Кўўкдін хілідго ґрк-бўлмўдиг бўрткв

22-01-2020, 16:54 | Таңһчин зәңгс » Эндрк ґдрин тґрір

Январь сарин 1-д кесн то-дигір, Элст балєсна насни дигт кўрід уга кўўкдин керг-тґрин болн эдні зґвинь харслєна Комиссьт социальн іімшгті біідлд туссн 68 ґрк-бўл темдглгдсн бііні. Болв сар болєн эн тонь хўврід бііні, юњгад гихлі кесг ґрк-бўл тањєчин райодас Элстўр нўўљ ирні, зірмснь болхла балєснас селінўр нўўљ одна.
Насни дигт кўрід уга кўўкдин керг-тґрин болн эдні зґвиг харслєна Комиссин ахлач Юлия Бастаеван келсір, дару-дарунь рейдмўд бўрдігдљ, социальн іімшгті біідлд туссн ґрк-бўлмўдт герўрнь одна. Одахн бўрдісн рейдд Комиссин гешўд, сурєуль-эрдмин, зґв-йос харлєна халхин элчнр орлцв. Эдн ут тоодан 12 бўлд одв. Долан хонг болєн мигмр ґдр Комиссин сўўр болна. Тер сўўрин ашар тґрмўд хаєлхин тґлі зірм ґрк-бўлмўдт одна.
Рейдд орлцачнр эк-эцкнрлі кўўндвр кені, ямр нег тґрір ціілєвр ґгні, бііцин кец-таалынь шинљлні. Келхд, нег ґрк-бўл Элстўр Цаєан Амнас нўўљ ирв. Экнь кґвўєін эцкднь ўлдічкід, Москваєур кґдлхір орљ. Арднь ўлдсн кґвўн ґріл љилдін школд орлго біів. Урднь эн бўл Элстд бііљ. Тиигхд кґвўн балєсна нег школд 1-ч класст сурчасмн, эк-эцкин сін хілівр угаєинь багшнр медід, Комиссин тоод авв. Эн ґрк-бўл Цаєан Амнур нўўєід, цґґкн љил тенд бііљієід, хірў Элстўр ирсмн. Ода эдн Элстд ніімідлсн патьрт бііні, экнь Москваєас хірў ирід гертін бііні, кґвўн школд одв.
Нидн 15-та кўўкн геедрід олдгдсинь цуєар тодлдг болх. Насни дигт кўрід уга кўўкн ўр єарєад, эктієін Целинн районд билі. Дарунь Элстўр нўўєід ирід, патьр ніімідлсмн. Одахн тер кўўкн љил кўрсн ўртієін салу бііхір талдан патьр хіінів гиљ экдін келід, саак геедрљ одљ. Ўринь экнь хіліљіні.
Єурвн ўрін єанцарн ґскљ-босхљах кўўкд кўўні кґвўнь гертісн зулљ одљ. Тиигн гихнь єарєсн эцкўрн одљ. Эцкнь кеер хошт кґдлљіні, тегід ээљтієін хамдан бііљ. Тенд бііхлірн школурн одлго, соњсхвр уга, іср кґвўдлі ўўрлљ, єаза дурндан йовдг болв. Тегід Комиссин гешўд тиигірін одљ, кґвўнлі болн ээљлінь кўўндвр кељ, кґвўг экўрнь гер талагшан йовулв.
Дікід болхла ґнчір ґссн бає наста хойр кўўкд кўн Комиссин оньгт бііні. Нег кўўкд кўн хойр ўр дарандан єарєсмн. Энўні хойр кўўкиг Яшкулин интернатд йовулсмн, ода тедн школд сурчана. Єурвдгч ўрін ґнчн нилхдин Герт орулв. Бийнь ґнчір ґсід, ґнчні ґвдкўр-зовлњгиг медід бііљ, эвріннь єарєсн ўрдін яєад шањд даалєдви? Интернатын таалнь ямаран сін болв чигн ўрнд экин дурн, экин килмљ кергтілм.
Бас нег иим баахн кўўкд кўн хойр ўрті. Нег ўрін эцкднь ґгчкљ, хойрдгч ўрін нилхдин герт ўлдіљ. Эн кўўкд кўўнд ґнчн гиєід шин герт патьр ґгсмн. Зуг гер дотркнь хоосн, ґлг-эд тґрўц уга. Патьрнь хаалєата, бийнь тањєчин нег районур йовљ одљ, тенд юуєан кељіхнь медгдљіхш. Кўўкд єарєчкад, ўрн-садан хілілго, аля кґґєід йовцхана.
Іркд орсн эк-эцкнр бас Комиссин тоод авгдсн бііні. Нег ормдан удан кґдлхш, ірк уухларн, кўўкдін хіліхш. Тиим ґрк-бўлмўдин гермўдт дару-дарунь одљ бўртклєн кегдні. Іркін хайлго бііхлінь, тиим улсин эк-эцкнрин зґвинь хасна. Болв кўўкдиг харм болна. Юњгад гихлі мана тањєчд ґнчн гермўд хаагдсмн. Тегід ґнчрсн кўўкдиг элгн-саднднь ґгні, зуг зірмнь кўўкдиг авдг арє уга болна. Эн тґриг хаєлхд басл кўчр.

АРЗАН Амулњ

Видео