Уйн наста љањєрчнр - мана бахмљ

Ўстин района Эрднихні дунд сурєулин 10-ч классин сурєульч Ануш Болдырев (зургт) билг-эрдмірн йилєрні.
Кезіні хальмг кел меддго бичкдўд, арвтнр ґрк-бўлдін му сурємљ авсн ўрд гиљ тоолгдљала. «Тана кґвўн хальмгар келнў, келсиг меднў?» – гиљ мана эк-эцкд золєад ирсн гиичнр сурдг біісмн. «Медлго яах билі», – гиљ экм хірў ґгчілі. Би бас дотран алњ болдг билів. «Яєад тиигљ сурљахмб, тґрскн кел меддго, эврієірн кўўнддго кґвўд-кўўкд бас біідв?» – гиљ санљалав.
Тиигн гихнь нам љирн-тівн љил хооран чигн, Сиврин тууврас одахн гилті ирсн бийнь, тґрскн келін меддго, хірў ґгч чаддго бичкдўд біісмн, теднд эк-эцкнь, ээљ-аавнь ґвкнрин кел дасхсн уга, бийін хальмг гиљ медљісн уга, орсар кўўндснь деер гиљ тоолљала. Талдан улс болхла юмнд орљ ґгдго зўткі зањган ўзўлід, тґрскн келірн кўўндід, бичкдўдін чигн дасхљала.
Ода болхла арвтнрин ик зунь тґрскн келін медхш, тедниг эс дасхсн бґдўн улсин, тедні элгн-садна, тер цага йосна гем мґн. Љирдгч љилмўдт келн-улсин цуг сурєульмуд хаагдла. Ода ирљ тер сурєульмудыг хірў секхір бііні, зуг тґрскн келін єазалдг улс дала, терўг меддгнь болхла холванд цґґкрв. Тиим таалд ґвкнрин кел босхх кем ирљіні. Ода нам далта-найта медітнр мел орсар келні, хальмгар нег ўг орулх санан нам уга. Тедниг хґрдг чигн кўн уга эсий?
Болв ґдгі цагт йоста кевір хальмгар келдг арвтыг соњсхла байр-бахмљ ўўдні. Одахн тиим байрта йовдл «Бичкн Тґрскм» гидг марєанд учрв. Элстин сурєульчнр ірі-кері хальмгар келљісн болхла, Ўстин райна Эрднихн селіні дундын сурєулин 10-ч классин сурєульч Ануш Болдырев йоста хальмг кўн кевтієір тґрін медўлід хальмгар келхлі, кен дииліч болхнь жюрид, нань чигн улст дарунь медгдід біів.
Яєад гихлі «Љањєр» дуулвриг эс гиљ хальмг авъясиг шинљлдг марєанд хамгин тўрўнд сіінір хальмгар келх кергті. Келін эс медхлі ямаран чигн гўн утхта илдкл кесн бийнь, туста юмн болшго. Келін меддг кўн кезі чигн шўўєід бііхнь лавта. Тер зокалыг Ануш дікід нег иткўлв. Ануш кезіњк нер кґвўнд эцкнь ґгч, ґвк-эцкнь тиим нерті біісмн.
– Мини хальмг келні багш Нина Гаряевна Манхаевала хамдан «Бичкн Тґрскм» марєанд болн хальмг келні олимпиадт белдљілівидн. «Љањєрин» тускар гўн шинљллт кесн нерті номт Николай Биткеевин тускар соњсхвр келів. Тернь амр биш билі, тегід тер келх ўгин ик зууєинь чеељір дасљ авлав, – гиљ мана кўўндвриг Ануш эклв. – Эрк биш дииліч болхв гиљ нам санљасн угав, талдан орлцачнр бас эн марєанд дигті-даратаєар белдљ соньн кесг тґрір шинљллт кељ.
Жюрин гешўдт туслњ шўўљ авсн тґр таасгдсн чигн болх гиљ санљанав, мини келсиг оньган ґгч соњсљала. Хальмг келм чигн талдан орлцачнрас деер болад біів, цугинь хальмгар тўргір ціілєід тґрскн келін сіінір меддгін ўзўлўв. Дікід «Љањєрин» нег тасрхаг умшад ґгтн гиљ намаг жюрин гешўд сурв. Би нег бґлгин тасрха дуулљ ґгўв. Тўрўн болљ «Бичкн Тґрскм» марєанд орлцлав.
Ґрк-бўлдін бидн хоорндан хальмгар кўўнднівидн. Мини эцк-фермер, экм тууљин багш болљ мана селіні сурєульд кґдлљіні. Наєц ээљм бас нанла мел хальмгар кўўндні, би чигн эврі келір хірў ґгнів. Ода наєц ээљм ачта амрлєндан бііні. Хальмг келні кичілд бас хальмг туульсин, «Љањєр» дуулврин, бичічнрин ўўдіврмўдин тускар кўўнднівидн, – гиљ Ануш маднд келљ ґгв.
Эклц классмудт кґвўг хальмг келні багш Татьяна Дорджиевна Сенглеева сурєљала, тўўні ик ач-туснь бас бііні. Тґрскн келін сіінір дастн гиљ эвріннь сурєульчнртан, кезі чигн келдг билі. Ґвкнрин келін дасхмб угай гиљ кўн болєн эврін шиидні, ик дурн бііхлі дарунь дасад авчкх, седкл уга болхла сіінір келін медшго гиљ сангдна.
Иргчдін зґв-йосна органмудт кґдлх санатав, цааранднь тиим сурєуль сурнав. Болв сурєулян тґгсітл тоолвр чигн сольгдад бііх.
Љањєрчнрин марєанд алдр дуулврин эклциг дуулљ ґглів. Аштнь єурвдгч орм эзллів. Талдан љањєрчнр бас сін белдврті билі. Кґтчнрі болн Бає Дґрвді райодын кґвўд алдр дуулвриг сіінір медні.
Интернетд Владимир Каруев, Дмитрий Шараев, Кутлан Мукубенов яєљ дуулдгинь соњсхдан дуртав. Шавашмуд хайдг улс таасгдна, эврін бас шавашмуд келдв. Давсн љилд «Хамдан» улсин ўўділтин наадмд шавашмуд хаяд тўрўн орм эзллів, Красноярск балєс орх мґрієір ачлгдлав, гиљ баахн кґвўн кељ-кўцісін ціілєв.
ТЎРВІН Єуна