Медрлин болн сойлын тґв
Селін єазрт сурєуль – сурєуль-эрдмин болн сойлын тґв мґн. Тегід кґдлмшин халхар селінд ирхлірн хамгин тўрўнд сурєулин герўр адєнавидн. Овата селіні сурєуль сарул, сііхн хойр давхр герт бііршлні. Ямаран чигн цагт нааран ирхлі, энд цевр, цугнь дигті-дарата болна. Шавшад урєљах олн зўсн цецгўд орљ ирсн кўўні седклиг байрлулна. Сурєулин эдл-ахуг єардљах Вера Ивановна Шайкина нґкднртієін иим сііхн таал теткні.
- Эдн кґдлмштін кўціњєў, неквртієір кґдлдг улс. Вера Ивановна бийнь хара сууљ чаддго, кех юмн бііхлі хооран саадго кўн. Хамдан кґдлдг ўўрмўднь бас иим авцта улс, – гиљ сурєулин hардач Марина Леонидовна Бодраева эдні тускар бўлінір келв.
Йирин энд цуєар хоорндан ниитієір кґдлні гиљ келх кергті. Ўйнрин залєлдан бат тґлід чигн эндр кґдлљіх арвн йисн багшас арвн хойрнь эн сурєуль тґгсісмн. Ах ўўрмўдиннь ўлгўрір сурєульчнр багшин эрдм шўўљ авад, деед сурєульд сурад, тґрскн школдан кґдлљіні. Эннь Мария Кавдалова, Екатерина Бахина, Татьяна Филимонова, Гиляна Кошаева ахта. Эдні тахшлтд багшнрнь Галина Григорьевна Москаленко, Вера Ивановна Горбанева, Татьяна Николаевна Бузулукова, Нина Ивановна Лященко эдн ик нилчін кўргні. Тууљин багш Наталья Кануровна Антонован экнь, Зинаида Ивановна Дорджиева, олн жилдін дунд сурhулиг єардљ йовсмн.
Баєчуд нўўрлгч эв-арєс, седвірті багшнрин дамшлт кґдлмштін олзлхар зўткні. «Љилин багш» марєана «Бає наста педагог» номинацд Мария Кавдалова Заира Рабаданова хойр орлцад ончрсн болдг. «Пеликан» клубин марєанд района багин ханьд Татьяна Филимонова орлцад, эдні баг 3-ч орм эзлсмн. Эн љил «Љилин багш» гидг тањєчин марєана района девсњд Арслан Алексеевич Балиткиев 2-ч орм эзлв.
Людмила Георгиевна Федоренко – биологийин багш, йиртмљ-эсвин халхин методическ бўрдіц єардна. Сурєульчнрнь олимпиадмудт медрлірн ончрна. Любовь Николаевна Чавлинова – педагог-бўрдіhіч мґн. Сурєулин «Одн» негдлтиг эн єардна. Педагог-психолог Лилия Степановна Токарева – седклинь меддг, сўв-селвгірн дґњ болдг бичкдўдин итклті ўр.
Мадниг кўўндљісн цагла хоњх љињнід, завср эклв. Кичілдін белдвр кехір адємтаєар йовсн Елена Михайловна Каратаева сурєулин герин фойед харєв. Эн шулун-шудрмг, олыг ниицўлљ чаддг кўўкд кўўг кесг цагас нааран меднів. Ірісін гегірлтин кўндті кґдліч Елена Михайловна кесг љилдін сурєулин хор, дууна кружок єарддг билі. Ямаран чигн нір-наадн, байр энўні орлцлт угаєар давхш гиљ келх кергті.
Дікід энд Арслан Алексеевич болн Ирина Михайловна Балиткиевихн кґдлні. Арслан Алексеевич цогц батруллhна багш, авальнь болхла орс келні болн утх-зокъялын багш. Урднь Арслан Алексеевичин экнь, Айса Дорджиевна Музраева англь кел кўўкд-кґвўдт дасхдг билі.
Урдк љил цогц батруллhна багшин тґлі хамгин темдгті болв. Тер юњгад гихлі «Сурєуль-эрдм» гидг келн-улсин тґсвір энд спортивн зал ясгдв. Ут турштан ясврин кґдлмшт 2 105 300 арслњ єарєгдв. «Йир сін чинрті бат ясвр кўцігдв», – гиљ келід, сурємљллєна халхар hардачин дарук Ирина Горшкова спортивн зал ўзўлв. Энд кўўкд-кґвўд хувцан сольдг, бийін уєадг, мґрін ўздг орм бііні. Спортивн хора йир сарул, сііхн, иим таалд кґдлхд, дамшхд таалта. Іімшгті гем тархагдхас урд селіні баєчуд чигн асхн болєн нааран адєдг билі.
Арслан Алексеевич футболын, гиигн атлетикин секц єардна, шатр нааддг дасхна. Волейбольн секциг Ірісін спортын йилєін сін кґдліч Сергей Иванович Гулевский єардна. Кўўкд-кґвўд района тањєчин марєаст болн цогц батруллhна халхар болдг олимпиадмудт дањгин ончрна.
Кўч-кґлсірн, залу-зґрмгірн нер єарсн нег єазра улсин санлд нерідгдсн волейболар болн шатрар марєас давуллєн Овата селіні сурєульд сін авъяст тохрв. А.Башанкаевин, Б.Бельтриковин болн К.Эренженовин санлд нерідсн марєаст олн спортсменмўд хурљ, эв-дован, чидлін, дамшлтан ўзўлљ, ата марєаєан авна. Йирин ямр нег учрар селіні імтн, ик-бає уга, сурєулин герт хурљ, цаган сергмљтієір давулцхана. Эдниг хамцулдгнь – селіні багшнр мґн.
ЦЕДНІ Раиса
Зургт: сурєулин багшнр