Хальмгуд Зўн Єарт кўрсмн

17-06-2020, 16:14 | Таңһчин зәңгс » Күн болн җирһл

Зўн Єарт (Джунгария) Увш хаанла хамдан ирсн хальмгудыг Цин гўрмин (Цинская империя) хаана медлд орсн Шинљіні олн зўсн райодт бііршлўлсмн. Энтн тедниг хувалєна болн олна, административн біідл-љирєлиг хўврўллєні политик болснь мґн. Хальмгудыг Дорд ўзгин (Восточный) Туркестана райодын мељієіс ууљмд авч одсмн. Тедн бичі негдтхі, нег-негнісн холд біітхі гисн кўслтієір эн керг-ўўлдвр бўрділі. Нег келн імтн біісн хальмгудыг Шинљіні ґргн єазрт тараєад хайсмн.
Хальмгуд Увш хаана болн нойдын ўлмід ордган уурв. Цин гўрмин хан теднд эврі олзин тґлі алв цуглулх зґвинь уга кев. Хальмг нойдт љалв ґгдг болсмн, тегід Залвр тедниг орн-нутгин ўўлдічнрт хўврів.
Китдин залвр шишлњ систем ўўдів, тернь хальмг тііљчнрин цергі чидлмўд маньчжурмудын йос улм батруллєнд сін арє учрав. Цин гўрмин Залвр хальмгуд іімшгті йовдлмуд єарєх, тедні йосинь булаљ авх гиљ икір ііљісн билі.
Цин гўрмд хальмгуд кўціх шишлњ керг-тґрті біісмн. Селм бірљ чаддг цуг улс эркљін уга церглх зґвті билі. Улусмуд болн іімгўд уга кегдсмн, терўні ормд «засгт» гидг онц административн негдлтс бўрдігдв. Тенд бўўрлљісн эгл улс, зірм зіісњгўд эн єазрт бііх зґвті болљана. Дін болхла, иим негдлтс тиигірін мґрті цергчнриг (150 кўн) йовулх зґвті біісмн.
Цуг засгтс «хошун» гидг ик цергин негдлтд орцхав. Энтн дивизьла ідл юмн. Терўг хошуна залач єарддмн. Эврі тііљтієін тедн туг авцхав. Дікід хошуна ахлачин медлд ордг феодальн єазрин хўв бііљ.
…Китд орсн хальмгудын ик зунь хаљєр йовдл єарєсан медцхів. Хаалєдан эдн дала зовлњ ўзсмн. Китдт кўрхлі, шин єазрт эдні біідл-љирєл бас кўнд болсмн. Ірісієіс салхмн биш бііљ гиљ эдн санснь лавта. Хальмгуд Иљлин кґвідін кўрх кўсл зўўв. Тўрўн љилмўдт хальмг улусин болн багмудын зірм элчнрт Ірісієўр зулх арє учрла. Китдин кил деер біісн хальмгуд терўг єатлх зґв ґгтн гиљ сурсмн, болв тедн зґв ґгсн уга, нам биш килиг улм чањєар хардг болсмн. Мана ґвкнрин эн тууљиг «Ґґрд-хальмгуд: XII-XIX зун љилмўд» гидг дегтріс медвидн.

БОСХМЉИН Валентина

Зургт: Увш хан