Иньгллтин кґгљм Элстд кўњкнв

Моњєл келтнрин ґдгі цага кґгљмин нарт-делкін фестиваль «Пентатоника» зурєадгч кемдін Элстд давв. Моњєлын, Бурятин, Хальмгин, композитормуд эн фестивальд ўўдіврмўдлірн олн соњсачнриг таньлдулв. Фестивалин художествен єардач Аркадий Манджиев келсір, Государственн симфоническ оркестр, Келн-улсин оркестрас нань кґгљмин халхинь кўцц сіінір ўзўлхд Іідрхні камерн оркестр болн Аєшин кґгљмчнр дґњ болв. Тиигід фестиваль моњєл келтнрин билгтнриг цуглулсн деерін ґґр эргндк регионмудын кґгљмчнриг хамцулв. Иньгллтин фестиваль сентябрин 5-с авн 7 кўртл болв.

Хуучн таньлмуд - шин ўўдіврмўд

Фестивалин тўрўн ґдр єурвн композиторин кґгљмиг цуглрсн улс соњсв. Бидн тўрўлід фестивалин тууљас тодлулнавидн. «Пентатоника» - кґгљмин ик форум болљана. 2009 љилин май сард эклцін авсн фестиваль ода эврі тууљта болн сін авъяста болв. Тууљин чинрті йовдл - хальмгуд Ірісін ханьд эврі сін дурар орсн 400 љилин ґґнлі ирлцўлљ кегдсн фестиваль нарт-делкін чинр зўўљіні. Дікід болхла, Ірісін композитормудын Нииціні 70 љилин ґґнлі ўўдсн тґлідін олн келн улста Ірісін сойлын љирєлд фестиваль темдгті нег йовдлнь болљ батрљана. «Пентатоника» ода федаральн сойлын программд орад, чинрнь улм ґсв.

Хальмг Тањєчин сойлын министрин дарук Николай Санджиев фестивалиг секљієід, тањєчин сойлын љирєлд фестиваль зґвті орман эзлљіхиг темдглв. Аркадий Манджиевин седвірір ўўдсн фестиваль імтиг хамцуллєна кергт цааранднь чигн церглљ йовтха, гиљ эн дурдв.

Моњєл келті хойр келн імтн Ірісін медлд бііні. Тернь Бурять болн Хальмг Тањєч. Кесг мињєн дууна єазр эдниг салєна. Негнь Азин єазрт, талдань Европин єазрт бііні. Кґгљмин халхарн негдљ, эдн Элстд фестивальд ирв. Бурятия Республикин искусствин ачта ўўлдіч Баир Дондоковин кґгљмин ўўдіврір фестиваль эклв. Чивхцті зевсгўдин, арфин болн фортепианон тґлі бичсн ўўдівринь Государтсвенн симфоническ оркестр тањєчин искусствин ачта ўўлдіч Мерген Настиновин єардврт кўців.

Бає наста композитор, Санкт-Петербургск консерваторин оютн Гиляна Манджиева хальмг соњсачнрин оньгт чивхцті зевсгўдин тґлі бичсн концертан ўзўлв.

Хальмг Тањєчин искусствин ачта ўўлдіч Аркадий Манджиевин єўрвдгч симфонь кґгљмчин ґґдін мергљлтиг , хальмг улсин кґгљмин зґґриг ірўнір олзлљ, ґдгі цагин айсмудла ниицўлсинь ўзўлв.

Концертн эн ик ўўдіврмўдиг - кґгљмин классическ янзлань ирлцўлљ дирижер, тањєчин искусствин ачта ўўлдіч Мерген Настинов Іідрхні камерн оркестрла хамдан олна оньгт ўзўлв.

Улсин авъясмудын болн ґдгі цагин айсмудын ниицлт

Фестивалин хойрдгч ґдр ик зуудан этническ кґгљмиг олн хілієічнр соњсв. Келн-улсин оркестр болн ах дирижер Савр Катаев моњєл композитормудын кґгљмиг олнд соњсхљ медўлв. Петр Чонкушовин, Аркадий Манджиевин болн Гиляна Манджиеван кґгљмин ўўдіврмўд олна оньгт тусхагдв.

