Мазн баатрин тускар

11-03-2021, 15:32 | Таңһчин зәңгс » Зіњг

«Долан бурхн» гидг дегтрт (тогтаєачнь – номт Д. Басаев) Мазн баатрин тускар кесг домг бііні. Эндр бидн негинь хальмг келнд орчулад, мана умшачнрин оньгт тусхаљанавидн.

Ик кезіні Баскунчг нерті ірўн нур уга, хальмг теегт ўвл ирдго цагт, оньдин хавр болдг єазрт Мазн баатр біісмн. Энтн зґвір чидлті болн зґрмг кўн билі. Ўнн-чик седклірн олн дунд нер єарсмн. Ухата болн цаєан седклті баатр эврі єазрин мељі єатц чигн темдгті билі. Хортн терўні єазрур діврлт кехдін іідг бііљ. Тегід чигн імтн тґвкнўн, амулњ сііхн біісмн. «Тохань – тоснд, ґвдгці кўртлнь – ґґкнд» гидгір сіінір бііљ.
Болв нег дікљ діілддг тохма улс (племена) холд біідг ґґдін уулас теегўр бууљ ирсмн. Тедні то зґвір ик билі, юњгад гихлі эдн цањєдад, хойр нуурин усиг цугинь ууљ чилів. Эдніс кґлті тер єазрт біісн нуурмудын усн баєрад біів. Тер дала діічнр йовхла, дорнь біісн урємл-ноєан ишкгдід, єазр кґдірід біів. Тедні цергнь то-тоомљ уга біісмн, энтн нам элсніс болн шорєлљнас ик болљ єарв.
Ик цергин тавшлєнас нам тењгрт біісн сар нііхлід біів. Тедні ґмн єардачнь йовла, энтн зґвір догшн баатр Ишткин Улан билі. Эн Мазн баатрин єазрт кўрчкід, орчлњд уга хамгин сін адуєинь кўцљ, терўнд эзн болхар седні. Мазн баатр адуєинь кґґљ йовхинь ўзчкід, ардаснь кґґлдні. Нег ґдр, хойр ґдр кґґлдні, зуг єурвдгч ґдртнь терўг кўцні. Хойр баатр ноолдна, негнь цаєан седклті, дарукнь – хар. Эдн кесг ґдртін ноолдсмн. Єучн негдгч ґдртнь мекч Ишткин Улан Мазн баатрт иигљ келні:
– Мазн баатр, намаг соњсл. Бидн ноолдад бііљ, нег-негін єазрт булвидн, эргндін хотхр єазр болв. Єучн дікљ тењгрт сар єарад, уга болсмн. Болв ма хойр нег-негін диилљ чадсн диилвр угавидн. Мана чидл чилљіні, энтн зуг дґчн йисн ґдрт кўрх. Бидн чидлірн ідл болљанавидн. Эн зўтклдіг (спор) яєљ хаєлхин тускар ухалхмн.
– Ні, сін, – гиљ Мазн баатр хірў ґгні.
– Хілі, мана толєа деер єірд шовун удан цагтан эргід нисід бііні. Эн мана зўтклдіг хаєлтха. Кемр эн барун ўзгўр нисхлі, диилвр мини болх, кемр дорд ўзгўр – чини. Зґвшірљінч? – гиљ Ишткин Улан сурна.
– Сін, – гиљ Мазн баатр зґвшірні, єірд шову хіліхір толєаєан деегшін кені.
Тер кемд хортн ханљалан (кинжал) єарєљ авад, баатриг зўркірнь шаана. Мазн баатр унна, Ишткин Улан тер бичі імдртхі гиєід цогцинь мињєн цікўр-цікўрір утлад, тењгсмўдт, єолмудт, нуурмудт цацад хайна.
Сґ болхла, тењгрт одд гилвкхлі, сар єарна. Тер саамд єолмудын, нуурмудын болн тењгсмўдин усн шуугад, деврід, Мазн баатрин цогцин цікўрмўдиг эрг деер єарєна. Сар кўцц урєсн цагт цуг хўвмўд ниилні, Мазн баатр імдрні. Тер шулуєар кґл деерін босад, мґрін дуудад, терўгін унад, кишго дііч Ишткин Уланиг кўцхір довтлна. Баатр орчлњгин захд хортыг кўцні.
Ишткин Улан мґрні довтлє соњсна, ардан хіліхлі, терўг баатр кўцљ йовхинь ўзні. Тер саамд Мазн баатр саадгар хав. Баатрин харв (стрела) ишкрід, Ишткин Улана кўзўнд тусад, толєаєинь керчні.
Мазн баатр адуєан тууєад, герўрн хірні. Тер цагас авн тењгрт сар єархла, одд гилвкхлі, баатрмуд імдрід, хортнла ноолдхар босна. Юњгад гихлі йоста баатрмуд ґњгрдмн биш, эдн мґњкинд біідмн. Мана єазрт тиим баатрмуд дањгин тґрні.

Видео