КЕЛН-УЛСИН ТҐСВC ІМТНӘ ЉИРЄЛИГ ЯСРУЛХМН

Орн-нутгин імтн «Владимир Путинд - 20 сурвр» гидг тґсвин соњсхврмуд соньмсљ хіліљіні. Юњгад гихлі кўўндврт орлцљах Ірісін Президент Владимир Путин болн нерті журналист Андрей Ванденко орн-нутгин хамгин зовлңгта гисн тґрмўдин тускар ухан-тоолврарн хувалцљана. Ўлгўрнь, Путин Ванденко хойр иргнмўдин обществин, Украині, келн-улсин тґсвсин,билгті баєчудыг дґњнлєні, Диилврин 75-ч љилин ґґнин туск тґрмўдір кўўндљіні.
Ніімдгч кўўндврт экономикин, улсин біідл-љирєлин кемљіні туск тґрір кўр болв. Келхд, журналист Президентд амр биш сурврмуд тівні. Эн харєлтыг Ванденко бас хурц сурврар эклв. Владимир Владимирович, 2008 љиліс авн орн-нутгт экономикин делгрл дор ормдан зогсв, улсин біідл-љирєлин кемҗән чигн тер кевәрн. Юњгад тиим біідл тогтсмн? – гиљ журналист сурв.
Путинә келсір, эн тґрір кўўндхин тґлі Ірісід 90-ч љилмўдин чилгчір тогтсн біідлиг учртан авх кергті. Яєад гихлі тиигхд 42 сай кўн угатя улс болҗ тоолгддг билі. Ода болхла угатя улст 13,5 сай кўн тоолгдна. Эн тонь бас ик, болв энтн урдк 42 сай күн биш, гиљ Президент темдглв. Тиигхд Ірісін алтна болн валютин кґрњ 12,5 љува доллар тогтаљала, болв орн-нутгин єазадын ґрнь 145 љува доллар тогтасмн. РФ-н Президентин келсір, ода імтні љалв 4,2 процентд ґґдлсмн, пенсин кемљін - 3 холванд, улсин лавта орунь болхла 2,4 холванд ґссмн. Тер бийнь энтн мана орн-нутгт цуг тоот сін гиљ келљ болшго. Яєад гихлі імтн эвріннь біідл-љирєлин кемљієін шинљлљієід, урдк љилмўдлі биш, ирх цагла дўњцўлні гиҗ орн-нутгин Толһач цәәлһв.
Тиигхлі Ванденко дікід нег хурц сурвр ґгв. 2020 љилд імтні љалвин кемљінь дундлад 2700 доллар тогтахмн, єурвн кўўніс тогтсн ґрк-бўл болєн ик патьрта болхмн гиљ та эс келвт?- гиљ сурв.
Эн ўгтн невчк хаљєр гиєід Президент журналистиг чиклв. Тертн урдаснь кесн зура билі, гиљ ціілєв. Тиигхд бидн 2008 љил кўртл ВВП-г хойр холванд икдўлхір зуралљалавидн. Келхд, бидн эн кўслдін кўрўвидн гиљ келљ болхмн, зуг мел тер саамла нарт-делкін финансов болн экономикин кризис эклв, гиљ Владимир Владимирович журналистд хірў ґгв. Тиигхлі экономикин туст мана зура сольгдв. Яєад гихлі бидн тер љилмўдт экономикін нурулшгоєар, імтні хоршасн мґњгинь хадєлхар бачм керг-ўўлдвр күцәлівидн. Эн хойр кўслдін бидн кўрлівидн, гиљ Путин келв.
Зуг сўл љилмўдт улсин лавта орунь баєрљана гиљ Ванденко дікід нег сурвран өгв. Путин журналистин келснлі зґвшірв. Нефтин болн газин ўн баһрснас ишті эн йовдл учрв. Эн учрар бидн келн-улсин тґсвс батлљ авад, тедні ул деер улсин біідл-љирєлин кемљіг ґґдлўлх санатавидн. Яєад гихлі эн эв-арє экономикиг оњдарулад, эврі кґрњ делгрх таал учрахмн. Миниєір, келн-улсин тґсвс імтні біідлиг эрк биш ясрулхмн гиљ Путин темдглв.
Імтні лавта орунь дор орснас кґлті кен шоодврла харєв гиљ Ванденко Путиніс сурв. Энүні келсір, імтні лавта орунь нарт-делкід нефтин ўн баһрснла батар залһлдата, тегід яєљ кўүг шоодврла харєулљ болхмн гив.
Болв бидн нефтин ўлмієіс єархар седљілівидн, тиим эсий? – гиљ Ванденко дікљіс сурв. Мел чик, гиљ журналистиг Путин дґњнв, бидн эн туст бає биш кґдлмш кељінівидн.
Аш сўўлднь, Владимир Путин імтні лавта орунь ґґдлхин тґлі орн-нутгин правительств немр кґдлмш күцәх зөвті гиљ журналистиг иткўлв.
Ўніртнь келхд, соњсхвр нанд таасгдв. Юњгад гихлі Ірісін Президент Путин ямр чигн хурц сурврмудт ил, тодрха хірў ґгні.
БАДМИН ЧИҢГС