Шинрлтин болн кўцімљин хаалєар йовна

Кесг арвад љилин туршарт бидн багшин ґдр темдглнівидн. Эдниг сурєульчнрнь, эк-эцкнрнь кўндлні, хґв-кишг, бат эрўл- менд дурдна. Элстин болн райодын школмудын коллективс, багшнр ончта кўцімљ бірљ нерін дуудулна. Эн љил Ірісін хамгин сін 500 школын тоод Элстин лицей болн олн профильті гимназий орв. Лицей болхла хойрдад ґґдін нер зўўљіні.

Элстин болн райодын сурєульчнр кесг предметір болдг орн- нутгин болн тањєчин олимпиадт орлцљ итклті диилвр бірні. Биологийин болн экологин, тууљин болн зґв-йос медлєні халхар хальмг сурєульчнр йилєрні. Энўнд эдні багшнрин ик нилчнь бііхнь лавта.

Эндр ґдр мана орн - нутгт болн тањєчд техническ дисциплинмўд, естественн номин предметмўд даслєнд єол оньг ґггдљіні, яєад гихлі эн халхар ода хамгин шин технологийс промышленностьд болн селіні эдл- ахуд олзлгдх, терўні кемљін цаг ирвіс ґсід йовх , тегід медрлті специалистнр икір керглгдхнь лавта. Тегід мана сурєульчниг физикір болн математикір, химияр, биологийір белдлєні кемљіг ґґдлўлх кергті, тернь ґдгі цашгин єоллгч тґрнь болљана. Багшнрин љалв ґґдлўллєні керг-ўўлдвр цааранднь чигн кўцігдх.

Энўні тускар Элстд, октябрин 3-д Басњга Бааатрин нерті Келн-улсин драматическ театрт болсн байрин сўўрт эвріннь йґрілин ўгдін правительствин Ахлач, тањєчин Толєачин ўўлиг цаг зуур дааљах Игорь Зотов келљ багшнриг тедні ґдрлінь йґрієід кўцімљ дурдв.

- Тана байрин хургт орлєн нанд ик ґргмљті сін йовдл. Эн сін ґдрлі цуглрљ тадн чинрті тґр тівніт, шинрлтин тускар ухалнат. Мана тањєчин багшнр Ірісін кемљінд ончта кўцімљ бірљ нерін дуудулљана. Тиим болв чигн кўціх олн тўр бііні. Ода хамгин тўрўнд селіні щколмудт сурєульчнрин то баєрљ ода, болв эн біідл ґґрхн иргчд сольгдх гиљ бат ицгті біінів. Мана тањєч уралан йовљ йовна, цуг кўнд-кўчр кергўд чигн цаг ирвіс хаєлгдад йовхнь лавта.

Хуучн авъясан чигн, ветеранмудын дамшлтыг чигн мартхмн биш. Мана парламент шин нормативн документс батлљ сурєуль-эрдмин системиг делгрўллєнд бас нилчін кўрх- гиљ тањєчин Улсин Хуралын (Парламентин) Ахлач Анатолий Козачко келв.

Ґдгі цагт тањєчин школмудт шинрўллєні, федеральн программст болн тґсвд орлцлєна ямаран ик кґдлмш кўцігдљіхин, терўнд ик тівцін орулљах нўўрлгч багшнрин тускар эвріннь соњсхвртан сурєуль - эрдмин министр Николай Манцаев келљ ґгв. Мана тањєчин Ик Буурла района цутхлњд болн Кґтчнрі район Сарпа селінд шин школмуд секгдлі, ут турштан Ірісієір болхла 50 шин школ эдлврт орсмн, тегід бидн орн - нутгин йовудас ард хоцрљахшвидн. Эн болн иргч љилд Элстд болн райодар школмуд цааранднь тосхгдх, тер мет бичкдўдин садмудын то чигн хамгин тўрўнд хотл балєснд икдх гиљ министр темдглв.
Йилєін сін багшнрин нерн чигн байрин сўўрт заагдв. Эднд ґґдін ачлвриг болн дипломсиг правительствин Ахлач Игорь Зотов бірўлљ ґгв.

Ірісін Федерацин ачта багшин кўндті нерн Яшкуль селіні олн профильті гимназин багш Самтанова Евгения Александровнад зўўлєгдв. Кесг љилдін кўцімљ бірљ кґдлљіх нўўрлгч багшнрас кесгнь келн-улсин «Сурєуль- эрдм» гидг єоллгч чинрті тґсвд кўцімљтієір орлцљ Ірісін Федерации Президентин мґрін лауреатнр болв. Тер тоод Элстин лицейин тууљин болн обществознаня багш Манцева Кермен Эдуардовна, Троицк гимназин технологийин багш Эрендженов Эрдни Санджиевич, Комосомольск гимназин немш болн англь келні багш Эрдни- Горяева Галина Егоровна ачлгдв.

