Олн імтні тууљ болн љирєл эдні ўўділтд

2014 љил мана орн-нутгт Сойлын љил болљана. Эн ончта љил хальмг зурачнрин љирєлд чигн йир темдгті. 1939 љилин февралин 10-д Хальмг зурачнрин Ниицін эвріннь ўўлдврін эклсмн. Элстд 1937 љилд тањєчин тўрўн художественн єііхўл бўрдігдсн билі. Эн єііхўлд бає наста зурачнрин ўўдіврмўд ўзўлгдлі. Тууљд тўрўн болљ профессиональн искусствин цуг янзар зургдсн, ўўдігдсн ўўдіврмўдін олн-імтнд билгті баєчуд ўзўлснь ончта йовдл болсмн. Хальмгт изобразительн искусств эклід делгрлт авч, уралан девшх хаалєд орљахинь эннь медўлсмн.

Улсин єарин эрдм кезініс авн біісн юмн. Імтні хувц-хунр, ґлг-эдиг кеерўлсн зег болн нань чигн сііхн тоот билгті улсин єарин эрдм болљана. Тедн ямаран сііхн біісинь, ґњг-зўсірнь ідл биш, болсн деерін хатхмр келєні кецў янзта эрдмірн тернь ода кўртл мана оньгиг авлна. Тиим сііхн тоотыг ўўдісн улсин нерд хол тууљд мартгдв, болв кесн тоотнь, ўўдісн урн єарин эрдмнь ўлгўр болљ, імтн экин цагас авн ямаран ик билгті біісинь ўзўлљіні. Цуг эннь болн шаљна халхар кегдсн зургин ўўдіврмўд ґвірц эрдмірн ґдгі цагин изобразительн искусствин ул-сўўрнь болсмн. Тиим байн авъясин ул деер ґсљ-боссн хальмг искусств кев-янзарн болн гўн учр-утхарн келн-улсин ґвірц сойлыг йир сіінір ўзўлљіні.

Зурлєна эрдмин делгрлтин девсњгин тускар, хальмг искусствин кемљінд олн нерті зурачнр ґсљ-боссиг эвріннь ўгдін сойлын министр тодрхаєар келснь ўўдігч эн организацин тууљ йир соньн біісинь медўлні. Єучдгч љилмўдт зурач Иван Нусхаев зґвір нерті біісмн. Билгті зурач бўрдімљин халхарн ик чадмг кўн біісмн. Іідрхні художествен техникум тґгсіснінь хґґн Цугірісін художествин академьд сурчасмн. Келн-улсин музейд И.Нусхаев «Пушкин Хальмгт» гидг зургт белдід кесн зурцснь хадєгдљана. Тер цагт актер болљ кґдлљісн Лиљ Очиров бас зурлєна эрдмірн темдгті болсмн. Хальмгин бііцин біідлиг зургудтан тер тодлулљ. Келхд, тууљин тґрт чигн эн оньган ґгчісиг «Петр хан хальмг хаанд гиичллєн» гидг зургаснь медљ болхмн.

Пелагея Емчигирова тўрўн хальмг зурач кўўкд кўн гиљ тоолгдна. Іідрхні художествен техникум эн тґгсісмн. Билгті эн кўўкд кўўні зургудас тер цагин тууљин біідл ямаран бііснь медгдні. Дііні ґмнк цага зурлєна эрдмин тускар ўг єархла, эн єурвн зурачин нерн тодлљ келгдні.

Дін эклід, хґґннь хальмгудыг Сиврўр тууврт йовулад, изобразительн искусствин делгрлтд завср єарв. Єашута эн љилмўд цуг сойлд, тер тоод урн єарин эрдмин делгрлтд му нилчін кўргсмн. Улсин эрдмин болн билгин зґґр тарљ геедрв. Сивріс ирсні хґґн кесг тоотынь бўклднь шиніс цуглулљ авч болсн уга. Ўнті кесг тотнь тиигід геедрв. Медрлті болн билгті кесг ўўлдічнр энд-тенд тарсн тоотыг цуглулљ авлєар хііврин болн бўрдімљин кґдлмш кесн бийнь кесг ўнті тоот музейин кґрњгд хірў орљ ирсн уга. Тер бийнь дўрслўлгч искусствиг шиніс делгрўллєір арднь орљ ўўлдсні ашт бає биш кґдлмш кегдв. Эврі келн-улсин зґґриг цуглулљ авч, келн-улсин искусствиг улм ґргљўлљ делгрўлх ик кўсл болн седкл біісмн. Тернь чидл болн омг ґгчісмн. Зурачнрин профессиональн ниицін шиніс бўрдігдв. Дііні хґґн тўрўн болљ тањєчин художествен єііхўл 1960 љилд секгдв. Хальмгуд тґрскн єазрурн нўўљ ирсні хґґн эн халх искусств шиніс делгрлт авв. Зургудын єііхўлмўд бўрдігддг болв. Баєчудыг художествен сурєулин заведеньст йовулдг болв. 1962 љиліс авн хальмг зурачнр Цугсоюзн єііхўлмўдт ўўдіврмўдін ўзўлдг болв. Убуш Бадмаев, Ким Ольдаев, Гарри Рокчинский зурсн живописн зокъялмуд олн хілієічнин оньгт тусљасн цаг билі. Скульптормуд Никита Санджиев, Владимир Васькин, графическ ўўдіврмўдірн тодлгдсн Б. Данильченко тер єііхўлмўдт хальмгудын тууљиг болн ґдгі цага біідлиг эвріннь ўўдіврмўдтін ўзўлсмн. Тер цагт зурачнрин Нииціг Владимир Васькин єардљасмн. Далдгч љилмўдт зурачнрин Ниицін батрад, делгрлтин шин кемдін орв. СССР-н зурачнрин Нииціні 17 гешўн хальмг организацд орљала. Иљл кґвін єазрин зурачнрла хамдан хальмг зурачнр «Большая Волга» гидг єііхўлмўдт 1978 љил кўртл орлцљ йовсмн. Хґґннь зурачнр «Советский Юг» гидг зональн негдлтд ўўдіврмўдін тівљ ўзўлід, хамцу керг-ўўлдвр кўціљ йовла.