Петр Чонкушов тањєчдан болн Ірісід темдгті кґгљмчнрин негнь біісмн. Фестиваль болєн энўні ўўдіврмўдиг оркестр кўціљ, імтнд соњсхна. Тиим нерті билгт бурятск композитор Анатолий Андреев. Кґгљмин цуг янзар эн олн ўўдівр бичсмн. Хальмгин соњсачнр А. Андреевин симфоническ поэмиг соњсв. Моњєлд ик нерті композитор Бамбарын Шаравин «Тењгин орн» нерті симфоническ ўўдівр у-ґргн кґгљмірнь імтні оньгиг эзлв.

Ах ўйин композитормудын кергиг цааранднь йовулљ йовх Цэндээ Эрдэнэбат, Гургенсурэн Товшинтор, Шатар Олзибаяр урдк фестивальмуд чигн орлцсмн. Эдн Моњєлд біітхі, єазадын олн орнд темдгті кґгљмчнр болљана. Эдні ўўдіврмўдт улсин эрдмин зґґр ґдгі цагин љирєлин айсмудла сііхн ниилљ, эндрк Моњєлын дўриг ўзўлљіні.

Кґгљмин хаалєд орсн шин нерд

Композитр Гиляна Манджиеван нериг мана соњсачнр медні. Гиляна Келн-улсин драматическ театрин кесг нааднд кґгљм бичсмн. Эн фестивальд Гиляна шин хойр ик ўўдівриг олна оньгт тусхав. Тедні негнь тўрўн ґдр цуглрсн улс соњсла. Дікн нег ўўдівринь єурвдгч ґдр імтнні оньгт тусхагдв. Хальмг бичічнрин шўлгўдір бичсн кантатыг хойр ик коллектив - Государственн симфоническ оркестр болн Государственн хор кўців. Кґглтин Даван, Шугран Веран, Нуура Владимирин шўлгўд кантатд орв. Оркестриг дахљ Хальмг Тањєчин ачта артистк Анна Очкаева болн артист Дмитрий Эдняшев дуулв. А. Цебековин нерті Государственн хорин художественн єардач Ольга Сердюкова, ах хормейстер Наталья Дукманова хорин ўўлдвриг залв.

Хальмг улсин љирєлд учрсн єашута йовдл - Сиврин туувр кедў цаг даввчн імтні уханас єарлго, ґвкнрин, эцкнрин, ўрдўдин ода болхла, ачнр-зеенрин ўўлдврт орман олад йовна. Терўгинь Гиляна Манджиеван кантат медўлљіні.

Эн љил Хальмг Тањєчин искусствин ачта ўўлдічин нер зўўсн Савр Катаев олн хілієічнриг эврін бичсн кґгљмлі таньлдулв. Оркестрин дирижер болљ ўўлдљіх Савр Катаев «Аллегро» ансамбль тогтаєад, билгтнриг ґґрін хураєад, кґгљмин олн зўсн янзар ўўлдљіхинь цугтан медні. Ода эн саамд імтн энўні симфоническ оркестрин болн хальмг домбрин тґлі бичсн концертиг оньган ґгч соњсад, цуглрсн улс таасв. Хальмг Тањєчин ачта артист Арслан Шавгуров домбрин кґгљминь йилєін сіінір эвтнь орулљ цокљ ґгв. Тґрскнч седкл зўўлєдг айсмударн эн концерт імтні оньгиг авла.
Імтні тааслт олсн дікн нег йовдл. Фестивальд моњєл дууч Бадрыл орлцв. Моњєл ду дуулад, дікід олн соњсачнрин сурврар С. Рахманиновин «Алеко» оперин партиг дўўлљ ґгснь кесгтін альх ташљ, імтн тааслєан медўлв. Олн хіліврмўдт диилвр бірсн дууч тиигід Элстд билгін ўзўлв. Аркадий Манджиевин шин дууг Государственн хор ґргљ дуулв. Эн ґдр хорин ах хормейстер Наталья Дукманова нерті эн коллективлі хамдан кґгљмин шин ўўлд орв.

Иргчдін фестиваль мељієін болн янзан улм ґргљўлід, онц билгтнриг ўўлдвртін орлцулхмн. Мґрн хур болн улсин ховр нань чигн зевсгўд татдг эрдмчнр, хоолдан шахад дуулдг , ут ду дуулдг билгтнр чигн орлцх гиљ зуралгдљана. Иньгллтиг батлдг фестиваль тиигід мана љирєлин салєгдшго нег хўвнь болв.