Диилвр делдсн баатрмудын тускар

Хальмг утх зокъялд эн тґр цаарандан делгрлт авч дііні цагт імтн цугтан хамцљ, тґрскн єазр-усан харсљ, немш хортыг хґрід ичінднь кўргљ кўўчсні тускар бичгдљіні.
Хоньна Михаилын ўўдіврмўдт дііні тґр єоллгч орм эзлсмн. 1941 љилд Хоньна Михаилын ханьднь йовсн йовєн цергі рот Березино єол деер болсн діілдінд зґргтієір хортыг сґргсмн. Эн йовдлыг бичіч эвріннь ўўдівртін ўзўлв. Дарунь Смоленскин єазрт болсн аврлт уга біір бірлдіні йовуд «Чи медхмч, Смоленскин єазр» гидг ўўдівртнь орман олсмн. Дііні кўнд љилмўдт советск імтні кўчнь улм ґсч, діілдініс дііллдінўр цергчнрин мергљлт ґсід, тылд цуцрлтан уга кґдлљіх імтні єарар кегдсн шин зер-зевір агсгдљ, мана церг уралан зўткљ йовсинь ўўдіврмўдин халхс медўлні. «Цуг кўчн-чидлін Тґрскніннь тґлі» гидг дуудвртаєар, тиим гўн тоолвртаєар імтн біісмн. Советск Союзиг тогтаљасн олн келн улсин иньгллт тер єашута саамд нег ўлў батрљ, цугтад урмд ґгсмн. Хальмг бичіч болн дііч Белоруссин партизанск љисінд орлцад, хортыг зґргтієір кўўчљ йовсинь Хоньна Михаилын бийиннь болн белорусск бичічнрин ўўдіврмўдіс болн хамдан діілдљ йовсн улсин тодлврас бидн сін меднівидн. Дііні кўнд цагт тґрсн ах-дўўєин иньглт тґвкнўн љилмўдт улм батрад, хальмг болн белорусск утх зокъялын залєлдан ода кўртл хойр келн імтиг залєљана.
Арвн ніімті настадан фронтд туссн Љимбин Андрей эвріннь шўлгўдтін болн тўўклінд советск цергчнрин залу-зґрмг ўўлдвриг цуг халхаснь ўзўлљіні. Дііні єалд болвсрсн, залушрљ љирєлин бат хаалєд орсн баєчудын ухан-седклиг бичіч медўлљ чадв. 28-ч іірмин ханьд Хулхтын эргнд болсн діілдінд орлцсн, Элст балєсиг, Манц єол деерк діілдінд шав авсн Љимбин Андрей діінд бає наста кґвўд ямаран ухатаєар орлцљ йовсинь, діілдінд белдлєні йовудиг, дііні іімшгті ґдр-бўрин ўўлдвриг тўўкмўдтін ўзўлв. Сиврин тууврт йовсн цагтан хальмгуд діінд диилвр бірлєнд орулсн тівцинь ўзўлх ўгін бийдін ґглі. Тер даалєвран Андрей Манганыкович сін кевір кўців.
Дін цугтад ик шўўвр болсинь энўні ўўдівріс медљ авнач. Тґрскнч седклті, ухата, уралан зґрсн, шагшавдын чик сурємљ авсн баєчудыг ґсксн орн-нутг ямаран чигн шўўвриг дааљ єарх итклиг ўўдіврмўдірн Љимбин Андрей зўўлєні.
Бичіч болн номт Нармин Морхаљин ўўділтин тускар газетд кесг бичгдлі. Болв дііні туск утх зокъялын тускар келхлірн эн нериг алдљ болшго. Дін эклхлі номтын ўўлдврін эн ўлдісмн. Болв бичічин хурц хіліцнь ўзсн, соњссн, зовлњ эдлсн тоотыг мартлго цуг терўг хґґннь ўўдіврмўдт хўврів.
