Нерті номтын ач-тусинь темдглв

23-01-2020, 09:45 | Общество

Моњєл келн-улсин хамцу тууљ Хальмг Тањєчиг болн Бурятиг залєлдулна, тер мет мана келн, сойл, авъяс бас ґґрхн янзта, учр-утхта. Мана ґвкнр, элнцг-хулнцгуд тер залєлдаг медљ йовсмн, кўнд-кўчр цагла нег-негндін дґњ-нґкд болад, зовлњгаснь гетлгхір седљісмн. Тер мет эндр бидн нег-негнісн мињєід дууна ууљмд біісн бийнь номин, сойлын халхар біідг мана республикўдин хоорндк нґкцлт ґсід-ґргљід йовна.
Нег ўлў шунлттаєар тер нґкцлт востоковеденя, моњєл келтнрин сойл, кел шинљллєні халхар делгрљіхнь медгдљіні. Мана хойр республикин номтнриг улм чањєар хамцуллєнд ик нилчін нерті номт- моњєлч, тўрг кесг кел шинљліч Валентин Рассадин кўргсмн. Доржи Банзаровин нерті Бурятин госуниверситетд кесг љилдін ўўлдсні хґґн Хальмг госуниверситетд кґдлх саам энўнд учрв.
Элстд давсн љилин чилгчір профессор Рассадині 80 љилин ґґнд нерідљ Хальмг ГУ-н ул деер сетевой востоковеденя ґдгі цагин кесг тґрір нарт-делкін конференц болсмн. Терўнд орлцсн номтнрин делегацсин тооєарн хамгин икнь Бурятин делегац болсмн. Бидн терўні єардачнрин негнь, БГУ-н доцент, филолог номин доктор Дарима Шагдаровна ХАРАНУТОВАЛА кўўндвидн.


