Тањєчдан бийін эмнўлхин тґлі
Шидр Хальмг Тањєчин Толєач Хаска Бату Элстд тосхгдх хойр медицинск тґвд йилєгдсн єазрин участк одљ хілів. Урднь тањєчин Толєач правительствд медицинск туслмљ кўрглєиг делгрўллєні болн ясруллєна туст даалєвр ґгсн билі. Хальмг Тањєчин социальн-экономическ делгрлтин онц кґтлврір 2021-ч љилд мана тањєчд гўлгн геміс хґрлєні іњг болн ветеранмудын госпиталь тосхгдхмн. Тањєчин Толєачин темдглсір, медицинск туризм делгрўллєні тґлі сін таал тогтаљ, мана тањєчд тосхгдх ґдгі цага медицинск тґв эмнлєн керглгдљіх імтиг соньмсулхнь лавта.
Хальмг Тањєчин Толєачла хамдан медицинск тґв тосхгдх єазриг бўртклєнд тањєчин правительствин Ахлачин негдгч дарук Бадмин Боова, вице-премьер Кўкені Нарн, тосхлтын министр Љанљин Виктор болн Элст балєсна администрацин толєач Дмитрий Трапезников орлцв. Хотл балєсна 9-ч микрорайона барун ўзгт долан гектар єазр йилєгдсн бііні. Энд тосхгдх ветеранмудын госпиталин улд гериатрийин болн реабилитацин тґв ўўлдхмн. Тер мет энд П.Жемчуевин нерті тањєчин эмнлєні гўлгн геміс хґрлєні іњг бас тосхгдхмн. Ґдгі цагт Элст балєсна генеральн зурад болн єазр олзллєна зокалд тосхлєна кґдлмш эклхин тґлі чиклвр орулгдљана.
Геронтологическ тґвин административн болн эдл-ахун корпуст кафе, конференц-зал, ґдрір эмнлє авдг стационарта болн зун шаху кўн ирљ чадх поликлиникті амбулаторн-поликлиническ іњг тосхгдхмн. Эмнлєні болн эрўл-мендін батруллєна корпуст 120 ормта стационар ўўлдхмн, реанимацин болн тўргн терапийин палатмуд, хувц-хунр уєадг, хот-хол белддг болн хот уудг шишлњ біірн бііх. Гўлгн геміс хґрлєні корпуст болхла тўрўн шишлњ медицинск дґњ кўрглєні, геміс сагллєна болн эрт терўг илдкљ авлєна іњгўд ўўлдх. Амбулаторн-поликлиническ корпуст ґдрт 200 кўн эмчд бийін ўзўлх поликлиник, ґдрір ўўлддг стационар бііхмн. Эмнлєні корпуст болхла 150 кўн багтамљта сін таалта орм тогтагдх, месллє келєні, реанимацин, хот уудг хора болн пансионат бііхмн. Тер мет тосхлтын зурад радиотерапевтическ корпус болн администрацин іњг орулгдсн бііні.
Эсамбаевин нерті уульнцас авн эн медицинск тґв кўртл хату девскрті хаалє тосхлєна болн зогсалмуд углљ тівлєні тґр эртіснь хаєлх кергті гиљ Дмитрий Трапезников ухан-тоолврарн хувалцв. Эмчнрт бийін ўзўлхір болн эмнлє авхар ирх улст болн балєсна 9-ч микрорайона олн давхр гермўдт біідг улст эннь таалта болхмн. Тегід імтні тускар ухалад, эртіснь эн тґриг хаєлх арє хііх кергті гиљ балєсна администрацин толєач темдглв.
Сўл љилмўдт мана тањєчд гўлгн гемір гемтсн улсин тонь икдід йовхнь, теднд чинрті дґњ кўрглєні тґлі сін таал уга болљахнь, кесгнь талдан регионмудт эмнлє авдгнь нірн тґр болљана. Тегід тањєчин делгрлтин онц кґтлвр белдсн цагт гўлгн геміс хґрлєні тґв тосхлєна тґр хілігдсн билі. Тањєчин правительств белдсн кґтлвр Ірісін правительствд шинљллтд орад батлгдсна хґґн эн тґв тосхлєна тґр удл уга хаєлгдх гисн ицл бііні. Геронтологическ тґв тосхлєн бас сўл љилмўдт босхгдљана, юњгад гихлі ода медіті улс дііні ветеранмудын госпиталин улд эмнлє авна. Эднд сін чинрті эмнлє кељ насинь утдулхин тґлі шишлњ тґв эрк биш кергті. Темдглхіс, нидн мана тањєчин дііні ветеранмудын госпиталь ах ўйин улст чинрті шишлњ медицинск дґњ кўрглєні халхар Ірісід сін гисн эмнлєні бўрдіцсин тоод орљ Дипломар ачлгдсн билі. Тегід ирх љилд ґдгі цага сін медицинск тґвин тосхлт эклхинь тањєчин імтн байртаєар тосв.
– Эн ормд медицинск тґв тосххар шиидснь хара биш. Эмнгдљіх улст чидл авч, цогц-махмудан батрулхин тґлі цевр аєар киилљ, йиртмљ єііхх кергті. Энд ґґрхн иргчдін Элистинка єолын єуурєл цеврлљ модд суулєхвидн. Імтні тґлі сін таал тогталєна тґрт ик оньг ґггдх. Эвріннь ґґрхн улсин эрўл-менд харлєна тускар бидн бийсмдн ухалљ, тґрскн єазртан сін эмнлє авхин тґлі сін таал тогтаљ чадхвидн. Элстд бичкдўдин поликлиникин тосхлт тґгсхдін ґґрдљ йовна. Энд батлгдсн диг-дараєар тосхлтын кґдлмш кўцігдљіні. Ода объектд імтнд кґлгн-кўчін зогсах орм болн бичкдўдин тґлі нааддг талвњ тосхлєна тґр хаєлх кергті. Шин эмнлєні бўрдіцс тосхлєн ода біідг бўрдіцсин ўўлдвриг гиигрўлх. Біірн імтн талдан регионмудт эмнлє авхин ормд гертін эмчд бийін ўзўлхлі эрк биш медицинск даатхлєна мґњгиг тањєчин бўрдіцсин делгрлтд олзлхвидн. Хальмгт сін чинрті болн кўн болєнд тааста эрўл-менд харлєна систем тогтахвидн, – гиљ тањєчин Толєач иткўлв.
ДООЉАН Наталья