Гемті улсин тонь ґсчіні
Ода госпитальмудт 305 кўн эмнлє авчана, тедніснь 10 кўн кўнд біідлд бііні, 5 кўн ИВЛ аппаратар кииєін авчана. Сўл хонгт 9 кўн эмнлє авсна хґґн эдгв. Єундл тґрхд, эн геміс ишті насан барсн улсин то 40-д кўрв. Удл уга мадн гемті улсла хірлцсн улсиг эмнлєні тґлі шишлњ препарат авхвидн. Гемтсн імтн дунд гиигнір гемнь дављах улсин то икдљіхнь эн кўчін геељіхиг медўлљіні. Болв тер бийнь імтн саг бііљ, санитарн некврмўдиг эрк биш кўціх зґвті. Ода ямр чигн хургуд, селвлці давулхмн биш. Нег ўлў хамдан кґдлљіх улс хамдан хот уухас, нег хорад олар цуглрхас саглљ бийиннь болн ґґрін бііх імтні тускар ухалхан мартхмн биш. Кабинетд нег кўн суудг болхла сін. Алс-зіієин эв-арєар кґдлх арє бііхлі, гертін ўлдснь деер болхмн. Эс гиљ селгієір кґдлх кергті, – гиљ ах санитарн эмч келв.
Эрўл-менд харлєна министр болхла зуни амрлєна кемд Хар тењгсин кґвід, Волгодонскд болн Ставропольск крайд біідг халун уста єазрт одхас саглхиг сурв. Тиигірін цуг Ірісієіс імтн ирні, тедні ик зунь эрўл-мендин шинљллт кесн уга болхнь маєд уга. Тегід эн љил тењгст одлго гертін біітн, гиљ Юрий Викторович саглв.
Лавкд, олна кґлгн-кўчнд болн олн імтн цуглрдг єазрт чирідін хааєул ґмсљ, нег-негнісн холд бііљ, єаран эд-бод кехиг мартхмн биш гиљ дааврта єардачнр дікід нег дуудвр кев.
ДООЉАН Наталья