Гўлгн гемиг эрт илдкхір
Ґцклдўр «Калмыкия» РИА-н барин цутхлњд П.Жемчуевин нерті тањєчин больницин ах эмч Санал Манджиев журналистнрлі харєљ, эмнлєні учрежденя ўўлдврин тускар келљ ґгв. Тањєчин больниц эндр мана регионд єоллгч медицинск учреждень болљана, энд 25 зґрўллтір дґњ кўрггдні.
Сўл цагт больниц ґґдін чинрті медицинск дґњ кўрглєні халхар кўцімљтієір ўўлдљ, шин эв-арєс олзлљ імтнд эмнлє кўціљіні. Энд мана тањєчд біідг ґґдін мергљлтті болн байн дамшлтта эмчнр кґдлљіні. Тањєчин район болєнас нааран пациентнриг авч ирні, 2012 љиліс авн травматологическ, 2014 љиліс авн зўркні-судцна Цутхлњгуд энд ўўлдљіні гиљ харєлтын эклцір ах эмч келв.
Больницд кўцігдљіх ясврин кґдлмшин йовудын тускар журналистнр сурв. «Эн љил апрель сарас авн административн болн эдл-ахун іњгд, операционн блокд ясврин кґдлмш эклв. Олн љилдін кўцігдљіх ясврин кґдлмш тґгсхдін ґґрдљ йовна. Мана больниц тањєчин эмнлєні учрежденьсин делгрлтин зурад орв. Тер программас ишті мана больницд 2020 љилд хот болєдг болн хувц-хунр уєадг біірнд ясвр кегдх, хойр КПП тосхгдх, учрежденя эргндк єазрт сін таал тогтагдх. Темдглхіс, ясврин кґдлмш кесн деерін бидн ґдгі цага сін оборудовань хулдљ авч углљ тівхвидн. Тиигід, месллє кедг ґдгі цага ширі, эм кељ єарєдг оборудовань, рентген болн УЗИ аппарат хулдљ авгдхмн. Эннь мана пациентнрт сін чинрті медицинск дґњ кўрглєнд туслхнь лавта. Ут тоодан 132 оборудовань бидн авхвидн,- гиљ Санал Санджиевич келв.
Эн љилин чилгчір декабрь сарас авн тањєчин больницд гўлгн гемин амбулаторн Цутхлњ ўўлдврін эклхмн. Ах эмчин темдглсір, больниц імтн дунд олн зўсн гем, тер тоод гўлгн гемиг эрт илдкљ авлєна туст аєу ик кґдлмш кўціљіні. Гўлгн гемиг эрт илдкљ авхла терўг эдгіљ болхмн гиљ Санал Санджиевич темдглв. Больницин специалистнр імтні диспансеризац давуллєнд орлцљана, селіні імтнд телемедицині эв-арєар тўргн дґњ кўргні. 2017 љиліс авн «Валента» гидг системар тањєчин больницин кардиологуд райодын эмчнрт гемті улсин ЭКГ-н шинљллт келєнднь орлцљ, пациентиг нааран авч ирљ кергті эмнлє келєиг диглні. Телемедицині эв-арєар тањєчин райодын больницсин біітхі, федеральн клиникўдин эмчнрлі селвлцљ, олн зўсн гем илдкљ авна болн дарунь чинрті эмнлє кўціні. Тиигід Вишневскийин нерті хирургийин институтла, Ірісін эрўл-менд харлєна министерствин В.Алмазовин нерті Келн-улсин медицинск шинљллтин Цутхлњгин специалистнрлі эдн нґкцљ ўўлдљіні.
Кадрмудар тетклєні тґр брифингд бас босхгдв. Ах эмчин келсір, баахн специалистнр энд дамшлт хоршаљ авсна хґґн талдан регионмудт кґдлмш олљ ик љалвин тґлі тиигірін йовна. Болв цаг давад кесгнь хірљ ирні, ода больницд кґдлљіх эмчнрин ик зунь баахн улс болна. Эдн баахн болв чигн ґдгі цага эв-арєс ґргір олзлљ, кґдлмшін ўнн-чик седклтієір кўціљ, імтнд сін чинрті медицинск дґњ кўргхір шунљ кґдлні. «Бидн ґґдін чинрті медицинск дґњ кўргљ, кўнд месллє кенівидн, ґдгі цага некврлі ирлцљ кґдлхір зўткнівидн. Болв бидн кўцімљ бірсірн бахмљ келго, нег ормдан зогслго эрк биш делгрљ ўўлдх зґвтівидн», - гиљ Санал Санджиевич товчлљ келв.
Наталья ДАВАЕВА