Санл

Улан Хол селіні биологин болн химин тўрўн багш

Экм, Манджикаева Бува Манджикаевна, Сталинград балєсна пединститутд химин болн биологин багшин эрдм дасад, тґрскн єазртан ирљ кґдлсмн. Улан Хол селінд кўч-кґлсні ўўлдврін эклід, багшин эрдмір тўрўн ишкдлін кесмн. Медрлті, шамдєа кўўкн імтнд сурєуль зааљасн «Улан гер» кељіх ўўлдврт чигн шунмєаєар орлцљ йовсмн.

Улан Хол селінд биологин багшар кґдлљісн экдм нег дікљ школ микроскоп ґгсн бііљ. Нег дікљ ус дусачкад, терўгін микроскопар хіліљ. Дікід терўгін сурєульчнртан ўзўлљ. Селіні медітнр тиим соньн юм соњсчкад, школд ирсн бііљ. Эдн усиг микроскопар хілієід: «Уснд тиим дала хорха біідгинь меддго билівидн»,- гиљ эдн алмацљ.

Экм селіні бичкдўдт гўн медрл, чик авг-бірц, сін сурємљ ґгід, кўндті улсин тоод орсмн. Болв цаг нег кевір біідго. Энўні Басњ ахинь «улсин хортн» гиєід тўўрмд суулєљ. Дў кўўкинь муутхад, партин кандидатас болн кґдлмшіснь єарєсн бііљ. Тегід экм кґдлмш уга болад, Элстд одад, хотл балєсна школд дассн эрдмірн кґдлсмн.

Дікід экм хірд єарад, хойр ўрті болсмн. Єундл тґрхд, негнь ґњгрљ одна. 1943 љил хальмгудыг Сиврўр туусн цагт экм саата бііљ. Авальнь, Анљука Ботикович Наднеев, тањєчин Ах литон ахлач біісн учрар цергт мордсн уга билі. Хальмгудыг юњгад хар гґрір гемшієід, Сиврт туувт гисн учр-утхта бичг эцкм Сталинд бичсн бііљ. Эн бичг тањєчин архивд бііні. Аштнь энўг тўўрмд суулєад, арвн љил ґгв. Баахн бер Бува хойр ўртієін дікід кґдлмш уга ўлдні. Тер цагт єурвн ўзгин улс энўг сурврт дуудад, ўрдитн кўўні єазрт йовулнавидн, чамаг тўўрмд суулєнавидн, залуннь тускар цугинь келљ ґг гиєід іілєљ. Болв экм авалиннь тускар нег чигн му ўг келсн уга бийнь энўг чањє засгла харєулсмн.

Экм багшар кґдлх зґв уга болад, эн хойр ўрін тељіхин тґлі теегт тірі-темс: цуунг, боднцг болн нань чигн тоот хуралєнд кґдлні. Экм кўнд кґдлмшіс, зовлњгас кґлті гемтід, больницд орна. Эн хойр ўрін бичкдўдин садт орулна. Тиигхд ґґрнь хальмгуд уга бііљ. Би Анатолий дўўтієін хоюрн бііљвидн. Маднур кўн ирдго билі. Садик хардг орс гергн: «Чини мама альд бііні? – гиљ нанас сурсмн. Тиигхлі би нег герўр зааљув. Тернь оошг эмндг больниц бііљ. Эн гергн маднд зовад, намаг кґтлід, дўўєм єар деерін авад, больницд ирљ. Тиигірін ирхлі, экм больницин коридорт киитн скамейк деер кевтљ. Орс гергн эким ўзід байрлљ. Дікід энўнд иигљ келљ: «Эн хойр ўрін киитн садикас автн, эс гиљ эднтн тенд даарад-кґрід, дала хот уга цагт ґњгрљ одх». Эмч бичкдўдиг авч ирсинь ўзід уурлљ. Болв хґґннь тґвкнід, экдм дґњ болљ.
Экм больницд невчк бийін эмнўлчкід, хойр ўрін дахулад, біідг гер олљ авад, кґдлмшт орна. Тоочин, агрономчин курсмуд тґгсіљ. Сул цагтан імтнд хувц уйдг бііљ. Тиигід толєаєан ґнділєлго ґрк-бўлін тељіхір, элгн-садндан дґњ болхар, Басњ ахдан хот-хол илгіхір унтл-кевтл уга кґдлљ йовсмн.

Авальдан юм илгіљ болшго цаг біісмн. 1946 љилд Анатолий кґвўнь ґњгрљ одна. Сиврин цаг шўрўн болад, терўг больницд ўлдічкід хірљ. Шуурєн шуурчах цагт гертісн єардг арє уга біісмн. Болв хґґннь тиигірін ирхлі: «Кґвўнтн ґњгрљ одв, цогцинь цаснд булчклавидн, цасн хіілхлі, альд бііхнь медгдх» гиљ. Болв хаврар чигн экм кґвўніннь цогцинь олљ чадсн уга. Эн єашута йовдл насни-туршарт экин зўрк шарклулад біів.

Эцкм тўўрмд арвн љил болн долан сард суусна хґґн гемті, кґлін ишкљ чадлго ґмнўдін бичкн табуретк тўшід, мґлкід герўрн ирсмн. Экм, би болн эцкм Казахстан орвидн. Экм мини эцкиг сіінір хілієід, кґлднь орулв. Болв терўні хґґн эдн салљ одв.

Экм зовлњгдан даргдлго нанд ик килмљін ґгід ґсксмн. Сивріс ирсні хґґн дікід школд кґдлв. Эврі арєарн біієід, мууєан медўллго, імтнд ўлў ўзлго, цугтаднь нґкд болад, цаєан седклісн сі кељ йовсмн. Экм олн зўсн хальмг келврмўд, домгуд, ўлгўрмўд меддг билі. Йир сіінір дуулдг біісмн. Бадм дўўтієін дуулхла, цуг імтн ґврдг біісмн. Экісн дала хальмг ўлгўр, домг медљ авлав. «Ґнчн гиљ ґґлдго, ґнр гиљ уульдго», «Кўўні гиљ єазалдго, кўчті гиљ іідго», «Сурсн юмиг сурар боов чигн болдго», «Агт алдрхла- біргддго, ам алдхла- біргддго» гисн ўлгўрмўд нанд таасгдна. Экм «Алтн кедў кевтв чигн, ґњгнь хўврдго» гиљ келхдін дурта біісмн.

Мини эк, Бува Манджикаевна, хальмг сегітнрин негнь болад, насн-љирєлін сурєуль-эрдм делгрўллєні кергт нерідсмн. Сін љирєлин тґлі кўчн-чидлін єарєад кґдлљ йовла. Сурєульчнрнь ґсід-босад, сін медрлті, эрдмті болад, тањєчдан кґдлід, ик цол зўўсн бийнь багшан мартхш. Нанла харєхларн багшан санад, бўлін ўгін келні. Тиим улс дунд Нина Очирова, Любовь Нимгирова, Галина Савалданова, Валерий Поволоцкий болн нань чигн улс. Экм ода эрўл-менд біісн болхла, 100 насни ґґнін темдглх билі.


Кермн Наднеева,
КалмГУ-н профессор, философин болн сойлын кафедрин єардач