Зґргті летчикўдин нердиг илдкв

17-11-2020, 15:17 | Таңһчин зәңгс » Санл

Туурмљин болн санлын љилд Хальмгин хііврин отрядмудын орлцачнр ўўлдврін улм шунмєадулв. Шидр эдн зґргті хойр летчикин нериг илдкљ, Шатта селінд мемориальн самбрт бичўлв.
Дііні цагт імнісн хаєцсн баатрмудын нердиг илдксн Хальмгин хііврин отрядмудын Ассоциацд орлцачнр санлын самбрт бичљ, Шатта селінд тівв.
Кўсдундур љил хооран Шатта селіні ґґр дііні цага хойр самолетын ўлдлиг болн імнісн хаєцсн цергчнріс ўлдсн тоот олдсн болдг. Хііврт орлцачнр тер олвран оньган ґгч шинљлід, дарунь архивмўдт кґдлід, тер ўлдсн тоотд тодлгдсн зірм то-дигиг олзлад, самолет залљ йовад, хортна єалла харєад імнісн хаєцсн цергчнрин нердиг медљ авв. Тернь лейтенантмуд Петр Китаев болн Виктор Копейкин болљ єарв. Тиигід, 75 љил болад, Хальмгин тењгрт хортнла діілдљ йовад, імнісн хаєцсн цергчнрин нерд илдв. Кґтчнрі єазрт олдсн дііні цага тўрўн ик тиим олвр болљана. Хііврин экспедицд орлцачнрин келсір, Тґрскін харсгч дііні цагас авн олдсн тўрўн иим йовдл болљана.
Самолетин хамхрсн, ўлдсн тоотынь олљ авхд давсн љилин лу сард біірн кўн Долан Санджиев дґњ болв. Эн єазрт летчикўд дііні цагла хортна єалас хорсинь Долан эцкісн медљ йовсмн.
Летчикўдин нердиг илдкљ, тедні цогцинь олљ, хііврин кґдлмш кехд президентск грант дґњ болсна тускар хііврин отрядмудын тањєчин Ассоциацин ахлач Дмитрий Халхинов келні. Грантын мґњгір Хальмгин тењгрт діілдљ йовсн летчикўдин нердиг хііљ илдкх керг кўцігдљіні. Самолет унсн єазрт тойг бичгдсн хамхра олад, терўгірнь цергі ямаран іњгд летчикўд церглљ йовсинь, нердинь чигн йилєх арє учрв.
Хііврин отрядын орлцачнр нааран кесг ирід, малтврин болн хііврин кинін кґдлмш кев. Цааранднь архивд хіівр кегдв. Петр Китаевин болн Виктор Копейкина нердиг тиигід медљ авв. 1942-ч љилин хулєн сарин 25-д летчикўд сўл даалєвртан нисљ єарсинь документсір сергіљ медљ авв. Яшкуль – Сталинград хоорндк хуучн хаалєар діврљ йовсн немш-фашистнрин цергиг уга кех даалєвртаєар эдн нисљ єарсн бііљ. Болв хортна дегід догшн єалла харєад, самолетмуд шатад унсмн. Летчикўднь імнісн хаєцсмн. Долан Санджиевин эцк терўгинь ўзсн бііљ. Тер йовдл уханаснь єарлго хґґннь эн эвріннь кўўкдтін келљ ґгсмн. Эцкнь Санєљин Сарњ яєад келљ ґгсн болх, гиљ санхларн діінд імін ґгсн кґвўдин эк-эцкнь, ґрк-бўлнь хіісн цагт тернь туслх гиљ тоолсн болх гиљ сангдна.
Шаттан імтні тґлі эннь Тґрскндін дурта боллєна сурємљин чинр зўўв. Эн селінд дііні туск тодлвриг ґрк-бўл болєнд ірўнір хадєлна. Эн єазрас діінд мордсн баатрмудын нерд селіні дунд бііх бумб деер бичгдсн бііні.
Хальмгин хііврин отрядмудын Ассоциацин орлцачнр хііврін цааранднь кеєід, Подольскур йовв. Тенд архивд эдн лейтенант Петр Китаевин тоод авлєна цаасинь олљ авх кўслтієір йовв. Петр Китаев Улан одн орденір ачлгдсн бііљ. Ода терўні зург олдх гиљ эдн ніілљіні.
Ут тоодан хііврин отрядмудын орлцачнр 5500 цергчин цогцинь олљ, ах-дўўєин ўкірт оршав. 200 єар цергчин нернь илдкгдљ, ґрк-бўлднь, элгн-саднднь зіњглгдв. Хііврин ўўлдврт орлцачнр иигід буйнч седклті ик кґдлмш кељіні.

УШКАНА Сувсн