Нерін туурулсн дііч болн багш

09-06-2020, 16:58 | Память

Санљ Мучкаевич Авлаев туула сарин нег шинд 1920-ч љилд Ўстин района Бґґрг селінд тґрсмн. 1929-ч љиліс авн 1933-ч љил кўртл Бґґргин эклц школд, хґґннь Кануковск (Іідрхні Приволжье гидг района 30 љилмўдт Х.Б. Кануковин нер зўўдг біісмн) дундын школ тґгсієід, 1939-ч љилд Іідрхні педтехникум чилісмн.
Багшин дамшлтан 1939-1940-ч сурєулин љилд Ўстин района Эрднихні дундын школд эклсмн. Эндісн 1940-ч љилд Советск Іірмин зерглінд дуудгдсмн. Дін эклтл, 1940-1941-ч љилд 16-ч мотобригадт церглсмн. Дііні эклцнь 215-ч мотострелковый 685-гч онц связин батальонд связистар. 1942-ч љилд нег ик бірлдінд кўнд шав авад, Тамбовск областин госпитальд шаван эдгісмн.
Эн кўнд шавин тускар Нина Сангаджиевна кўўкнь иигљ келні: «Цуг шавта цергчнриг кґді госпитальд орулад, гиигн шавтаєинь шавинь эмнід, кўнд шавтаєинь месллєд йилєід, мини эцкиг болхла, імнісн хаєцсн цергчнрин заагт орулљ. Хойр санитар імнісн хаєцсн цергчнрин герчлгч цаасинь бўрткљ йовад, мини эцкин кителин хавтх уудлхла, эцк тўњкшід, кґндрљ. Тер кевтін эцкиг эвакогоспиталюр йовулљ». Госпиталин хґґн Авлаев С.М. эвріннь цергин іњгўр ирсмн. Цергчнр иигљ шоглдг бііљ: «Санљ, ты воистину в рубашке родился и воскрес заново. Наверное, твой бог тебя сберег».
1943-ч љилин ўкр сарин эклцір Санљ Мучкаевич Коммуна партин зерглінд орсмн. Авлаев С.М. дііні хаалєнь кесг єазрар давсмн: Львов ик бірлдін, Луцк, Ровно, Киев, Орша нань чигн балєсар.
Аєшт (Сталинград) болсн ик єалв ноолданд орлцад кўндір шавтсмн.
1944-ч љилд Улан Цергин іњг (часть) Крымск арлыг немшнріс сулдхсна дару, хґн сарин чилгчір Молотов балєснур 6-ч запасной бригадт НКВД СССР-ин Широковск ГЭС тосхлєна батальонур йовулсмн. Энд С.М. Авлаев батальона командирин ўўл даасмн. Молотов областин «Широкая» єол деер «Половинка» болн «Кизел» хойр станцд 1945-ч љилин така сар кўртл церглсмн.
1945-ч љилд ґрк-бўлін Красноярск крайин Канск балєснд олљ авсмн.
Сиврин хґґн 1957-ч љилд Хальмг єазрурн нўўљ ирсмн. 1957-ч љиліс авн 1981-ч љил кўртл багшлсмн.
60 љилмўдт Полынн совхозин «Смушков» нерідлєті 3-ч ферм деер эклц школ біісмн. 1972-ч љилд эклц школын ормд 8-љилі Смушковск сурєуль секгдсмн. С.М.Авлаев эн сурєулин ахлач ўўл даасмн. Авальнь Наминова Нина Бастеевна бас багшар кґдлљісмн.
Би тиигт эн сурєульд хальмг келні багшар кґдлљілів. Сурєульчнрин то 80-ас авн 100 єарч оддг билі, юњгад гихлі, ферм, тер љилд мясосовхоз «Юстинский» гидг эдл-ахуд хўврсмн. Шин тогтсн 8-љилі школд энд-тендіс ирсн баахн багшнр, практикантнр ирљ кґдлдг біісмн.
Біірн багшнрас директор Санљ Мучкаевич Авлаев, Нина Бастеевна Наминова, Таисия Сергеевна Оськина, Светлана Очировна Муртазаева болн би.
