Імт эдгіљ байр ўўдіні

Эндр нарт-делкін анестезиологин сін Ґдр. Иим эрдмті эмчнр хирургическ багин хамгин єол гешўд гиљ келхлі буру болшго. Эдн кўўні ім аврлєнд ик нилчін кўргні. Кезіні эмчнр месллє ґвдкўр угаєар давулхин тґлі олн зўсн негдлт, урємл олзлдг болв чигн ашнь дала сін биш билі. Зуг 1846 љилин октябрь сарин 16-д хирург Д.Уоррен нерті зурачд месллє кехлірн шин эв-арє олсмн. Тер цагас авн анестезиологуд кґдлмштін эн шин эв-арєиг олзлдг болсмн.

Мана тањєчд дамшлтта анестезиологуд дала. Кесг љилин туршарт анестезиологар Лаганя района цутхлњ больницд Г.Сангаджиев, Кґтчнрі районд В. Эльдеев, кўўкд тґрлєні герт И.Цеденова, садв гемин диспансерин ах эмч Г.Овалдыков, нань чигн дааврта эмчнр кґдлљ йовна. Эрдмин сін ґдрин ґмн мадн П.Жемчуевин нерті тањєчин больницин реанимационн-анестезиологическ іњгин єардач Евгений Семеновла болн урднь кесг љилдін эн іњгиг єардљ йовсн, ода региональн судцна Цутхлњгин єардач Владимир Шовуновла харєљ кўўндвидн.

Келхд, хальмгуд Сивріс ирхд анестезиологическ іњг уга билі. Тўрўн анестезиолог Кирилл Акугинов біісмн, терўні хґґн Людмила Бондарева, Василий Нусхаев, нань чигн ґґдін мергљлтті, дамшлтта эмчнр кґдлљ йовсмн. кґдлљ йовсмн. Зуг 1978 љилин март сарин 10-д тањєчин цутхлњ больницд реанимационно-анестезиологическ іњг секгдв. Кесг љилин эргцд эн іњгиг кўцімљті кевір Владимир Алексеевич Шовунов єардљ йовсмн. Дурта кґдлмшін кўціљ, эмч кедў кўўні ім аврлсн болх гиєит!
Ґдгі цагт эн іњг сін аппаратурар теткгдсн деерін ґґдін дамшлтта эмчнр энд кґдлні гиљ байртаєар эн келні.

Евгений Григорьевич Семенов Ўстин района Цаєан Амн селінд ґсљ боссн кўн. Дунд сурєулян тґгсічкід, Іідрхн балєснд интернатурт орљ дамшлтан ґґдлўлсмн. Терўні хґґн П.Жемчуевин нерті тањєчин больницд анестезиологар кґдлдг болсмн. 2011 љиліс авн реанимационн-анестезиологическ іњг єардљана. Анестезиологар кґдлхд амр биш. Дањгин мергљлтін ґґдлўлх кергті. Юњгад гихлі цаг гисн юмн негір бііхш, номин халх делгрід, шин нўўрлгч эВ-арєс єарч ирні. Тегід эмч медрлін ґґдлўлхин тґлі Москва, Санкт-Петербург балєс орад, олн зўсн курст сурна.

Тавн сарин эргцд Тайваня Тайпей балєснд мергљлтін ґґдлўлід ирв. Тенд ґдгі цагин медицинск аппаратур ўзід эмч єундсн билі. Иим аппаратурар гемті імтнд дґњ-тусан кўргљ болхмн, зуг мана тањєчд эннь уга билі. Зуг цґґкн сар болад, эрўл-мендин модернизацин йовудт федеральн шишлњ тґсвір иим оборудованяр мана больниц теткгдснд эмчнр ик байрта бііні.
Юњгад тадн иим эрдм шўўљ аввт?- гиљ сурхла, Евгений иим хірў ґгв: «Кўнд гемті кўўнд чик, кергті эмнлє кехлі, эдн дарунь эдгні. Терўг ўзід байрлнач. Мел иим кґдлмш нанд таасгдна».

Келхд, билгті эмчнр мана тањєчд олн. Геміс гетлгљ, эрўл-менд белглсн эмчнртін мадн магтал ґргљ ханнавидн. Эврі зовлњган ард-ґмнін хайчкад, мел олна тґлі зўткід йовдг Евгений Григорьевич болн Владимир Алексеевич мана умшачнрт иим сўв-селвг ґгв: «Кўн болєн эрўл-мендиннь тускар мартхмн биш, ґдр болєн байрлад, инієід йовхмн болљана, гем иим улсас хол йовна. Тиим болв чигн гемнсн болхла, тер дарунь эмчд бийін ўзўлх кергті. Ґдгі цагин медицинск оборудовань олзлад, мана дамшлтта эмчнр тадниг эдгіх. Ііх юмн уга».

Жанна Кекеева
Зургт: эмчнр-анестезеологуд Евгений Семенов болн Владимир Шовунов.
А.Зундугинован цоксн зург