Алтн шорад даргддго

28-05-2019, 09:25 | Таңһчин зәңгс » Сойл

Антон Амур-Санана нерті Келн-улсин библиотект соньн харєлт болв. Хальмг тохмта немш зурач Федор Калмыкин тускар дегтр бичсн немш бичіч Петра Реатеги Хальмгт ирсн энд, библиотект, дегтриннь тускар умшачнрт келљ ґгв. 1770 љилин алднд болсн йовдлмудыг тодлулљах дегтрин нег бґлгиг хальмг умшачнрт медўлхір ирснь, дікід болхла тер кезіњк цагла хальмг теегт олљ авсн кґвўні љирєлин эклцнь ямаран єазрт біісинь медхір Петра ирснь йир соньн болв.
Улсин љирєл онц кўн болєна љирєліс тогтна гисн йирин йовдл. Кезіні нег цагт сулдхвр хіієід, секдл таварн бііхір, даљрлєн бає болтха гиљ зўткљ йовсн хальмгудын нўўдл нутгас авч йовсн бичкн кґвўні хґвнь тиим болх гиљ тиигхд кен чигн санжасн уга. Ишкі гермўдін дахљ йовсн хальмгуд чигн, тер кґвўг дассн біідліснь авч єарсн хазга цергчнр чигн медсн уга болх. Хаана хатнд авч ирљ белглсн кґвўг хґґннь немш аєд белглсні тускар бас келгдні. Бичкн кґвўні љирєлиг эврі сансарн залљ йовсн кесг імтн чигн тер гиљгтін хар кўклті кґвўн љилмўд давад, немшин біітхі тер деед ўзгин єазрт зґвір ик тоомсрта болн ик билгті зурач болхинь медљісн уга. Медх біітхі, кені сананд тиим ухан орх біісмб?!
Болв тівсн хґв гидг тер. Харєсн кўн болєниг ґвірц ґњг-зўсірн хамгин тўрўнд оньгинь тусхаљ йовсн хар хурц нўдті кґвўн билгті зурач болљ, тер цагт нерті болн билгті, ґргн медрлті улс дунд ідлдін билгірн нер єарч йовсн Федор Калмык болљ тодлгдснь, сойлын болн искусствин тууљд орсн Федор Иванович Калмык хальмг тохмта кўн бііснь маднд ик бахмљ ўўдіні. Љирєлнь ґргмљті болљана. Тууљин болн љирєлин хату-мґтў кґлврінд холд туссн, тохмасн ґсрсн цусн тендін геедрлго билглін буйсљ деегшін єарсинь санхд чигн соньн болн йир ґвірц. Немш бичіч ирід, тер ик билгті кўўні тускар дікніс келљ, терўні неринь амлулсн йовдл «тасрсн махна, ґсрсн цусна» кўчн ямаран болдгинь ил кевір ўзўлв.
«Придворный художник. Похищенная жизнь Федора Иванова, по прозвищу Калмык» гиљ Петра Реатеги бичсн дегтр нерідгдні. Эн дегтр Германьд 2017 љилд барлгдљ єарсмн. Эн соньн зіњгиг хальмг номтнр орс келір єардг немш журналас умшљ медсмн. Номт, искусствоведеня доктор Светлана Батыреван ўрврір Петра Реатеги Хальмгт ирсмн. Ода эн дегтрлі Ірісін, Хальмгин умшачнр таньлдљ чадљана. Орс хаана ґргід авч ирљ, кґвўг орс шаљна йосар кирслсні хґґн Федор Иванов гидг нер тер зўўсн болдг. Зурач болљ тґлљсн цагтан Федор Англьд кесг љил біісмн. Тенд энўг Теодор гидг нертієір тодлна. 1806 љилд билгті зурач Баденд эн єазрин эзн болдг байна ґргід зурачин ўўлд орсмн. Тер ўўлдін олн љил кґдлснь темдгті. Тегід зурач Федор Калмык Бадена љирєлд болн тууљд зґвті орман олљана.
1832 љилд Федор Калмыкд Европин кесг орн-нутгудт одад, тенд біієід, сойлын љирєллі, зурачнрин ўўлдврлі таньлдх хґв учрсмн. Итальд, Грецд, Англьд Федор Калмык бііснь темдгті. Римд чигн Федор Иванович долан љил біієід, нерті олн зурачнрин болн зокъялчнрин ўўлдвриг оньган ґгч шинљлсмн. Тенд кесн гравюрмуднь зурачнрин оньгиг йир тґвір болн дигті чикір зургдсарн эзлљ йовсмн. Ода кўртл тер зургуднь зурачнрт ўлгўр болна.
Дегтриг белдхлірн Петра зурачин туск материал хіієід, кесг орн-нутгин архивд, музеймўдт кґдлсмн. Хііврин зґвір ик кґдлмш кеєід, бичіч соньн љирєлин намтриг тогтав. Эклц эрдмірн журналист болљах Петра олн љил радиод кґдлљ йовсмн. Карлсруэ балєснд тўўрвіч ґсљ боссмн. Тегід бичкндін школд сурчах цагтан зурач Федор Калмыкин тускар соњссмн. Љилмўд давад, тґлљлтин хаалєд орсн цагтан Петра тґрскн Карлсруэн тускар тууљин материал цуглулљаєад, дікніс соньн тууљта эн зурачин нериг архивин материалмудт олв. Балєсна, цуг Германя, тер дотр сойлын болн искусствин тууљд Федор Калмык зґвті тівцін орулсинь эн ўзв. Хґґннь кґдлмшин кергір Моњєлд хойр дікљ одснаннь хґґн Петра зурачин ўўдіврмўдиг, терўнд орман олсн зурачин ухан-тоолвриг медљ авв. Терўні билгин эклцнь альд біісиг зўркірн медв. Тиигід дегтр бичх седкл батрв.
«Хальмгуд малан идшлўлдг эњ-зах уга теегнь Тењ болн Иљл хоорнд, Царицинас авн Кавказин уулмуд кўртл, Урал болн Иљл дунд, Иргизас авн Кґк тењгс кўртл налана», - гиљ немш географ, ботаник болн химик Иоганн Готтлиб Георги 1780 љилд бичсн ўгмўдиг Петра Реатеги эвріннь дегтртін орулљ. Зурачин бичкндк цага тодлврмудар эклљіх ўўдівр тер цага европейск орн-нутгудын љирєлиг, тер дотр сойлын болн оюни халхд тогтсн біідлиг йир сіінір ўзўлљіні. Уралан йовулдг хўврлтд, делгрлтд тівцін орулљ йовсн билгті олн улсин ўўлдврлі залєлдулљ Федор Калмыкин намтр ўзўлсн дегтр немш умшачнрт таасгдв.
Эњ-зах уга теегін зурач дањгин сандг біісмн. Бичкндк цагас авн уханднь тодлгдсн «шаєа» гидг болн нань чигн цґґкн ўгмўдиг зурач ўкн ўктлін маань мет дотран давтљ йовснь лавта. Келхіс, Федор Калмык европейск кесг кел меддг біісмн, зурачнрла болн нань чигн ўўлдічнрлі тедні келірнь кўўндљ йовснь темдгті. Иигід, хальмг тохмта, немш зурач Федор Калмык зууєад љилин мељіг єатлад, зургударн, дегтрт тодлдгсн намтрарн дікніс эњ-зах уга теегтін ирсн болв.

ЉИРЄЛИН Кермн

Видео