Хальмг улсин нер дуудулсмн

Октябрин 1 шинд Элстд хальмг улсин алдр баатр, олна болн государственн ўўлдіч Ока Городовиковин біідл - љирєлд болн ўўлдврт нерідсн номин-дамшлтын конференц эклв. Терўг нўр ўгір правительствин ахлачин дарукин ўўл дааљах Лариса Васильева эклід конференцд орлцачнрт Хальмг Тањєчин Толєач Алексей Орлов илгісн йґрілин бичгиг умшљ ґгв.
Тууљд ик орм эзлсн улсин тоод Ока Иванович Городовиков йовна, Хальмг Тањєчин делгрлт ик нилчін эн кўргсмн. Гражданск дііні герой, туурмљта олн діілдінд орлцач мана келн-улсин баатр кўн болљана. Мана тањєчин цуг келн-улс мана тўрўн генералын дііч ўўлдврин, біідл-љирєлин тускар кесг домг, тууљ ўўдіљ, неринь туурулљ, терўг ода чигн зўркндін хадєлна. 1976 љил Элстд Ока Городовиковин бумб тівгдљ, терўні туск санл мґњкрўлгдсмн.

Ростов-на- Дону, Липецк, Украині кесг балєсдын уульнцс Ока Ивановичин нер зўўні, мана тањєчд Городовиковск балєсн бііні. Мана алдр баатрин љирєлинь болн ўўлдвринь шинљллєні соньн халхнь эн номин конференцин материалмуд болхмн гиљ йґрілин бичгт келгдљіні.

Тер мет Улсин Хуралын (Парламентин) Ахлач Анатолий Козачкон йґрілин бичгиг депутат Ирина Глушко умшч ґгв.
Дарунь тањєчин Толєачин ўўлиг цаг зуур дааљах Игорь Зотов конференцд орлцачнриг болн Ока Ивановичин кґвўєинь Салават Городовиковин, терўні ач кўўкинь Юлияг йґрієід, мана тањєчин хазгудын кадетск корпуст О. И. Городовиковин нер зўўлєљіх Зірлгин цаасиг директор Валерий Абушиновд болн уйн наста кадетнрт бірўлљ ґгв.

Дікід Салават Окаевич Городовиков ўг авад мана тањєчин цуг улст хґв-кишг дурдљ хальмг єазр цааранднь чигн делгрљ цецгірљ йовтха гиљ ахрар йґрів.

Цааранднь тууљин номин доктор, КГУ-н профессор Владимир Убушаев мана алдр баатр, туурмљта генерал Ока Городовиковин біідл-љирєлин болн ўўлдврин туск доклад кев. Бичкндк цагтан Ока ик тўрў-зўдўлі харєљ бат зањ-бірцін сурємљлсмн. Орс хаана іірмд церглсн кемд медрлін гўўдўлљ йоста дііч офицер болсмн.

Гражданск дііні єалвд тер медрлін болн дамшлтан олзлљ тогтагдљах Улан іірмин цергиг батруллєнд ик нилчін кўргсмн. Тегід чигн гражданск діінд олн улсин йосна іірм єазадын орна кўчнд болн цаєан іірмин дііч дамшлтд диилгдсн уга, яєад гихлі Улан іірмин зерглінд Ока Городовиков мет чадмг командирмўд йовсмн.

Дундын Азьд єучдгч љилмўдт басмачествиг уга келєнд Ока Городовиков бас ик нилчін кўргсмн, уга- яду, ґлн біісн біірн улст 400 мињєн тонн єуйр авч ирсмн. Тегід чигн зґрмг командириг узбек улс СССР-ин Деед Советин депутатд суњєсмн.
Тґрскін Харсгч Алдр дііні љилмўдт чигн Ока Иванович Улан Іірмин кавалерин толєач болљ бає биш ўўлдвр кўцісмн, 110-ч тойгта хальмг кавалерийск дивизиг тогталєнд ик нилчін кўргсмн. Ока Ивановичиг Советск Союзин маршалмуд, талдан военачальникўд икір кўндлљ дґњнљ йовсмн.

Ґшітніс тґрскн єазран яєљ харсдгинь Ока Иванович йир сіінір меддг біісмн, тер медрлін цергі академьд сурљ гўўдўлљісмн, тегід дамшлтан олзлљ хойр дііні йовудт Улан іірмин іњгсиг батруллєнд, тедні дііч эв -арєинь ґґдлўллєнд ик тівцін орулснь лавта. Сиврин тууврин хґґн Хальмг Тањєчиг шиніс тогталєнд Ока Ивановичин ач-тусинь бидн мартх зґв угавидн. Шин дегтрмўд барлљ терўні неринь мґњкрўлх зґвтівидн гиљ номт докладтан заав.

Дарунь РАН-а КИГИ-н нўўрлгч номин кґдліч, тууљин номин доктор Уташ Очиров алдр генералын ґргн дііч ўўлдврин туск шин олн тоотыг зіњглљ доклад кев. Талдан чигн номтнр, ах болн дундын сурєулин заведеньсин оютнр шинљллтін кељ тоолврарн хувалцв. Ока Иванович Городовиковин кесн олн тоотынь, кўцісн алдр ик кергинь бидн мартх зґв угавидн, дііч генералын нернь баєчудт сін ўлгўр болљ нернь мґњкрх йоста гиљ эдн ашлвран кев.

Тўрвін Єуна