Нармин Морхаљ Сталинградск діілдінд орлцсна туск тодлврмуд, терўні бийиннь ўўдіврмўд бііні. Шидр Ржев балєсна ґґр болсн біір бірлдіні тускар ґргн кўўндвр болсмн. «Ржев – Ірісін хотн» гидг шўлг Морхаљ Бамбаевич бичсинь би тодлув. 1943 љил Днепр єолын кґвід болсн діілдінд Нармин Морхаљ ґґрнь найн салдста хамдан хойр оњєцар хортна єалас іілго Днеприг єатлад, нег бичкн єазрт бат кевір зогсад, талдан іњгс єатлљ єархд дґњ болсмн. Кўчті діілдіні хґґн тер бичкн плацдармд найн зґргтнріс арвн йисн кўн ўлдсмн. Иим діілдін болн фронтд учрдг цуг тоотыг, диилвр кўцхір чидлін агссн улсин зґрўллтиг Нармин Морхаљ ўўдіврмўдтін ўзўлв.
Бичіч Бадмин Алексей бас Сталинградск діілдінд орлцсмн. 1942 љил фронтд тусад, дііні кўчр-кўндиг медљ авсн дііч тиигхд утх зокъялын тўрўн ўўдіврмўдін бичсн болдг. Шин сурєулян тґгсісн баєчуд дііні єалд яєљ болвсрљ, љирєлин болн шагшавдын ямаран сурємљ авсинь хґґннь ўўдіврмўдтін Алексей Балдуевич тґв кевірнь ўзўлв. Грозненск нефтин салгудыг эзлљ авхар єалзурљ діврљісн немшнриг зогсахин тґлі цергин єардвр Новочеркасск мґрн цергі училишин курсантнриг орулсмн. Танксин ґмніс діілдінд орсн баєчудын ухан-тоолвриг, ўзсн, дааљ єарсн зовлњгиг бичічин бийнь тер тоотыг дааљ єарсн кўўні нўдір бидн ўўдіврмўдтнь умшнавидн. Окопд белн болљ бііх салдснрин ґмніс єурвн танк ик хурдар ґґрдљ йовна. Танксин ард цуг халхарн іврті кевір агсгдсн сін белдврті немш салдсмуд автоматан зґрўлљ аашсиг ўзсн баахн цергчд цуг тер зер-зев мел терўні ґмніс зґрўлгдсн болљ, зўркинь менрўлдг біісмн. Діілдінд урднь орљ, хортна діврлєнд сґрўцљ чаддг цергчнрин ўлгўр эднд урмд ґгдг билі. Тиим нег баатр танксиг хаљ зогсадг селмин дііч Харцхан Михаил біісмн. Тўрўн діілдінд эн баатр кўн хойр танкиг хаљ зогсасмн. Иим улсас ўлгўр авч, ямаран чигн хортыг, ямаран чигн танкиг зогсаљ болх иткмљ авч баахн діічнр зґрглглдг біісмн. Юмнас іішго, ухаєан туњєаљ тґвкнід, шиидвр авч діілдінд ордг сурємљиг политрук Рязанов ґгдг біісинь бичіч тодрха кевір медўлсмн. Бадмин Алексейин эн келвр «Ревдольган» гидг дегтртнь орсмн. 1973 љилд «Советский воин» гидг седкўлин 7-ч тойгт барлгдсмн. Дііні єалд тахшсн бичічнр тиигід утх зокъялд эврі дамшлтан, медрлін, ухан-тоолвран орулљ, ўўдіврмўдтін документальн улынь тівсмн.
Нармин Морхаљ бичсір, «Ўнндін біісн улсин тускар умштн, эдні дўрмўдиг оньган ґгч хілітн. Тер хату цагиг, кўнд болвчн сііхн бає цагиг бийдін негдўлсн дііні цага баатрмудын дўрмўдір бахмљ кетн. Імд ўлдсніннь чигн, імнісн хаєцсна чигн баатр йовдлнь тґрўц мартгдшго. Туурмљар эдн нерін туурулв. Болв дііні кўнд хаалєар йовхларн эдн туурмљин тускар тґрўц ухалљасн уга. Эдн иргчин тускар ухалљ, діілдінд босдг біісмн». Дііні туск хальмг утх зокъял документальн ул деер батрљ, улсин йоста баатрмудын нериг мґнкрўлсинь темдглх кергті.

ЉИРЄЛИН Кермн