МОЊЄЛД ХАЛЬМГ БИ ҐРГНІР ДЕЛГРЉІНІ

Љил болєн така сарин 11-13-д Моњєл Улст “Наадм” гидг хамгин ик ўндсни байр давулгдна. “Наадм” гисн эрин єурвн нааднас (мґрні урлдан, нум-сум харвєн болн бґк бірлдін) эк татад аадм цагас авн ирсн юмн чигн. Урд цагт эн байр зуни дундк сарла ирлцдг билі. Ода болхла эн байриг 1921-ч љилд Манљ Цин улсас эсргўцід болсн Хўвсхлт нерідід така сарин 11-13-д кељіні. Тогтсн авъясар эн байр Улан-Баатрин хаљуд біідг Богд Уулын белд давулгдна, ик бичкн болв чигн іімг-сумон болєнд бас болдмн.

Нарта орчлњ деер бііх келн-імтн болєн эврі тууљта, зањ-зањшалта, авъяста болдг. Кезініс авн моњєл келтнрин олн-імтнлі орлцата нег єол кергнь ањєучллєн болљана. Тегід нум-саадг харвєн эн йовдлла маш ґґрхн залєлдата. Эн марєанд орлцдг улс бас насарн болн эр-эмин іњгірн хувагдна. Хамгин бає інгд 8-іс авн 17 нас кўртл бичкдўд орлцна. 10-та кўўкд улс 30 метрас нум-саадг харвна, кґвўд болхла 40 метрас харвна. Наста кўўкд улс 50 метрас нум харвна, идр наста залу улс болхла 75 метрас харвх йоста.




Моњєлчудын бас нег дурта наадн мґрні урлдан болдг. Кезін-кезініс нааран мґрн моњєл келтнр кўўнд эрднь гиљ тоолгдна. Тегід моњєл кўн болн мґрн хоорндан залєлдата юмн. Ямр нег байр-наадн, хўрм мґрні урлдан угаєар давдго болжана. “Наадм” байрт, талдан чигн чинрті керг-ўўлдврмўдт мґрчнр орлцад, 12-36 дуунад чигн урлддг. Зґвір ут хаалєд гўўх мґрд чањє-чиирг болх зґвті. Тегід урлданд орлцхин кергт ик эртіснь белдвр кедг. Урлданд орлцљах мґрд эврі тамєта, темдгті болдг. “Наадм” байрин цагла долан урлдан давулгдна. Хамгин тўрўн урлданд дааєд (2 наста) 15 дуунад урлдна, хойрдгчднь – шўдлн (хальмгар “ўрі”, 3 наста мґрд) 20 дуунад урлдна, єурвдгчднь – хязаалан (хальмгар “дґнн”, дґрвн наста мґрд) 25 дуунад урлдна, дґрвдгчднь – соёолон (хальмгар “туулн”, тавн наста) 28 дуунад гўўлдні, тавдгчднь – ик наста мґрд (зурєан настаєас деегшін) 30 дуунад урлдна. Зурєадгч урлданд аљрєс 28 дуунад дґрлдні. Доладгчд урлданд љора (иноходцы) мґрд урлдна. Мґрні урлданд чињнўрірн гиигн, мергн, чадмг, кўндиг даадг 6-10 наста бичкдўд орлцна. Тегід моњєлчуд цуг мґрні урлданд йир дурта.


