Оютнрин тонь икдід йовна

Сурєулин шин љил эклв, кґвўд- кўўкд, баєчуд школдан, техникумдан, университетд орљ дікніс медрлин герлті, болв амр биш хаалєд орв. Мана тањєчин єоллгч вуз – Хальмг госуниверситет шин љилд бас йилєін сіінір белдв. КГУ-д орх абитуриентнрин то љил ирвіс ґсід йовна, эн љил нег ормд 5 кўн орхар зўткв. ЕГЭ- єін 250 баллтаєар ґгсн бачуд негдгч курсин оютнр болв. Тегід Хальмг университетин тоомсрнь болн чинрнь цаг ирвіс ґґдлід йовна гиљ келхлі буру болшго.

Эн љилин зунар мана тањєчур ирсн Рособрнадзорин єардач Сергей Кравцов болн Ірісін сурєуль - эрдмин министерствин департаментин начальник Сергей Кузнецов КГУ - н ўўлдвриг, номин ул - сўўринь, оютнрт тогтасн таалынь ґґдінір ўнлв. Тиим кевір университет мана орн-нутгин 100 сін гисн вузин тоод орљана. Тер тоотыг тањєчин баєчуд чигн ґґдінір ўнлљ марєана чањє неквриг диилљ єоллгч вузд орна.

Тер тоотын тускар сурєулин шин љил эклсн байрла КГУ-н профессормудыг болн багшнриг йґріљ кўціх олн тґрин тускар ректор Бадм Салаев олна хургт келв.
Љил болєн ґдгі цагин шин эрдмті специалистнриг сурєхин тґлі онц іњгс секгдні. Гўн номин- шинљллтин кґдлмшиг оютнр 2-ч - 3-ч курсас авн багшнрин єардврт эклні. Химий дасљах оютнр нефть эд-бод кедг Саратовин заводт, биологуд Краснодарск крайин Апшеронск районд «Камышанова поляна» гидг Хальмг госуниверситетин дамшлєна цутхлњд, МЧС-ин специалистнр Волгодонск балєснд Ірісін МЧС-ин цутхлњгин ул деер дамшлт авна.

Сурєулин чинринь ґґдлўллєнд КГУ- д єол оньг ґггдні. Оютнрин нарт делкін Интернет – олимпиадмудт вузин баєчуд кўцімљтієір орлцна, эдн хойр љилдін энд медрлін сґрсні ашт нег алтн, нег цаєан мґњгні болн кўрл мґњгні 11 медаль авч ирв. Багшнрин мергљлтиг ўнлєні тиим систем бас ўўдігдх. Ода деерін болхла кафедрмўдин рейтинг ўўлдні.

Иигід,2014 љилин ашар тўрўн нўўрт хальмг келні болн монголистикин кафедр єарв (єардачнь профессор Владимир Мушаев, хойрдгч ормднь орс келні болн хамцу кел медлєні кафедр (профессор Тамара Есенова) єарв, єурвдгчнь ботаникин болн зоологийин кафедр (доцент Музаев В.М.)

Ґдгі цагин технологийс оютнриг сурєлєна кґдлмшт багшнр яєљ олзлна гиљ љил болєн университетд марєан болна. Тиим кевір багшнрин мергљлт, дасхлєна чинрнь ґґдлўлгдні. 2014 љилд диилічин нериг профессор Надежда Абушинова, психологийин кафедрин єардач Ногала Шевкиева, ФСПО- багш Людмила Дорджиева зўўв, нўўрлічнрин тоод профессор Любовь Олядыкова, доцент Семен Васляев, ассистент Андрей Радионов, багш Ольга Агапова, доцент Лидия Буринова, Башантинск колледжин багш Зоя Пащенко, ФСПО-н багш Елена Нембрикова орв.


Вузин делгрлтин єоллгч ўзмљин негнь – номин- шинљллтин ўўлдвр. Оютнр тўрўн љилмўдіс авн номин хіівр кедг, ґдгі цагин технологийс тогтадг, обществин делгрлтин хамгин хурц тґрмўд хаєлдг љирєлин таалд орљ медрлті болн ґґдін мергљлтті специалистнр болх зґвті.
Кўч - кґлсні рынкд кергті специалистнриг белдхин тґлі материальн - техническ болн методическ бат ул тогтах кергті - тернь ґдгі цагин университетин єол кўцлнь болљана. Ода КГУ- д номин кесг школ ўўлдљіні, эдні ул деер хамгин шин шинљллт цуг факультетмўдт кўцігдљіні, вузин багшнр Ірісін болн нарт делкін грант авдг кесг тґсвд орлцљана.

2013 љил номин шинљлттд 32 сай арслњ єарєгдв, тер тоод 10 сай - федеральн бюджетіс, тер мет 5 сай арслњ эдл-ахун бооца батлсна ул деер шињгігдв. 2014 љилд номин шинљллтд 48 сай єарєгдх. Олн зўсн номин сањгд 108 эрлєн орулгдв, тер тоод 70 Ірісін гуманитарн номин сањгд, 8 Ірісін номин сањд, 11- фундаментальн шинљллтин федеральн сањд болн нань чигн сањгудт. Тањєчин єардвр эн туст ик дґњгін кўргљ номин шинљллтиг финансар текљіні. Ґдгі цагт КГУ-н 38 номт Ірісін гуманитарн номин сањгин кесг тґсв кўціљ терўні єардачнр болљана. Федеральн сањгудт орулсн эрлєні то 2010 љиліс авн 3 холванд ґсв, тиим кевір вузд кўцігдљіх номин кґдлмш љил ирвіс ґсід ґргљід йовна, хамгин билгті номтнрт болн оютнрт ик урмд ґггдні.

Тер мет Ірісін сањгудын медлд кўцігдљіх номин онц проектсиг темдглх кергті. Терўг профессормуд Александр Команджаев, Петр Биткеев, Бадм Михаляев, Валентина Бананова, Муутл Оконов, Александр Цурюмов, Айса Биткеева, Светлана Трофимова, доцентнр Борлг Бадмаев, Александр Батырев, Георгий Рубеко кўціљіні.

КГУ -н номтнрин статьяс Ірісін болн нарт делкін журналмудт ґргір барлгдна, эдні бичсн тоотыг єазадын ордудт икір соньмсљ умшна, тер тоод физикин, математикин, техническ номин халхар, тањєчин єоллгч вузд кґдлљіх профессормуд-филологудын, тууљ шинљлічнрин бичсн детгрмўд, статьяс, монографьс чигн делкід ик тоомср эзлні.

Тиим кевір мана Хальмг госуниверситет оютнрин тооєан икдўлљ, номин шинљллтін ґргљўлљ Ірісід біітхі, цуг делкід, єазадын олн орн-нутгт нерін дуудулљ йовна. Яєад гихлі делкін олн булњгас ирсн баєчудын то чигн КГУ- д ґсід йовна. Эн цаєан хаалєднь тањєчин єоллгч вузин кўцімљнь ґсљ нернь цааранднь туурч йовтха гиљ йґріљінівидн.