Єаза генткн киитрхлі...
Эн љил эрт серўн орад, нам єаха сард ўвл ирх гиљ сангдљала, яєад гихлі сґґєір зґвір киитн болад біів. Эн саамд Элстин тґвин болн микрорайодын гермўдт бичкдўд чигн, медітнр чигн дулан хувцан ґмслдід, сґґєір зузан хучаєан єарєљ авад унтљасмн.
Мана хотл балєсна коммунальн цергллтсин кґдлічнрт болхла гермўдт дула орулх кергті гисн ухан тґрўц уга, балєсна ахлачнр автономн дула ґгдг системті, цуг таалта гермўдтін газин бешін тўлчкід, імтн гермўдт даарчахин тускар нам медљісмн уга гиљ сангдна.
Нам медсн бийнь эдн юм кељ чадшго біісмн, яєад гихлі ода хотл балєснд киитн ирхлі дарунь дулана системиг эдлврт орулдг ґдгі цага кергсл болн аппаратур уга. Ода болхла Ірісін Президент балєсна инфраструктуриг ясруллєна тґр тівљіні, тањєчд эн туст Ірісін правительств инвестиц йовулх зурата. Тер мґњгиг олзлад, Элстин дулана системиг шинрўллєні, котельнсин кергслиг ясруллєна керг-ўўлдвр кўціхлі ик туста болх билі.
Дарук хаврла тер кґдлмшиг эклљ болљана. Ода болхла Элст балєсна єардвр дулана кемиг хулєн сарин 8-іс эклх шиидвр батлсмн, автономн дулана системті імтн бешін єаха сарин эклціс авн тўлљіні, яєад гихлі мана тал намр эн љил дигті литір темдглсн болзгла ирв. Тер саамд серўн чигн орв.
Зуг хотлын єардврин заквр ґдр ґнљід кўцігдв, тегід балєсна імтні ик зунь «дулан орад уга» гиљ хулєн сарин 8-д єундлан келід біів. 16 котельн дула ґгчісмн, болв зуг бўкл системд усн бўлідсні хґґн дулан гермўдт орх. Ода цуг 27 котельн кґдлмшт белн, ясвр урдаснь кегдлі, тиим болв чигн балєсна дулана системиг болзгаснь урд эдлврт орулх таал тогтагдад уга, хуучрсн кергсл тиим арє ґгчіхш. Тиигхлі ясврин кґдлмшиг дулалєна кем тґгссні дару, хавртан, эклхмн билі.
Жилищн-коммунальн эдл-ахуд тиим біідл тогтсна тускар орн-нутгин єардвр медні, тегід инфраструктуриг шинрўллєні тґрмўдт ода єол оньг ґггдљіні, тер даалєвр кўцілєнд шањєа неквр чигн чањєрхнь лавта.
Болв сурєульмудт киитн болад, кесг бичкдўд царцад, ода гертін бііні, тўўніс кґлті бўкл классмуд чигн хаагдљана, тегід дулаєар тетклєні тґр єардврин єол оньгт бііх зґвті. Зірм сурєульмудт кичілин цагнь хасгдљана, яєад гихлі киитн хораст сууљ болшго болв. Тегід Элстд болн райодар дула оруллєна тґр єол оньгт бііх зґвті.
ЖКХ-н, тер тоод дула оруллєна системиг шинрўллєні кесг шин технологий ода бііні, тедниг улм ґргнір олзлх кергті, тиигхлі тиигљ оратљ дула орулдг йовдл учршго біісмн.
Тиигчкід ода Ірісін залврин шиидврір гермўдин бат ясвр келєні кґдлмшин ўн ґґдлх гині, дундлад 25 процентд. Зуг ода цугтан нег сањд мґњгін ґгдг йовдл эндўті юмн гиљ мергљлтнр тоолљана. Яєад гихлі эвріннь герт бат ясвр эклхлі, тер цуглулсн мґњгн бає болна. Тегід імтн немр мґњг цуглулх зґвті болљана. Тиигід эдн хамгин тўрўнд талдан гермўдт ясвр кехин тґлі сањд мґњгін ґгчіхмн болљана.
Тиим кевір ЖКХ-д кўціх керг олн, болв хамгин тўрўнд эгл імтнд љирєлин сін таал тогтахин тускар ухалх кергті, імтиг меклдг цаг уурч йовна.
ЉААХАН Бадм