Цуг монєл келтнрин біідл-љирєлд бґк бірлдін ик чинр зўўљ йовна. Урд цагт чигн, ґдгі цагт чигн олн-імтні байр-ніірт болн сін Ґдрмўдт бґк бірлдін эрк биш давулгддг біісмн. Эн керг-ўўлдврмўдт іімг-отг болєнас бґкнр эрк биш орлцдг. Моњєл бґкнр эврі шишлњ хувцта: ээм-нурєнд ґмсдг “зодогта”, “шуудг” гидг ахрхн шалврта, кґлд ґмсдг “єутл” гидг єоста, шовєр махлата болна. Цуг Моњєл Улсас «Ик Наадмд» 512 бґк орлцна, хая-хая ик ґґнд нерідсн «Наадмд» 1024 бґк хурна. Тегід эн љилд 512 бґк тііз деер хошадар диг-дараєарн єарч бірлдсмн. Бґкнр олн зўсн эв-арє олзлад, бґк бірлддг болљана.
«Наадмин» бґк бірлдіні марєан йисн давата (круг) болдг. Тегід бґк болєн тавн даваг давхла, “улсин начн” (сокол) гидг цол зўўні. Долан даваг давхла, “улсин зан” (слон), 9 даваг давхла, “Наадмин” бґк бірлдіні марєаг шўўљ авхла “улсин арслњ” (лев) гидг цолта болдмн. Кемрљін бґк “Наадмин” марєанд хойр дікљ диилвр бірхлі, хамгин чинрті “аврє” гидг цол зўўні. Келхд љил болєн “Наадмин” бґк бірлдіні ўзўрт (финалд) Увс іімгин бґкнр эрк биш єарна. Нидн “аврє” Батсуурь диилвр бірљ авла. Эн љил бас ніімн даваг Увс іімгин хойр кўчті бґк – “аврє” Батсуурь болн “улсин арслњ” Бўрэнтґгс дављ єарад ўзўрт харєсмн. Тегід эн бірлдіні йовуд шуугатаєар, соньнар давла. Ґріл шаху частан бірлдсні хґґн Бўрэнтґгс диилвр бірід “аврє” гидг цол авсмн. «Наадмд» тўрўлсн бґк олн-імтні дунд маш кўндті болн алдр нерті болна. Олн-олн ик бичкн уга ўўлдвр-компаньс эврі белгўдін белглні. Тегід эн љилд “Тойота” компань белглсн машиг “аврє” Бўрэнтґгс бичкдўдин эмнлєнд белглљ ґгсмн.



Ґдгі цагт бас олн дунд ґргн тааслт олад, делгрљ йовдг наадна негнь “Шаєа харвєн” (стрельба альчиками) мґн. Эн нааднд бичкдўд, дундын наста кґвўд, бґдўн залус чигн орлцад, хойр багд хувагдад, “хясаа” гидг нег утулњ наальњєш моднд біісн “сах” ясиг дундк хурєарн цокна. Тегід босхад тівчксн шаєасиг холас хаєад, тусад ґсргхір зўткні. Хамгин мергн, шулун-шудрмг кўн дииліч болад єарна. Эн соньн наадн кўўнд мергниг дасхдг, уха орулдг, чидл ґгдг наадн болљана.

Эн љилин ўндсни байр “Наадмин” эклц маш соньн болљ медгдв. Юњгад гихлі эн “Наадмин” эклцин концертд тўрўн болљ цуг моњєл келтнрин байльг сойлыг маш тодрха кевір ўзўлсмн. Тер дунд Моњєлын хамгин нерті дуучнр Ариунаа болн Ариунбаатар хальмг “Ээљин дун”, “Шарка-Барка” гидг дуд дуулад, хальмг би ўзўлсмн. Эн концертыг моњєлын цуг телеўзлір ўзўлсмн. Ода болхла Моњєл Улсин баєчуд дунд “хальмг би” йоста “тренд” болад маш ґргнір делгрљ йовна. Баєчудт “Шарка-Барка” гидг хальмг ду-би маш таасгдла. Тегід эдн ода эврі клип кеєід, Фейсбукд орулад ўзўлв. Тиигід бидн хол болв чигн, біісн-біісн єазртан біідг болв чигн, эврі сойларн хувалцад, нег-негндін соньн болљ біінівидн. Бидн, хальмг улс, мана сойларн теднд соньн болљанавидн, тедні сойл маднд маш соньн болљ медгдні. Ґлгідін біісн маднд нег-негін мартх зґв уга, тиигід цааранднь чигн нег-негндін байр ўўдіљ бііхлі маш сін болх! Сііхн наадаарай моњєлчудаа!

МАНЉИН Намру

Новости по теме

• 

  «Ээҗин келн – эңкр зөөр»
  «Ээҗин келн – эңкр зөөр»
• 

  Мана сурєульчнр – «Ик завсрт»
  Мана сурєульчнр – «Ик завсрт»
• 

  Улановихнә өрк-бүлиг йөрәв
  Улановихнә өрк-бүлиг йөрәв
• 

  Хальмгин нериг туурулсн Александр Базыров
  Хальмгин нериг туурулсн Александр Базыров