Элст дііні ґмн йир сііхн біісмн

- Элст дііні ґмн йир сііхн балєсн біісмн, цугнь шиніс тосхгдљала, урєасн сад - моднь, паркуд балєсиг кеерўлљілі. Імтн чигн му биш біілі, тосхлтд, олн зўсн предприятьмўдт кґдлід мґњгін шињгіљісмн. «Родина» кинотеатрт хамгин шин фильмс ўзўлљілі, Элстд 1936 љилд Хальмг драматическ театр секгдсмн, тенд хальмг бичічнрин наадд тівљісмн, Москвад театральн институт тґгсісн бає наста билгті артистнр тенд наачала.

Кґгљмчнр кесг сііхн ду бичљісмн, зурачнр Элстдін, хальмг теегтін, йиртмљдін нерідсн зургудан зурљасмн. Лавкд элстихн болн тедні гиичнр кесг эд-тавр, хот- хол хулдљ авчала. Йир сііхн цаг тер біісмн, - гиљ дііні ґмнк цагиг, сііхрід йовсн хотл Элст балєсиг мана элгн - садн, таньл - ўзл тодлљ тер холљад йовх цаг санљасмн. Ода тер цаг тодлдг імтні тонь цґґкрід йовна.

Элстин тускар би тўрўн болљ 1940 љилд соњслав. Тиигхд би Башантан сельхозтехникумд негдгч курст эрдм дасљалав, тегід мана хотл балєсна тускар нанла хамдан сурчасн Басан Гучинович Хонгоров келљ ґглі. « Элстд ик парк, зуна театр бііні, Ленині уульнцар автобус йовна, тернь мана хотл балєсна хамгин ґврмљті юмн гиљ келљ болљана. Імтн асхлад кинод, театрт одна, тустаєар амрна, Элстд нанд ик гидгір таасгдв»,- гиљ Басан нанла санаєарн хувалцсмн. Хґґннь мини ўр Басан Хонгоров дііні єалвд орад, Сталинградск діілдінд імнісн хаєцла.

Элст баахн балєсн, энўг 1865 љил булгин імтіхн цегін уста, ода біідг «Иньгллт» паркин єазрт тогтасмн, тиигхд Элст бичкн селін біісмн. Болв Советин йосн ирсн цагла 1928 -1929 љилмўдт Элстиг эклід ик кемљітієір тосхла. Хальмг Тањєчин хотл балєсн энд болх гиљ тиигхд зуралљала. Ахр болзгт Советин гер (ЦИК) тосхгдла, терўнд драматическ театр чигн бііршлљілі, ода энд КГУ-н 1-ч корпус бііні. Тер мет «Улан гер», «Родина» кинотеатр, школмуд, больниц, пошт, телеграф, банк, типографь, ведомствин болн министерствин административн гер, імтн біідг гермўд, онц эзн улсин гермўд олар тосхгдла.

Тер мет Элстд дундын шишлњ сурєулин заведеньс, педагогическ техникум, медицинск техникум, багшнрин институт, ФЗО, общежитьс ик тоотаєар эдлврт орулгдла.

Болв дін ирід немш церг Элстиг 1942 љилин август сард эзлсмн. Тер љилин чилгчір декабрин 31 - д- 1943 љилин январин нег шинд 28 -ч тойгта Іірмин цергчнр Элстиг сулдхсмн. Тањєчин талдан чигн райодас хортыг кґґљ єарєсмн. Ўлгўрнь, мана біісн Деед ўзгин райог болн Башанта селіг Онц Хальмг мґрн цергі 110-ч тойгта дивизин діічнр Ставропольск крайин захас орад сулдхсмн.

Би Элстиг тўрўн болљ 1957 љилин июль сард ўзўв. Цугнь нурсн, хамхрсн біісмн, дін ода минь чилсн кевтієір. Тегід хальмг улс тууврт біісн 13 љилин туршарт Элстд шин юмн тосхгдљасн уга. Дііні ґмн босхгдсн йосна органмудын, сурєулин заведеньсин гермўдиг фашистнр уга кеєід хамхлчксмн. Мана тањєчиг сулхдсна хґґн Элстд РСФСР -ин Олн улсин Комиссармудын Советин (СНК) государственн комиссь кґдлљісмн, кедў єару єарсинь, кедў юмн хамхлгдсинь комиссь эвріннь шинљллтдін зааљ.

Ўлгўрнь, 1943 љилин февралин 19-д кесн актд хамхлгдсн тер ик сііхн гермўдин то йилєгдв, тер тоод тавн школ, коммерческ банк, НКВД-н гер, терўні кґдлічнр біісн гер,нилхд тґрлєні гер, финансин нарком, 1,2,3-ч,4-ч,5-ч болн 6-ч тойгта імтн біісн сііхн гермўд, пошт, телеграф, юстицин наркоматын гер, гостиницин тускар тер 167-ч тойгта документд келгдљісмн.

1940 -ч љилмўдин дундурар йиртмљиг хўврўллєні туск закан орн -нутгт батлгдсмн. Єазрин тіріг харсхин тґлі ґмн ўзгт Саратовас авн Элст (тиигхд Степной балєсн) кўртл урєа модна дел (лесополоса) суулєх шиидвр авгдсмн. Роза Люксембургин уульнцд (ода Сусеевин нер зўўні) ґ-шуєу модна дамшлтын станц бўрдігдсмн, терўні административн гермўд тосхгдла, імтн біідг гермўд, гиичлўр, мастерскойс біргдв. Украині хотл Киев балєснас урєа мод суллєдг специалистнр, тер тоод Богун, Матлаш, Боришполь болн нань чигн ґрк-бўлмўд ирв. Тегід зуг эдні участок дигті-даратаєар хадєлгдљасмн.

Тууврин хґґн ирсн імтн сарад біієід, кґдлмшин хґґн саманас гермўдін бірљісмн. Тиигљ Элст шиніс тосхгдљасмн.