Кириповихн – кўндті малчнр

Советин йосна кемд кўч-кґлсірн туурсн олн малчнрин нерд єарад бііснь лавта. Тедні зерглінд Шухтня Кирипович болн Александра Джаловна Кириповихні ґрк-бўл ончта орм эзлљ йосмн. Эн хойр киитн Сиврин єазрт Тюменьск областин Ханты-Мансийск автономн округин нег селінд таньлдад, 1955 љилд ґркін ґнділєсмн.

- Тер цаг дегід кўчр билі, - гиљ Шухтня Кирипович тодлна. – Деерін
ґмсдг чик хувцн уга, кґлдін зўўдг єосн уга, гесін тељідг хот-хол чигн уга. Эк-эцкм дґрвн ўрін асрхин тґлі ґдр-сґ уга кґдлдмн. Тегід школд хойр класс тґгсічкід, дікљ орсн угав.

Болв хара бііх арє уга болад, бичкн кґвўн бешін тўлх мод цуглудг билі, хґґннь невчк ґсід, чидл орсн цагт мал хірўлдг болв. Тер кевтін біієід біітл біідл-љирєл невчк ясрсн болв. Шухтня гер авв.

- Сиврин киитн єазрт эцкм сіієін хіієід ўлдв, - гиљ цааранднь медіт келні. – Ямаран чигн кўчр кўндиг бидн дааљ єарвидн. Зуг эндр ґдр кўртл нег санан амр ґглго бііні: юн учрар хальмгудыг туусмб? Кесг зун хальмг кґвўд єалзу хортна ґмніс баатр кевір ноолда кељ йовсн цагт арднь ўлдсн ґрк-бўлмўдинь яєад тиигљ зовасмб?

Хальмгин автономь шиніс тогтагдсна хґґн 1957 љилд Кириповихн цуєарн тґрскн єазртан ирв. Ирн бийірн эдн Яшкулин района «Кировский» совхозд кґдлмшт орв.

Мал ґсклєнд Шухтня Кирипович болн Александра Джаловна насни туршартан гилті кґдлв. Ўвлин шуурєнд чигн, зуни єањ халунд чигн бийін ірвллго, хґґдін ґскід, єару єарєл уга, элвг тґл, ноос авад, олна нўўрт эдн йовдмн. Эдні кўч-кґлсн олнд ўлгўр болљ йовсна тускар медітин ірўнір хадєлљах ачлврмуд герчлљіні. «Кўндллєні темдг» орден, Ленині 100 љилин ґґнин медаль, хальмг улс Ірісін ханьд эврі дурар орсна 400 љилин ґґнин медаль, кўч-кґлсні ветерана, социалистическ дґрлдіні диилічин темдгўд, кўндллєні єашгуд – цуг эн тоотыг ода ачнрнь хадєлад, аавнь ончта ўўлдвр кўціљ йовла, гиљ кўўкд-кґвўдтін келљ ґгні.

Александра Джаловна бас олна малд арє-чидлін нґґлго кґдлљ йовла. Біірн улс энўг кўндлід, Хальмг АССР-ин Деед Советин депутатд суњєла. Кесгн ачлврта эн. Дікід болхла, чадмг-чидмгір кґдлдг тґліднь энўг єазадын орд орх путевксір кесг дікљ ачлсмн. Кириповихн насарн амрлєнд єарсн бийнь, хґґннь чигн 2008 љил кўртл «ПЗ «Кировский» гидг ОАО-д (урднь «Кировский» совхоз) мал хірўлід кґдлљ йовла.

Кириповихнд негхн кґвў тењгр заясмн. Терўндін килмљін ґгч сурєад, эк-эцкнь бийін дахулад, йоста хальмг малчин эрдм дасхсмн. Тегід ода Эрднь кґвўнь гергтієін хамдан эк-эцкиннь кґдлљ йовсн хошт хґд ґскљ йовна. Теднлі хамдан эдні кґвўн Санл бас малд кґдлљіні. Эрднин аваль Надежда Александровнан келсір, эн эн хошт Кириповихн 41 љилдін бііні. «Урднь эк-эцк хойрмидн мґрд, темід хіліљ йовла. Ода болхла энд хґд ґскљінівидн. Љил болєн зун хґн болєнас 100-д хурє, хґн болєнас 4-д килограмм ноос авнавидн, - гиљ Надежда Александровна келні. – Эн хошиг хулдљ авад, эврін крестьянск-фермерск эдл-аху бўрдіх санан бііні. Болв племзаводын єардвр олн зўсн учр зааєад, хошиг хулдљахш. Эн тґр хаєлгдтл бидн эндін кґдлід біінівидн, келсн ўгдін кўрід, зураєан кўціљ йовнавидн. Ґдгі цагт Кириповихні хошт ўвлд белдвр кегдљіні, хаша-хаац ясгджана.Увлин кемд кўрх ґвсн энд бііні.

- Кґвўм гер авсн цагт терўнд салу гер хулдљ авад біілєхір седлів, - гиљ Шухтні Кирипович инімсклні. – Болв Эрднь салу біішгоєар эндін ўлдв. Аштнь бидн хаша дотран дікід нег гер бірід, ода эндін цуєар ачнр-зеенртієін біінівидн. Най єарсн маднд нам тернь сін болљана. Бий тас уга болхла эдн мадниг хілієід, баран болна. Насн-жирєлдін кесг тўрў-зўдў ўзсн бийнь ґвгн эмгн хойр Кириповихн бийсін хґвтід тоолна. Тернь учрта, юњгад гихлі кґгшрх насндан эдн кґвўніннь, ачнриннь, љичнриннь кишг ўзљ байрлљана. Терўніс даву юн кергтів.

АНЉУКАН Ольга
Зургт: Шухтня Кирипович болн Александра Джаловна љичнртієін.
Кириповихні ґрк-бўлин архивіс.