Келсн ўгдін дааврта біісмн

Дін эклсн цагла 1941 љил би тґрљ єарлав. Йир кўнд - кўчр цаг тер біісмн. Эцкм Миусск фронтд Матвеев кургана ґґр болсн діілдінд 1943 љилд імнісн хаєцсмн. Экм саальч болљ 112-ч тойгта совхозд (ода «Комсомолец» СПК) кґдлљісмн. Тиигід экм дґрвн ўртієін ґнчрід ўлдв. Совхозд олн зўсн кґдлмш кеєід мадниг асрљасмн.

Дііні хґґн невчк амр болв. Долан классан чилічкід, би кґдлдг болув. 22 - ч партсъездин нерті колхозин токд, дікід радист, пошт зґґєіч болљ кґдлўв, экдін тиигљ дґњ болљалав. Єурвн эгчм дундын школд Башантад сурчала. Дікід би Виноградное селінд арвн класс чилілів, школд комсомолын организацин сеглітрт намаг суњєла. Ут - турштан 80 кўн терўні ханьд орљала, района ик гисн организацин негнь тер біісмн.

Школын производствин бригадын єардач чигн боллав. Бидн тиигхд эрдни - шиші урєаљалавидн. «Пролетарская победа» колхозин ахлач болљ тиигхд нер туурсн Кўч-кґлсні Герой Федор Иванович Дедов кґдлљісмн. Дікід района нег пленумд нанд ўг ґгчіні. Тиигхлі би сеялкст кґдлдг сурєульчнриг усар мууєар теткні гиљ би Федор Ивановичд некврін келлів.

Пленумин завсрт нан тал комсомолын райкомин негдгч сеглітр Виктор Сафонов ґґрдід, намаг Ока Иванович Городовиков дуудљана гиљіні. Ик нерті генерал мана тал ирсинь би медљісн угав. Тиигід би Ока Ивановичлі таньлдув. «Геройиг шалєдг зґргті кені кґвўмчи?» гиљ гененрал сурв. Би эк- эцкиннь, ґрк- бўлин тускар келљ ґгўв. Ока Ивановичлі хамдан мана районд цуг делкін долан дам чемпион боксер Николай Королев ирсмн.

Эдн нанд комсомолын тањєчин семинарт ирх ўрвр ґгв. Тиигід би 1959 љилин зунар Элстин пионерск лагерьт болсн тер хургт орлцлав. Ока Иванович болн Николай Королев маднд эвріннь дііч, государственн, спортивн љирєлин тускар кесг соньн тоот келљ ґгв.

Тиигљ тиим нерті улс баєчудт ик оньган ґгчісмн. Намаг бичкн кґвўг ўзід Ока Иванович, терўні хґґн Басан Бадьминович нанд ґґрхн элгн - садндан мет оньган, килмљін ґгід, мини ґслтд тасрхан угаєар оньган ґгчісмн. Цецн, хол ухата єардач улс тиим седклті біісмн. Ода бас тиим авъясиг цааранднь делгрўлх кергті.

Школан тґгсієід би 1965 љил селіні эдл-ахун механизацин Азово-Черноморск институт чилілічкід, тґрскн колхоздан инженер-механик болљ кґдлўв, кесг шин тоотыг олзлдг болувидн. Тиим тґрір тањєчин семинар мана колхозин ул деер болв, Хальмг Тањєчин єардач Басан Бадьминович Городовиков тер семинарт орлцад, бає наста инженер яєљ бііні гиљ мана ґрк-бўлд ирлі. Марья Ивановна экм кўндті гиичиг улан зандн хальмг ціієір тоов.

Тиигљ Басан Бадьминовичлі ўўрлід хамцу ўўлдврін экллівидн. Удл уга тањєчин єардачин сурврар би комсомолын Городовиковск райкомиг толєалдг болув. Райкомд кґдлнів гиљ би нам тґрўц санљасн угав, болв Басан Бадьминович сурхла би терўг кўндлід зґвін ґглів. 1969 љилин август сар кўртл района комсомолыг хойр љилдін толєалљалав.

Элстд олна хургт ирсн нег кемлі намаг Басан Бадьминович кабинетдін дуудулад тањєчин комсомолын комитетд сеглітр болљ кґдлх ўрвр кељ чамд цааранднь ґсх кергті гиљ селвг ґгчіні. Би мини кўндті ах ўўрт зґвін ґгўв. Тиигід тањєчин кемљінд чигн кґдлдг болув. Кўціх тґр олн біісмн. Баєчудын малчнрин, трактористнрин бригадмуд яєљ кґдлљіні, ґрк-бўлтієін ямаран біініч, экдін, Мария Ивановнад эрк биш менди кел гиљ Басан Бадьминович оньдин нанла харєхла сурдмн.

1971 љил намаг комсомолын обкомин хойрдгч сеглітрт суњєв. Нанла хамдан урднь райкомст кґдлљісн Городовиковскас Александр Ширипов, Приютнас Владимир Кондрашов, Приозерн районас Лиджи Эрендженов, Ик Буурлас Борис Болдырев, Яшкуляс – Багаев Борис, обкомин бўрдімљин іњгин єардач Дмитрий Гаряев, спортивн іњгин єарадач Иван Манжиков, эдніс кесгнь ода сіієін хіієід йовљ одла, наадкснь бііні, эдніс би дамшлтан хоршаєад баєчудла яєљ кґдлдгинь дасљ авлав.

Басан Бадьминович мана кґдлмшт оньдин орлцљ чањє неквр тівљісмн. Кергін меддго, даавр уга єардачнрт эн дурго біісмн. Тиигчкід даалєсн юман мартдго біісмн, эрк биш сурдмн. Иигід намаг шин Октябрьск райо тогтахин тґлі Ик Царњгур йовулв. 1977 љилин июлин 31-д бўрдімљин пленум болв. Терўні хґґн Басан Бадьминович районд кґдлх шин єардачнриг йґрієід сарин болзгт Ик Царњгур ґрк-бўлдмўдін авч иртн. Дікід эврін ирід мини даалєвриг яєљ кўцісинь хілінів гиљ тањєчин єардач заквран ґгід йовљ одв. Би тер сарин эргцд ґгсн патьран ясад шинрўллів. Дікід дарунь ґрк-бўлін авч ирлів. Мини ўўрмўд- єардачнр болхла тер даалєвринь мартчкад таварн бііні. Болв би негдгч сеглтір біісн С. А. Богзыковд келлів, Басан Бадьминович эрк биш ирід некх гиєід.

Августын 30-д аэропортд самолет бууљ ирв. Басан Бадьминович єарч ирід ґгсн даалєвран, кен ґрк-бўлін нўўлєв гиљ сурв. Би єанцарн єаран ґргўв. Тањєчин єардач негдгч сеглітрт дікід нег долан хонг ґгв. Тиигід улм чинврті таалд келсн ўгинь кўціх кергті болв. Тиигљ мини кґдлмш Ик Царњд эклсмн. Тернь кўнд болв чигн йир йовудта болн соньн цаг біісмн.