Баєчуд нег љилд ірі гиљ кґдлід, хірід йовљ оддг билі. Учрнь юундв гихлі, мана ферм йир ик элсті єазрт біісмн. «Астраханец» гидг салькн ўлісн цагт, тењгр єазр хойр ниилљ оддмн. Єазрт біісн хог-богиг делскієід, хў салькн нискієід ґргід авад оддмн. Дікід болхла, мана ферм тґв совхоз Полынас 50 єар дууна, Цаєан-Амн кўртл болхла 300 дууна шаху. Элст орхар седхлі, Яшкуль района «Хулхт» селієір дамљад йовдг, тернь бас 40 єар дууна біісмн.
Кґлгн гидг юмнас ус зґґдг бочкта трактор, мотоцикл, темін тергн.
Амрлєна цагт баєчуд хірхір седдмн, зуг саак кґлгні тґр ик зовлњ болдмн.
Санљ Мучкаевич эн тґриг бас хаєлдмн.
Цаєан-Амнас мана фермд поштын машин долан хонгт хойр дікљ ирдмн. Тегід мана ахлач поштын єардачнрла кўўндід, машина залачнриг эвлід-довлад, баєчудан йовулдг біісмн.
Санљ Мучкаевичин єардврт Смушковск 8-љилі школ района школмулас юуєарн чигн ард хоцрсн уга. Смушковин сурєульчнр кесгнь Всесоюзн пионерск лагерть «Артек», «Орленок» нань чигн нерті лагермўдт амрдг біісмн.
Эннь мана ахлач Санљ Мучкаевич Авлаевин нилч. Санљ Мучкаевич івр тиньгр, шогч кўн болдмн. Зірмдін тагчк болљаєад, дііні тускар келдмн. Ода санхнь тер цага дііні хаалє, Широклагин зовлњ чеељднь тґґнрід оддг бііљ кевті.
«Широклагд кесг келн імтн біісмн, гиєід эклдмн: йир кўнд кґдлмш кўцідг: каменоломняс чолу тґмр сўкір цокљ хамхлх, терўгін тосхљах объектўр зґґх, эврі кесн тачкар ачад, зґвір холд біісн єазрт кўргх. Хаалєнь болхла, адрута. Зірмдін тачк хамхрад, чолутаєан тарад, кесг іњг болад йовљ оддмн. Тер цагт комендант хіікрдг: «Не стойте, собирайте и несите на руках!». Му чидлтінь, гемтінь чолутаєан хамдан бўдрід унљ оддмн, – гиљ Санљ Мучкаевич келдмн. Хотнь му, шингн баланда, ґдртін 500 грамм ґдмг. Гесндін бичкн ґлгі авчкад, хірў кґдлх. «Действительно, люди, находившиеся в Широклаге Молотовского НКВД, оказались между молотом и наковальней», гиєід орс-хальмг хойрар шуукрљаєад келдмн. «Баєчуд, таднд иим му юмн бичі ўзгдтхі, тер дотр дін-даљг. Хоорндан ни-негн, цўўгін угаєар, нег-негін тевчід, эн кишгті хґвдін багтад, сііхн љирєлдін ханх кергті».
Нина Бастеевна киитн Сиврт бас багшлљ йовсмн: эклц сурєульд хґґннь Таловск эрдм-сурєулин іњгин инспекторар кґдлљ йовла.
Нина Бастеевна «Отличник народного просвещения РСФСР», Москвад 1968-ч љилд давулгдсн I-ч Всесоюзн багшин съездин делегат.
Санљ Мучкаевич дііні кесг ачлврмудта: тер дотр медаль «За оборону Сталинграда», медаль «За Победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.», «Ветеран педагогического труда», «Отличник народного просвещения РСФСР».
Кесг зовлњ ўзід, дііні єалвд орад, кесг кўнд шав авсн кўн, тер цага біідл зовлњ дааєад, эвріннь цевр уха, чик седклін эдлід, маднд ўлгўр-ўзмљ болдг билі. Санљ Мучкаевич, Нина Бастеевна хоюрн цаєан седклті, ґр-ґвч, багш гисн нерін зґвір ґґдін зўўсн улс.

БАДМИН Римма,
Хальмг Танєчин ачта багш, кўч-кґлсні ветеран

#СпасибоЗаПобеду #Широклаг #ГероиКалмыкии #ГероиПобеды #Победа08 #ПобедаКалмыкия #ВетеранТруда #Орденоносец#