тохрв. 1941-ч љилин мґчн сарин 22-ин хґґн Йисн ўўрмўдлієін хамдан Улан-Хол селіні цергі комиссариатд ирљ фронтд одх эрлєін бичсмн. Сурєульта кґвўг дарунь Новочеркасск балєсна мґрн цергі училищт йовулв.
Энд хальмг кґвўдлі Йисн харєв, эдн цугтан хоорндан ах-дў мет бат кевір ўўрлдід, нег-негін кўндлід, дґњнід біісмн. Тер тоод Наран Босхомджиев, Алексей Муканов, Тавшка Самохин, Спиридон Бадма-Гаряев, Сангаджи Лиджиев, Пюрвя Ходыков болн кесг нань чигн, ут турштан дґчн єар хальмг кґвўд сурчасмн. Эдніс зірмнь тўрўн болљ балєс ўзід, училищт шин ўўрмўдлієін харєад, ик байрта-бахта біісмн. Нег ґрк-бўлд мет біієід, шин медрл хоршаљ авад, ґґрхн иргчд кўціх зґргті йовдлын тґлі кўчн-чидлін хоршаљасмн. Тиигчкід, нам дііні кўнд-кўчр кемд чигн, сурєулин цаг оньдин хамгин кишгті, омгта цаг болна.
Бає наста кўўнд юн таасгдна? Шин балєсн, шин багшнр, шин батар ўўрлдг кґвўд, тедниг тґрскн хотнд кўліљіх сііхн кўўкд, элгн-саднь, дўўнрнь, тедніс бичг авхла тернь ик гидг байр ўўдіні, ховрар хот-хол гертіснь ирхлі тернь бас цугтаднь ґврмљ, йоста нір-наадн, тўшг болна.
– Дін ода болљана, тегід кергті тоотан сіінір дастн, тадн салдсмудыг єардхт, теднд заквр ґгхт, тадн офицермўд болхт, тегід тана зґргіс тана салдсмудын зґрг омг авад ґсід бііх. Тґрскндін итклті болтн, кўчті хортнла іімшг угаєар ноолдтн, – гиљ багшнр эднд лекцин болн семинарин йовудт келљісмн.
Тегід удл уга эднд хоршасн цергі дамшлтан йоста дііллдінд олзлх цаг ирв. Тер цагт немш церг Ар ўзгин Кавказ эзлљ авхар діврлєін кељісмн. Эн кўнд діілдінд Новочеркасскин мґрн цергі училищин цуг курсантнр, тер тоод 18-19-ті хальмг кґвўдин эскадрон 1942-ч љилин ноха сарин 4-іс авн єаха сарин 9 кўртл нег сардан орлцљасмн. Тедні тоод курсант Йисн Алексеев ўўрмўдлієін йовсмн, тўрўн дііллдін эдні тґлі йир кўнд болсмн.
Минеральные Воды балєсна тґлі біір бірлдін бас амр биш болсмн. Болв курсантнр імін ірвллго ноолдљасмн. Эдниг немшнр «зґргті офицермўдин іњг» гиљ нерідљісмн. Эднлі уйн наста курсантнр біір бірлдљіхин тускар хортна церг медљісн уга. «Эн гвардин іњгсиг бидн уга кехвидн», – гиљ немш салдсмуд біірн імтнд келљісмн.
Ново-Ивановка селіні тґлі дііллдін бас ик кўчті болв, эн хотниг мана курсантнр чигн, немш фашистнр чигн селгідір єурв дікљ эзлљісмн. «Мана танкуд ирхлі бидн курсантнриг уга кехвидн», – гиљ хортна цергчнр келљісмн. Болв диилвриг Новочеркасскин курсантнр бірв гиљ цергі єардач біісн генерал-полковник Ока Иванович Городовиковд училищин ахлач полковник И.П. Калюжный зіњглљісмн. Хальмг іњгсин залу-зґргинь эн онц темдглв. Тер бичгин тускар курсантнр зуг дііні хґґн ирљ медв. Тер тоот училищин туск тодлврарн улм икір хувалцх, імнісн хаєцсн ўўрмўдін дііні хґґтк кесг харєлтд тодлхин тґлі ул-сўўр болљасмн. «Мана ўўрмўд уйн наста біісн болв чигн, бає дўўвр насан Тґрскні, иргч сііхн љирєлин тґлі ґгсмн, зґргті діічнр эдн біісмн» – гиљ дііні хґґн Тавшка Самохин, Йисн Алексеев болн эдні ўўрмўднь фронтовикўдин харєлтд кезі чигн темдглљісмн. Эдні ўўрмўднь шињкін дііні ґмн школан тґгсісн баєчуд біісмн, тер алтн љирєлін эдн Тґрскні ўлмі уга біідлин тґлі ґгсмн.
Ар ўзгин Кавказд болсн кўнд дііллдіні хґґн 63 командир болн курсант орн-нутгин залврин ачлвр авх діічнрин тоод орулгдв, 18 кўўні цергі цолнь ґґдлўлгдв, 6 кўн часар ачлгдв, 14 курсантд ханлт ґргв. Училищиг фронтас буулєсна хґґн Нальчикин эргндк єазрт 200 єар курсантнрт лейтенантын цол зўўв, тер тоод мґрн цергчнр, пулуметчикўд болн артиллеристнр эдн болв. Тиим цергі цолыг Йисн Алексеев чигн зўўв. Наадк курсантнр сурєулян тґгсіхин тґлі Кировобад балєсн тал йовулгдв.
Йисн Гаряевич болхла училищиг тґгсісн ўўрмўдлієін хамдан Украинск фронтын цергі іњгд тусв. Энд лейтенант Алексеевд взвод толєалх даалєвр ґгв. 1944 љилин лу сарин 2-т бає наста командир зґргтієір діілдљ Тґрскін Харсгч дііні хойрдгч девсњгин орденір ачлгдла. Тер дііллдін Дмитрувка селі сулдххин тґлі болсмн. Хортна чидлмўд єурвн танкар болн єурвн бронемашиєір дґњ авад Йисн Гаряевичин взводыг тарсхан угаєар діврљілі, болв хортна кўчн элвг біісн бийнь, взвод тер діврлєиг кесг дікљ урмдынь хірўлљ уурулљасмн. Тер дііллдіні йовудт советск цергчнр хортна 20 салдсиг болн бронетехникиг уга кесмн.
Бає наста командир эн дііллдінд хортна нег бронемашиг эврін танк зогсадг бууєар хаєад уга кев. Кўнд шав авсн бийнь командир Алексеев дііллдіні єазрас єарч йовсн уга, зуг хортна салдсмудыг цааран кґґсні хґґн санитармудын дґњ авв. Тиигљ цергі архивин бірмт цааснд келгдљіні.
Дііні хґґн Йисн Гаряевич сурєулян цааран сурад, селіні эдл-ахун институт йилєін сіінір тґгсієід, хальмг тохма мал ґсклєнд ик тівцін орулв. Энўні кґвўн, хойр кўўкнь ґрк-бўлін ґнділєід, ачнр зеенринь болн љичнринь ґскљіні. Зґргті дііч Йисн Алексеевин дііні йовудт кўцісн кесг баатр йовдл баєчудт кезі чигн ўлгўр болљ ўлдх.
ЉААХАН Бадм

Видео