- Элстўр Бурятин цуг вузмудын гилті элчнр ирв, тер тоод РАН-а Бурятин номин Цутхлњгин, Бурятин госуниверситетин, РАН-а Сибирин іњгин кґдлічнр мґн. Маднас ик зунь профессор Рассадині сурєульчнр болљана, бидн цугтан Валентин Ивановичиг сіінір меддг билівидн, кел дўњцўлљ, сґрлцўлљ шинљллєні кесг тґрір бидн хамдан кґдлљілівидн, кўн болєнд мана багш ик оньган, килмљін ґгдмн, тер ґр-ґвч секдлинь бидн цугтан цань угаєар кўндлљілівидн.
Мадниг Валентин Иванович номин герлті делкілі таньлдулсмн, мадна тґлі кўндті, гўн медрлті багш біісмн, ода мадн дунд уга болвчн тер ач-тусинь мартшговидн. Эвріннь сурєульчнртан ик дурта билі, тедниг ґґрхн элгн-садн гиљ тоолљала. Валентин Рассадин - энтн цуг делкід темдгті номт, алдр монєл кел шинљліч. Бурятьд болн Хальмг Тањєчд моњєл келні шинљллтиг гўўдўлхин, алтаистикиг болн тюркологиг ґргљўлхин тґлі ик тівцін орулсн кўн. Хальмг университет ода регионмудын, Москван болн Санкт-Петербургин нўўрлгч академическ Цутхлњгин номтнр-востоковедмўдиг хамцулљана, тер ик керг кўціснднь бидн ханлтан ґргљінівидн. Тана тањєчин єоллгч вуз профессор Рассадині цуг сурєульчнриг болн терўнлі нег уха зўўдг номтнриг Элстд цуглулв. Тиим кевір бидн тоолврарн хувалцљ, хоорндан кўўндсн деерін номин ўўділтин, шин шинљллтин тґлі ик урмд авсн болљанавидн, тернь хамгин ўнті юмн болљана.
- Ода профессор Рассадині сурєульчнр альд кґдлљіні?
- Кўндті мана багшин 50 сурєульчас ик зунь Бурятин госуниверситетд кґдлљіні. Эдн цугтан докторин эс гиљ номин кандидатын цол авсн бііні, эдні диссертац белдлєнд ик шунлттаєар профессор Рассадин орлцљасмн, яєад гихлі тедні шинљллт профессорин хіліцір, онлар (теорийяр) ул кељісмн, кел шинљллєні соньн кесг тґриг хаєлљасмн. Валентин Иванович алдр номт біісмн, кесг сурєульчнртан номин шинљллтин алтн хаалєиг сексмн, Бурятин вуз болєна делгрлтд ик нилчін кўргсмн.
Профессор Рассадині керг цааранднь делгрљ йовна, терўг Элстд болсн ик форум дікід нег иткўлљіні, профессорин заасн тґрір аспирантнр, магистрантнр, бає наста номтнр шинљллтін цааранднь кељіні, иргчдін эдн билгті номтнр болхнь лавта. Мана багш, нерті номт-лингвист Валентин Рассадині нериг Хальмг университет мартљахш, монголоведеня болн алтаистикин цаарандк шинљллтд ик тівцін кўргљіні, тер олн халхин ўўлдвр кўціснднь бидн Хальмг университетин єардврт ик ханлтан ґргљінівидн.
Ректор Бадм Салаевин ўўлдвриг бидн бас ик ґґдінір ўнлљінівидн, терўні нилчір Хальмг ГУ-н коллектив номин шинљллтд болн сурєулин ўўлдврт улм ґґдін кўцімљ бірід йовх гиљ бат ицгті біінів. Тер мет Валентин Ивановичин гергнднь, профессор Светлана Менкеновна Трофимовад, ханлтан ґргхір седлів. Алдр номтын туск нериг батрулхин тґлі ик керг-ўўлдвр кўціљіні, профессор Рассадин эклсн шинљллтиг цааранднь делгрўллєнд ик тівцін орулљана.
- Бурятин университетин делгрлтд профессор Рассадин ямр нилчін кўргв?
- Дорд ўзгин факультет секлєні тґлі уллгч, хамгин чинрті керг-ўўлдвр кўцілєнд Валентин Иванович орлцла. Элстўр нўўљ єархин ґмн Цутхлњ Азийин филологин кафедр єардљ йовсмн, кесг комиссин кґдлмшт орлцљасмн, эвріннь номин школын делгрлтд кесг кўчн-чидлін ґгсмн, тер тоод дўњцўлгч кел шинљллєнд. Терўні тогтсн номин школ цааранднь делгрлт авчана, терўг Элстд болсн форум герчлљіні, аштнь номин шин чинрті зґрўллт делгрхнь лавта.
Сурєульчнрнь терўні эклсн шинљллтиг цааранднь кўцітхі гиљ эн кўсл тівљісмн, тер кўслнь ода љирєлд тохрагдљана. Профессор Рассадині кесг сурєульчнрнь Бурятин номин учрежденьд кґдлљіні. Эн љил Бурятин госуниверситетин нег аудиторьт профессор Рассадині нерн зўўлєгдх, энд Валентин Иванович кесг љилин туршарт лекцін болн семинаран давулљасмн. Тиигљ терўні сурєульчнр шиидід, неринь мґњкрўлв.
- Та Элстўр кесг дікљ ирљінті?
- Тўрўн болљ 2007 љилд конференцд, дікід Валентин Ивановичин 70 насна ґґнин керг-ўўлдврт ирлів. Ода эн форум моњєл болн тўрг келн-улс зууєад љилин туршарт болн кесг тивин аєуд хоорндан залєлда бірлєні тґрмўдт нерідгдв, эн тґр йир соньн болчкад, ик ґргн, терўг шинљлхин тґлі бас арвад љилд нірн кґдлмш кегдх, профессор Рассадині алдр керг мадниг хамцулад бііх. Номин болн инновацин, шин тґсвин халхар Хальмг ГУ-н номтнр орн-нутгт нўўрлгч орм эзлљіні, тедниг кўціхд улм амр биш болад бііні. Соньн тґсвс љирєлд тохрагдљана, терўні ашнь ґґрхн иргчд йилєгдід бііх. Тер тоот кесг инновацин ул-сўўрнь болхмн, тиим кевір хальмг номтнр фундаментальн шинљллт келєні ґдгі цагин эв-арєиг ґргір олзлљана. Тер ховр эв-арє эндр Хальмг ГУ-г талдан вузмудас йилєљіні.
Форумин йовудт болсн олн халхин кўўндвр, номин дискуссь шин соньн шинљллтин, хамцу номин коллективсин ул-сўўрнь болад бііхмн. Тер тоод мана номт Игорь Валентинович Рассадин, Валентин Ивановичин кґвўнь, нег дискуссин йовудт соньн тоот келљ ґгв. Моњєлд бііх цаатн улсин тууљинь шинљлљієід, сойот улс, тувинцнр болн тофалармуд эдні ґґрхн элгн-садн келн-улс болљана гиљ йилєљ авсмн, ода біідг єазртан эдн Моњєлас ирсмн.

ТЎРВІН Єуна