Селіні школмудт багшнр кергті

Кґдлмшч ормсин яарм бўрділєн мана тањєчд сін авъяст тохрв гиљ келљ болљана. Љил болєн тањєчин социальн делгрлтин, кўч-кґлсні болн кґдлмшір тетклєні министерствин седвірір давулгдљах керг-ўўлдврт кґдлмш хііљіх баєчудын болн школан тґгсіљіх сурєульчнрин тґлі тањєчин организац-предприятьмўд болн сурєулин заведеньс ўўлдвриннь тускар келљ ґгні. Яармд орлцљах баєчуд альд кґдлмшч ормс бііхиг, ямаран эрдм шўўљ авхиг эн керг-ўўлдврин йовудт медљ авна. Апрель сарин 30-д А.Амр-Санана нерті Келн-улсин библиотекд болсн дарани яармд баєчуд шунмєаєар орлцв.
Тањєчин социальн делгрлтин, кўч-кґлсні болн кґдлмшір тетклєні министрин ўўлиг дааљах Марина Ользятиева болн сурєуль-эрдмин министрин дарукин ўўлиг дааљах Герман Санджарыков яармд орлцачнрт ханлтан ґргљ, эн керг-ўўлдвр эднд туста болтха гиљ дурдв. М.Ользятиеван келсір, ода мана тањєчд 2 мињєн кґдлмшч орм бііні.Тањєчин предприятьмўд болн организацс эн кергт орлцљ, ямаран эрдмті улс эднд керглгдљіхиг медўлід, бає наста улсиг кґдлмшір теткхдін белн бііхиг дааврта єардачнр темдглв.
Ямаран багшнр эднд кергтієинь медўлљ, сурєулян тґгсіљіх баєчудла харєхар район болєнас селідин школмудын элчнр ирсмн. Кґтчнрі района Чкаловск, Єашун Бурєст болн Шатта селідин дундын школмудын директормуд эн яармд ирв. Чкаловск дундын школын директор Патнюш Батырован келсір, эднд физикин болн эсвин багшнр кергті. Баахн багш 15 мињєн арслњга љалв авх, терўнд гер-бўўр йилєљ ґгх. Дікід тањєчин программар баахн багшнриг дґњнід, 100 мињєн арслњ ґггдні. 2020 љилин январь сарас авн Ірісід «Земск багш» гидг программ эклх, терўгір селін єазрт кґдлхір ирсн багшнрт 1 сай арслњ ґггдхмн. Эн программ біідл-љирєлд эклід тохрагдхла селіні школмудыг багшнрар тетклєні тґр хаєлгдх чигн биз. Школмудын єардачнр Б.Городовиковин нерті КалмГУ-н физикин, эсвин болн информационн технологийин факультетин декан Елена Сумьяновала харєљ кўўндв. Сурєулян тґгсіљіх баєчуд дунд эн школмудт багшлх саната улс бііхин тускар соньмсв.
Городовиковск района селіні школмудт бас багшнр керглгдљіні. Виноградненск болн Кировск селідин лицеймўдт эсвин, информатикин болн физикин, Чапаевск дундын школд англь келні, Башантинск колледжд болхла малын эмчин эрдм заах багш кергті. Района сойлын іњгд хореограф, олн імтні театрин режиссер болн баєчудын тґрмўдин специалист уга. Городовиковск района імтиг кґдлмшір тетклєні цергллтин єардач Иван Трофименкон келсір, сойлын кґдлічнр, эмчнр, фельдшермўд, багшнр кергті болљана. Ода районд 278 кўн кґдлмш уга бііні. Районд специалистнриг гер-бўўрір теткх арє уга болад, багшнр болн эмчнр нааран ирљіхш. Урднь кґдлмш уга улст эврі керг бўтілєнд федеральн бюджетіс 58800 арслњ йилєљ ґглєні программ районд кўцімљтієір кўцігдсмн. Тиигід 400 кўн эврі керг бўтіљ, ґрк-бўлін тељідг болв. Харм тґрхд, ода эн программ тањєчин бюджетіс дањцагддг болв, тегід љилд нег кўн мґњг авч чадна.
Кґдлмшч ормсин яармд орлцсн сурєульчнрт СПО-н учрежденьс мастер-класс ўзўлљ, ямаран эрдм энд дасч болхин тускар баєчудт ціілєљ ґгв. Школан тґгсіљіх баєчуд керг-ўўлдврин йовудт биидін туста медрл хоршаљ, чик шиидвр авснь лавта.

Наталья ДОДЖАЕВА