Пушкина ґдр Хальмгт

09-06-2020, 15:54 | Культура

Љил болєн июнь сарин 6-д Цуг Ірісід, тер дотр Хальмг Тањєчд Пушкина шўлгліні ґдр темдглні. Зунын сар урєад, халун нарн кўчін авч, эврі толяндан цуг теегиг герлтксн кемлі Элстд Пушкина скверас эклід, цуг тањєчар алдр орс шўлгчин ўўдіврмўд умшгдљ, «теегин ўўрмўд» – хальмгуд Александр Пушкина нериг амлдг сін авъяс бііні.
Эн љил болхла коронавирусас кґлті імтн гертін бііх учрар социальн сетин дґњгір імтн дурта шўлгчин нериг ґргљ, ўўдіврмўдинь умшв. Антон Амур-Санана нерті Келн-улсин дегтрин сањгин кґдлічнр «Пушкин – мана зґґр» («Пушкин – наше все») гидг нерідлєті тањєчин ик керг-ўўлдвр эклв. Терўнднь тањєчин бичічнр, шўлгўд чеељір умшдг билгті улс орлцљана.
Росгвардин Хальмг Тањєчин заллтын кґдлічнр Церен Джанджиев, Алексей Ожередов Пушкина «Би таниг дурллав…» («Я вас любил…») гидг шўлгиг умшв. Ірісін бичічнрин Нииціні гешўн, бичіч Татьяна Бадакова, сурєульч Владимир Сиротир, Бова Горяева Яшкуляс болн нань чигн імтн алдр орс шўлгчин кецў сііхн ўўдіврмўдиг умшљ, шўлгліні делкід олн умшачнриг орулљана.
Пушкина шўлгўдиг болн туульсиг бидн бичкнісн авн сін меднівидн. Тегід эн ґдр умшгдсн ўўдіврмўд тер дарунь чеељіс єарч, дікніс ўгин сііхн зґґрлі мадниг таньлдулна. Імтиг негдўлсн эн ик керг-ўўлдврт неринь ґгсн шўлгч Аполлон Григорьев «Пушкин – наше все» гиљ 1859-ч љилд келсн болдг. Шўлгчнр заяни билгірн кўмни ўнн тоотын герчнр болљ, імдрлин алдр нуувчиг илдкдг, кўмни ухани зґґрин цагиг ивтлљ, олн ўйнрт кўргдг ухатлмуд, гиљ тер Пушкина тускар келљієід темдглсн болдг.
Маднд, ґдгі цага умшачнрт, Пушкина ўўдіврмўд йосндан цуг урн-ўгин, шагшавдын, оюни зґґриг хамцулсн чилшго булг болљ медгдні. Нер туурсн бичіч, Нобелевск мґрін лауреат Иван Бунин шўлгчин алдр ўўлдвринь ўнлід, ґрк-бўлірн гертін умшљ, терўні шагшавдын єол тоотыг бийдін шињгісін темдглсмн. Тегід дегтрин сањгин імтн эн керг-ўўлдврт ґрк-бўлірн орлцснь ончта болљ медгдні. Иигід Сарпан районас Мельниковихні болн Очировихні ґрк-бўлмўд орлцљ, Пушкина ўўдіврмўд умшљахинь імтн соњсљ чадљана.
Пушкина шўлгліні ґдр орс келні нарт-делкін ґдрлі ирлцснь бас хара йовдл биш. Пушкин орс утх-зокъялын ґдгі цага келні эклцинь тівсн юмн. Орс шўлгчнріс тўрўнкнь болљ імтн келдг амр келір Пушкин бичсн болдг. Тегід чигн энўні ўўдіврмўд бийснь даслт угаєар амрар мана чеељд орад бііні.
Келн-улсин дегтрин сањ эклсн иим ик керг-ўўлдвр йоста Пушкина шўлгліні байр болљана. Эн керг-ўўлдвр мґчн сарин 12 кўртл – Ірісін ґдр кўртл болхмн. Ірісін олн келн-імтиг негдўлсн – орс ґдгі цага келні эклц тівсн алдр Александр Пушкинд Хальмгин умшачнр иигљ кўндллєін медўлљіні.

ЉИРЄЛИН Кермн

Видео