Селіні эмчнрт сін таал тогтахар

20-06-2019, 09:24 | Таңһчин зәңгс » Эрўл-менд харлһн

Шидр Хальмг Тањєчин эрўл-менд харлєна министрин ўўл дааљадг Юрий Кикенов «Калмыкия» РИА-н барин Цутхлњд журналистнрла харєад, келн-улсин тґсвір кўцігдх керг-ўўлдврмўдин тускар тодрхаєар келв. Харєлтын эклцір дааврта єардач тањєчин эрўл-менд харлєна кґдлічнриг одахн темдглгдсн сін ґдрлі йґрієід, кесг мињєн кўн эн халхд ўнн кевір кґдлљ йовхиг темдглв.
«Эрўл-менд» болн «Демографь» гидг келн-улсин тґсвсір тањєчин эрўл-менд харлєна учрежденьсин материальн-техническ ул батрулгдх, імтн дунд саглулгч керг-ўўлдврмўд давулгдх, кадрмудар тетклєні болн нань чигн тґрмўд хаєлгдх. Эн љил мана тањєчд эн тґсвсір 500 сай шаху арслњ йилєгдхмн гиљ зуралгдљана. Тањєчин эрўл-менд харлєна министерств келн-улсин тґсвсір кўцігдх керг-ўўлдврмўдин туск бооца батлсн бііні.
- Нидн мана тањєчд 6 модульн ФАП углљ тівгдсн билі. Эн љил дікід 21 ФАП мана тањєчин селідт болн хотл балєсна медлд ордг Лола поселкд углљ тівгдхмн. Сарпан районд йилєгдсн мобильн ФАП-ар специалистнр селідір болн малын хошмудар єарч йовад, імтні эрўл-мендин біідл шинљлљіні. Тер мет мобильн маммограф кўўкд улсин эрўл-менд шинљллєнд олзлгдљана. Эн љил Лаганя районд бичкдўдин поликлиникд ясврин кґдлмш тґгсхмн, келн-улсин тґсвір ґдгі цага медицинск оборудовань бас тівгдхмн. Эн учрежденьд Лаганя болн Хар Єазра райодын бичкдўдин эрўл-менд шинљллєні болн сін чинрті медицинск дґњ кўрглєні тґлі таал тогтагдхмн. 2019-2020 љилмўдт Яшалтан болн Сарпан райодын больницст бас сін чинрті медицинск дґњ кўрглєні тґлі таал тогтагдхмн. Зўркні-судцна Цутхлњгиг обордованяр тетклєні тґр бас хаєлгдљана,- гиљ Юрий Викторович келв.
Гўлгн гемір гемтсн улсин то баєрљахш, тегід эн тґрт ик оньг ґггдхмн. Эн љил гўлгн геміс хґрлєні кергт 90 сай арслњ йилєгдх. Гўлгн гемиг эрт илдкљ цаглань эмнлє кўціхин тґлі «Онкопатруль» гидг керг-ўўлдвр давулгдна. Келн-улсин тґсвір эмнлєні учрежденьст интернет оруллєна болн компьютерар тетклєні тґр хаєлгдх, эн кергт 70 сай арслњ йилєгдљіні. Тањєчин эмнлєні учрежденьс телемедицині эв-арєиг ґргір олзлљ тўргн дґњ кўргљ чадхин тґлі ґдгі цага залєлдан эркн кергті болљана. Тањєчин імтн талдан регионмудт эмнлє авхар єарч йовдг йовдлмуд баєрсна ашт эн љилин эклціс авн 150 сай арслњ хадєлљ болв гиљ Ю.Кикенов келв. Хоршаљ авсн мґњгиг тањєчин больницсиг эмір тетклєнд олзлв, тиигід райодын больниц болєнд 5 сай арслњ йилєв, наадкинь тањєчин эмнлєні учрежденьст ґгв.
- Эн љилин декабрь сард П.Жемчуевин нерті тањєчин больницд ясвр тґгсх зґвті. Ясврин кґдлмш кесн деерін бидн мана єоллгч учреждениг ґдгі цага обордованяр теткхвидн. Тиигід, месллєні, лабораторн болн физиотерапевтическ іњгўдт сін оборудовань углљ тівгдх. Эн кергт 200 сай арслњ йилєгдљіні. 2019-2020 љилмўдт Элстд бичкдўдин поликлиник тосхгдх. Шин поликлиникин тґлі бас ґдгі цага оборудовань хулдљ авхвидн. Троицк селінд Целинн РМО-н біірнд бас капитальн ясвр кегдід, энд медицинск цутхлњ секхвидн. Эн сарин эргцд Элстд психоневрологическ поликлиник ясврин хґґн ўўлдврін эклх, тер цагт ањєучнр, љолачнр болн нань чигн улс иткл цаас дарунь авч чадх ,- гиљ дааврта єардач келв.
Шин эмнлєні учрежденьс тосхсн, ясврин кґдлмш кељ сін таал тогтасн деерін тањєчин болн министерствин єардвр кадрмудар тетклєні тґрт ик оньг ґгчіні гиљ Ю.Кикенов темдглв. Ірісін заканд сольвр орулгдснас ишті ода тањєчин даалєврар мединститутд сурчах баєчуд сурєулян тґгсісні хґґн тґрскн єазртан єурвн љилдін эрк биш кґдлх зґвті. Нааран иршго улс сурєульд єарєгдсн мґњгиг дањцах зґвті. «Земский доктор» программар селін єазрт кґдлхір ирсн улсиг гер-бўўрір тетклєні, эднд урмдулгч немр мґњг ґглєні тґриг бас хаєлхин туст тањєчин правительств шишлњ документ ода белдљіні гиљ Юрий Викторович келв.

Наталья ДАВАЕВА

Видео