Єашун уста булг

29-08-2019, 12:08 | Таңһчин зәңгс » Эрўл-менд харлһн

Эн булгин усн олн зўсн шарх-шавас, геміс эдгіні гиљ олн імтн тоолна. Пятигорск балєснд курортологин болн физиотерапийин номин-шинљллтин институтын специалистнр эн булгин усна шинљллт кесні ашт эннь иткўлгдв. Тиигід, эн усн гесні, элкні, ясна, цусна геміс эдгхд туслна гиљ номтнр шинљллтин ашт товчлв.
Эн єашун усн олн геміс эдгіљ кўўні эрўл-мендд туста болдгиг імтн медід, нааран мана ик орн-нутгин кесг регионмудас ирні. Біірн імтн булг біідг ормиг хашалад, ус авхар ирдг улсин тґлі сег кесн бііні. Булгин усиг єурвн худгас авч болљана. Эн булгин туск домг энд умшљ болхмн. Одахн бидн тер єашун ус авхар Киевка селі одвидн. Булгин туск домг умшчкад, эн хальмг улсла залєлдата чигн болх гиљ сангдв.
Єашун усн –энтн Усн гидг нерті кўўкні нульмсн гиљ домгт келгдні. Энўні иньгинь ална, кўўкн арднь ууляд, ик гидгір зовна. Ґдр-сґ уга кўўкн ууляд, иньгін санад бііні. Нег дікљ садргин тохад єоољур єарв. Тер єоољурин усн бичкн болв чигн эвріннь чинрірн йир сін бііљ. Усиг амссн кўн тер дарунь эдгід, урднь біісн олн гемін мартддг болв. Тер цагас авн кесг љил давв, болв Усн кўўкні нульмснас тогтсн єашун уста булг эндр чигн олн імтнд туслљ йовна.
Давсн зун љилин 30-ч љилмўдт эн єазрт олн ўрті хґґч малан хірўлљ йовсмн. Нег дікљ єањ халун болад, эн ундасад ус хііні. Генткн эн бичкн єоољур ўзід, терўніс ундан хірўлні. Болв тер ус уухла амнь зуургдад, таг болв. Єоољурин усн киитн болв чигн уухд йир єашун болљ єарв. Кеер теегт єашун уста єоољур олљ авсна тускар эн дарунь мартв. Болв нег дікљ кґвўднь гемнід, геснь зоваєад хот ууљ чадлго бііхлінь хґґч тер булгиг тодлв. «Тер усн мини кґвўдт туслх чигн»,- гиљ ухалад, хґґч ус авч ирід, теднд ґгв. Кґвўднь дарунь эдгід, кґл деерін босв. Ямр кевір кґвўдін тиим дарунь эдгіљ авсна тускар келљ ґгхиг біірн імтн сурад біів чигн эн келљ уга. Хам-хоша біідг нег кґвўн терўг гетід, альдас ус авдгинь медід, селіні імтнд келљ ґгсні хґґн цугтан гемнсн цагтан єашун ус уудг болв. Тер цагас авн эн булгин тускар олн імтн меддг болљ.
Тґрскін харсгч Алдр дііні цагт энд цергі госпиталь біісн бііљ гиљ эн єазра улс келні. Діілдінд шарх-шав авсн улс эм уга болад, кесгтін эдгљ чадлго зовад бііхлі, єашун усн дарунь эдгіх гиєід біірн улс салдсмудт авч ирдг бііљ. Дііні хґґн чигн нааран кесг улс ирід, нўк малтад терўнд тогтсн уснд кевтід, шаван эдгідг біісмн. Худг усар удан дўўрні. Біірн імтні келсір, намрин эклцір усна чинр сін болна, хур орсн цагт чинрнь дор унна.

Наталья ДАВАЕВА

Видео