Тањсг седклті багшм, танд ґлзі дурдљ...

02-10-2020, 16:23 | Таңһчин зәңгс » Сурєуль-эрдм

Нег дікљ намаг лавк орљ йовхлам генткн олн патьрта ик герин тавдгч давхрас «Мендвт!» гиљ нег кўн хіікрљіні. Деегшін хіліхлі долата-ніімті кґвўн балкон дееріс нан тал хіліљіні. «Мендвт!» гиљ хірў ґгўв.
Школд эднд сін сурємљ ґгні гиљ санв, яєад гихлі медіті улсла иигљ мендлљіні, багшин заквриг кўціљіні, тиим ўгд ордг сін кґвўн гисн ухан орв.
Тиигљ сурєульчнран иткўлљ чаддг, теднд сін сурємљ ґгдг, тедні билгинь йилєљ чаддг гўн медрлті, сін белдврті багшнр мана тањєчд бає биш. Тер тоод Хар Єазра района Комсомольск селіні Басњга Баатрин нерті гимназин орс келні болн литературин багш Татьяна Зургановна Бадмаева, Элстин багшин колледжин медлин уллгч школын эклц классин багш Байрта Борисовна Маглинова, Ик Буурла Анљур Пюрбеевин нерті дундын школын хальмг келні багш Татьяна Бадмаевна Мергенова йовна.
Элстин лицейин англь келні багшнр, тер тоод Гульмира Александровна Шарапова, сурєульчнртан бат медрл ґгні, терўг эдн тањєчин болн орн-нутгин олимпиадмудт, орн-нутгин нер єарсн вузмудт иткўлні. Сурєульч билгті болхла сін ончта кўцімљд кўрхд амр, болв тер саамд чигн багшин дґњ, єардвр, дґњнлєн эрк биш кергті. Билгті сурєульчр талдан кўўкд-кґвўдт сін ўлгўр болна, медрл гўўдўллєнд бас дґњ болна, багшас нань эдн бас хамдан сурчах ўўрмўдиг урмдулљ, эндўєинь ціілєљ ґгні. Зірмдін хамдан сурчах ўўрісн авсн ціілєвр амр, дигті болна, зірм нірн тоотыг тўргір медўлні. Тиигчкід мини ўр меддг юмиг би яєад эс медљіхмб гиєід, зірм сурєульчнр предметиг сіінір дасхар седні, эн саамд дамшлтта багшин дґњ улм ик чинр зўўні. Тиим ўўрлєиг йоста багш дґњнљ батрулх зґвті, тиим кевір дамшлтта багш хамгин тўрўнд билгті сурєульчнрар тўшг кељ цуг классиг кўцімљд кўргні.
Иим эв-арєиг эвріннь кичілмўдтін Элстин 3-ч тойгта школын биологин багш Алла Алексеевна Кодлаева ґргір олзлна, тегід чигн энўні цуг сурєульчнр бат медрл ўзўлні.
«Би школдан хамгин тўрўнд гуманитарн предметсі соньмсдг билів, физик, эсв кўнд юмн біісмн», - гиљ нег кўўкд кўн нанд келлі. «Тана школд сін багш уга біісмн, таниг соньмсулљ чадсн уга, сіінір ціілєљ чадсн уга»,- гиљ би санув.
Ўлгўрнь, мини таньл кўўкд кўн Яшалтан В. А. Панченкон нерті дундын школд сурад, информатикин багш Виталий Иванович Лоренец ґгдг кичілмўдт орљасн болхла эсвин болн физикин сін медрл авх біісмн. Виталий Ивановичин сурєульчнрнь багшиннь єардврт телескоп кељ єарєсмн, энўні сурєульчнр информатикин тањєчин олимпиадмудт кезі чигн нўўрлгч орм эзлні, эднд эсвин сін медрл Виталий Иванович ґгні. Кемр багш эврін нег юмар соньмсљах болхла, тер тґр шинљллєнд сурєульчран чигн орлцулна.
Хулєн сарин 5-д бидн багшин Ґдриг темдглљінівидн, тегід цуг мана кўндті багшнриг йґріљінівидн, тедні кўнд кґдлмшт кўцімљ дурдљанавидн. Тер тоод Приютна лицейин орс келні багш Елена Михайловна Вилковаг, Элстин олн профильті гимназин физикин багш Баира Юрьевна Отчиеваг болн ик ачта нань чигн багшнриг эдні сін Ґдрлі йґріљінівидн.
Эндр вирусин гем тўгљіх саамд кґдлхд амр биш, тиим болв чигн багшнр иим кўнд таалд чгн дистанционн эв-арє ґргір олзлљ сурєульчнртан бат медрл ґгні. Мана тањєчд Интернет олзллєна таалыг ясрулхин тґлі бає биш ўўлдвриг тањєчин толєач Хаска Бату болн эн тґр хаєлдг компаньс кўціљіні, эдні керг бас ик кўцімљті болтха гиљ бидн дурдљанавидн, яєад гихлі тиим таалд багшнрин кґдлмш чигн амр болх, эн тґриг тањєчин єардвр єол оньгтан бірљіх тоот ик чинр зўўљіні.
«Мана багшнр хамгин сін, бидн эднд дуртавидн»,- гиљ ямаран чигн школд сурєульчнр келні, школан тґгсісні хґґн чигн эдн багшнран мартхш, тедніс селвг сурна, школдан ирні.

ТЎРВІН Єуна
А. Зундугинован цоксн зург

Видео