Хальмг кґгљм Санкт-Петербургд кўњкнв

Санкт - Петербургиг орн-нутгин сойлын хотл гиљ келдгнь хара йовдл биш. Театрин, кґгљмин болн сойлын нань чигн олн халхар сііхн эн балєснд олн зўсн марєан, фестиваль болна. Нева деерк балєснд болдг фестивальмуд болн хіліврмўд кґгљмд дурта улсиг энд дањгин хурана. Санкт-Петербургин филармоня ул деер шидр болсн тиим нег фестивальд хальмг кґгљмч Савр Катаев орлцв.
Олн кґгљмчнриг орулсн фестиваль- марєан нарт-делкін чинрті болсмн. Ансамбльмудыг болн композитормудыг эн љил фестиваль цуглулв. Урднь эн фестивальд ансамбльмуд болн оркестрмуд орлцдг билі. Эн љил болхла композитормудын билг-эрдм сґрљ хілідг болв. Тер учрар Савр Катаев терўнд орлцх шиидвр авсмн. Композитормудын ўўдіврмўдиг профессиональн жюри ўнлљ хілів. Москва балєсна консерваторин профессор, Ірісін улсин артист Александр Чайковский марєана жюриг толєалв.
Савр Катаевин келсір, марєана йовуд єурвн девсњгір давсмн. Тўрўн девсњд 30 композитор орлцљ, ўўдіврмўдін жюрин оньгт тусхав. Тедніснь зуг 17 кўўні ўўдівриг жюри хойрдгч девсњд орх гиљ шўўљ авла. Єурвдгч девсњд болхла тавн кўн ўўдіврін ўзўлх зґв авсмн. Тер тоод Савр Катаев эвріннь концертн пьестаєан орснь ик чинрті болн байрта йовдл болв. Тиим зўткіті болн ик дааврта марєан болсмн.
Марєана таалар орлцачнрин ўўдіврмўд єурвн номинацар ўнлгдсмн. Тўрўн номинац оркестрин тґлі бичгдсн кґгљм. Хойрдгч номинацд оркестрин болн немр зевсгин тґлі бичгдсн ўўдівр хілігдлі. Кґгљмин аранжировк кесн ўўдіврмўд єурвдгч номинацд шинљлгдсмн. Фестиваль-марєана ашар тўрўн номинацд Красноярск балєснас композитор Владимир Кошелев дипломар ачлгдв. Хальмг кґгљмин тускар эн тоолвран келснь соньн болв. Кґгљмиг билгті кўн бичснь медгдні, гиљ тер темдглв. Хальмг кґгљмч Савр Катаев «композитор» гидг номинацд хойрдгч девсњгин дипломар ачлгдв. Эннь зґвір ґґдін ачлвр болљана. Эн фестиваль-марєан ик чинрті болн нерті хілівр болдмн. Терўнд зуг орлцснь ик тоомсрта болдгинь профессионалмуд ґґдін ўнлні.
Александр Чайковский чигн тоолвран келсн бііні. «Эн ўўдівр товчлгч марєанд орхин тґлі дууєан ґглів, - гиљ профессор келні. Улсин кґгљмин-утх терўнд медгдні. Домбрч йир сіінір кґгљмиг ўзўлв. Билгті улсла таньлдсндан байрта біінів. Москван хілієічнрт эн кґгљмиг соњсхсн болхла сін болх билі».
Санкт-Петербургд болдг эн фестиваль-марєан «Национальная коллекция» гиљ хара зґњдін нерідгдсмн биш. Эн љил энд хальмг кґгљм кўњкнснь йир байрта йовдл. Кґгљмчин кемљінд бірсн эн ик кўцімљ Савр Катаевин ўўдігч хаалєд йир омгта йовдл болљана.
НІДВДІ Тамара,
тележурналист