Дікід тііз деер Хальмг Тањєчин Толєачин « Хальмгин йилєін сін багш» гидг мґрін тґлі болсн марєана диилічнр єарв. Тер тоод Целинн района Хар – Булг селіні дундын школын учитель хальмг келні болн литературин багш Лиджиева Татьяна Владимировна, Элстин олн профильті гимназин географин багш Самаева Елена Нарановна болн Городовиковского района Виноградненской школын технологин багш Харгелюнова Татьяна Вениаминовна болн нань чигн багшнриг ґґдін ачлврла правительствин Ахлач Игорь Зотов йґрів.

«Билгті баєчуд» гидг номинацд љил болєн ґгдг тањєчин Толєачин мґрієір 20 сурєульч ачлгдв. Эдніс кесгнь Ірісін хамгин ик нерті болн тоомсрта вузмудт ода сурчана. Тер тоод Хар єазра роайона Комсомольск гимназин 11-ч классин сурєульч Адьянов Очир Николаевич, Элстин Орс келн-улсин гимназин 8-ч классин сурєульч Алиев Али Айдынович, Элст балєсна Хальмг келн-улсин гимназин 10-ч классин сурєульч Абушинов Араш Владимирович, Элстин 3-ч тойгта школын 10-ч классин сурєульч Басангова Валерия Алексеевна болн кесг нань чигн сурєульчнр йилєгдв.

«Хальмг Тањєчин ачта багш» гидг кўндті нериг ик баг багшнрт зўўлєгдв. Тер тоод Орс келн-улсин гимназин директорин дарук Бадмаева Римма Босхомджиевна, Ўстин района Цаєан Амна гимназин багш Бадмаева Лидия Арсентьевна, Приютненск района Булуктинск дундын школын директорин дарук Басангова Мария Сяряевна, Яшкульск района Молодежненской школын директорин дарук Басангова Любовь Михайловна болн сурєуль-эрдмин халхин нань чигн кґдлічнрт ґґдін нерн зўўлєгдв, эн йовдлла багшнриг тањєчин Улсин Хуралын (Парламентин) Ахлач Анатолий Козачко йґрів.

Тер мет кґдлмштін кўцімљ бірсн ик баг багшнр тањєчин правительствин Кўндллєні єашгудар ачлгдв. Тер тоод Элистинской классической гимназин багш Бадминова Людмила Николаевна, учитель биологии средней г. Элистин 10-ч тойгта школын багш Даваева Инара Васильевна. Эдниг сурєуль-эрдмин министрин ўўл дааљах Николай Манцаев йґрів.

Тер мет эн байрин хургт правительствин Ханлтын єашгар кесг багшнр ачлгдв. Тер тоод Элстин классическ гимназин багш Лиджиева Кермен Очировна, Орс келн-улсин гимназин багш Сакилова Кермен Кануровна, Элстин 12-ч тойгта школын багш Шивлянова Марина Борисовна йилєгдв. Тањєчин Толєачин Ханлтын єашгар немр сурєуль-эрдмин педагог Сулейманова Зинаида Рафиловна ачлгдв.

Мана тањєчин сурєуль-эрдмин системиг делгрўллєнд ик нилчін КТК-Р» компань ик тівцін орулна. Тегід сурєуль-эрдмин министерствин Ханлтын бичг «Каспийск турван сурвлљна консорциумин - Р» ЗАО-н генеральн директор Брунич Николай Григорьевичд болн Хальмг Тањєчин правительствлі залєлда бірдг «КТК - Р» ЗАО-н элч Чиджиев Улюмджи Улюмджиевичд бірўлљ ґггдв.

Тањєчин сурєуль-эрдмин кґдлічнрин профсоюзин рескомин Кўндллєні єашгар Элстин 2-ч тойгта школын багш Маслова Валентина Григорьевна болн 21-ч школын директор Сим Тамара Чан-Юновна ачлгдв, Кўндллєні єашгиг эднд профсоюзин рескомин ахлач Коокуева Антонина Ивановна бірўлљ ґгв.
Тер мет математикин багшнрин тањєчин «Куб» гидг олимпиадын дииліч - 1- ч тойгта Городовиковск школын багш Буринова Наталья Владимировна; нўўрлгч орм эзлсн 3 - ч тойгта Городовиковск школын багш Колаева Ирина Анатольевна, Целинн района Чагортинск школын математикин багш Санджиева Светлана Бадмаевна, Ўстин района Барунск дундын школын багш Эльдяшева Римма Ульяновна, Яшалтинск района Октябрьск школын багш Сангаджиев Виктор Николаевич дипломсар болн ўнті белгўдір ачлгдв. Эдниг КГУ-н проректор Дмитрий Лапушко йґрів.

Тиим кевір мана тањєчин багшнр кергін сін аштаєар кўціљ сурєульчнртан бат медрл ґгч сурєуль;эрдмин халхиг цааранднь делгрўлљ шин эВ-арє олзлљ нерін туурулљ йовна. Багшин сін ґдрлі дікід нег йґріљ эдні сурєульчнрнь эњкр сурємљлачнртан хґв - кишг, бат эрўл - менд, кўцімљ дурдљана.
Байрин хургин тањєчин школмудын ўўдігч коллективсин уйн наста артистнр концерт ўзўлв.

ТЎРВІН Єуна