Социалистическ реализмин кемљінд делгрлт авсн хальмг дўрслўлгч искусств орс болн талдан келн-улсин искусствин ґґр хамдан делгрлт авсн тґліднь тедні нилчиг чигн ўўдіврмўдтнь ўзљ болхмн. Болв чигн билгин заяни кўчір тедні уњ-тохмд бііх келн-улсин янзнь деврід єарад, кецў сііхн болн янзарн тґрўц йилєрдг зокъялмуд хальмг зурачнр ўўдіљісиг тер єііхўлмўдиг шинљлід хіліхлі ўзніч. Келн улсин уул эрдм - кецў сііхн хатхмр, мод сиилљ урллєн, тґмрт зург сиилљ єарєлєн, арсн деер зургуд зурлєн, арсн кегдмўд келєн болн нань чигн урн єарин эрдм ик делгрлт авв. Ґњгті ширір тематическ зургуд ўўділєнд уралан ик ишкдл кегдв. Келн улсин урн эрдмин зґґриг олзллєна, тер зґґріс урмд авч ўўлдлєні ўлгўриг Ірісін ачта зурач Гарри Рокчинскин ўўділтиг шинљлід ўзљ болхмн. Хальмг АССР-н искусствин ачта ўўлдіч Ким Ольдаевин зургудт тґрскнч седклті ўўлдвр болн тґрскн єазрин баатрмуд мґњкрўлгдв. Владимир Павлов, Николай Шиняев эн тґриг эвріннь ўдіврмўдтін цааранднь делгрўлљ ўўлдв. Скульптурин халхд Никита Санджиевин, Владимир Васькина, Нарн Эледжиевин, Степан Ботиевин, Нина Евсеева ўўдіврмўд єііхўлмўдт олна оньг тусхаљ йовна.

Хґрн негдгч зун љилд хальмг зурачнр ўўділтин олн янзар ўўлдљ йовна. Зурачнрин ґґнин єііхўлд орлцсн кўндті гиич, академик, Ірісін улсин зурач Дмитрий Санджиев темдглсір, Европин болн Азин хоорнд бііршсн олн-імтні элчнр болљах хальмг зурачнр ґвірц эрдмірн Ірісін болн нарт-делкін искусствд зґвті орман олљ, олн зурачнр дунд геедрљ йовхш. Зурач болєн соньнар, ўўдігч хіівртієір хальмг билгтин нерін дуудулљ йовна. Ґґнин єііхўлд одсн кўн болєн терўгинь ўзхмн, баєчудын шин нердлі чигн таньлдхмн. Ґдгі цагт Хальмгин зурачнрин Нииціг Юрий Хаджинов толєалљана. Хальмг зурачнр Цугірісін болн региональн єііхўлмўдт орлцна. Региональн єііхўлмўд Элстд чигн бўрдігдні. Эн туст Ірісін сойлын министерствин болн тањєчин сойлын министерствин дґњгір кесг керг-ўўлдвр кўцігдні. Ґдгі цага біідл болн оюни, шагшавдын тґрт нерідсн, тањєчин тууљд болн ончта сііхн біірнстнь нерідсн зургуд ўўдігдід бііні. Александр Поваев, Цебек Адучиев, Виктор Ургадулов, Мерген Мошулдаев, Виктор Терехов, нань чигн нерті зурачнрла хамдан баєчуд зурлєна эрдмд дамшљ йовна.

Тўрўн зурач кўўкд кўўні эрдмір ода билгті олн зурачнр цааранднь йовљ йовна. Ірісін художествин академин алтн медаляр ачлгдсн Нина Евсеева, Академин дипломар мґрілгдсн Галина Ушанова, Елена Киштанова, Хаалга Поваева, Хальмг Тањєчин ачта зурачнр Герля Нурова, Деля Сангаджиева болн нань чигн зурачнр хальмг сойлд ўўділтірн тівцін орулљ йовна.

Хальмг зурачнрин Нииціні 75 љилин ґґндін ўўдігч эрдмті ўўлдічнр зґвір сін кўцімљті ирснь сін йовдл болљана.