Нерті бичічнр хальмгудын тускар. М. Шагинян: «Москвад єііхмљті нір-наадн болла»

16-04-2020, 14:14 | Таңһчин зәңгс » Сойл

Нер єарсн бичіч Мариэтта Шагинян хальмг улсин тууљин, авъясмудын болн зањ-біірин (нравы) тускар ўўдіврмўдтін бичлі. Эн документальн - публицистическ материалмудыг ўўдіврмўдтін ґргір олзлдг біісмн. Ўлгўрлхд, энтн энўні иим роман-хроникўд: «Ульяновихні ґрк-бўл» («Семья Ульяновых») болн «Негдгч Цугірісін» («Первая Всероссийская»).
1871 љилин намрар, сентябрин эклцір, орс хан Александр II-ч мана тііљ Тюменьд кўрід, теегір нўўљ йовх хальмгудыг хілісні тускар М. Шагинян «Негдгч Цугірісін» гидг ўўдівртін бичсн билі. Орс іірмин ханьд орљ, Наполеониг кўўчљ, делкід зґрмгірн туурсн хальмгудын тускар гиич дала юм меддго бііљ.
Тегід Тюменя єазрт орс хаанд мана улсин бііц (быт), шар шаљна авъясмуд, хальмг хўрм, мґрні урлдан, эдні нўўдл біідл-љирєл болн ірўн бурхд, ўнті єара кегдлмўд ўзўлсмн. Хальмг улсин ґвірц авъясмуд орс хаанд икір таасгдв, тегід эн цуг хілісн тоотыг Москвад єііхўлд олн імтні оньгт тусхах селвг ґгсмн.
Эн роман-хроникд бичсір, нег єавшун арєлач орс хаана келсиг оньгтан авад, хальмг залусиг ( 50 кўн), кўўкд улсиг болн хурлын гелњгўдиг цуглулад, мана орн-нутгин хотл балєснд авч ирсн бііљ. Тедн Москвад ґлг-эдті долан ишкі гер авч ирсмн, тедніс негнь хурл болв. Ишкі гермўдт орсн талын келн-імтн хальмг улсин бііц болн шар шаљна бурхн-шўті соньмсљ хіліснь лавта.
Москвад болн Ходынкд ик гидг цирк (2000 суудг йирин орм болн 36 ложе) тосхсмн. Тиигхд хальмгуд 24 мґр болн 5 темі авч ирсн болдг. Хотл балєсна газетмўдт болх єііхмљті керг-ўўлдврмўдин тускар урдаснь зіњглсмн. Йоста (настоящий) хурлд ном умшгдх, мґргўл болх гиљ эдн шишлњ темдглсмн. «12 часас авн асхн ора кўртл «Хальмг улсин Ґдр» болх» гиљ ик афишмўдт бичіті бііљ.
Тер ґдр мана мґрчнр (всадники) эв-дован ўзўлљ, імтиг ґврўлсмн. Кўўк хулхаллєна кезіњк авъяс бас олна оньгт тусхагдла. Келн-улсин марєаг - бґк бірлдіниг (борьба) цуглрсн імтн бас соньмсљ хілів. Дарунь хальмгуд дуулад, биилід, эврі улсин ик нір кеєід, билг-эрдмін ўзўлсмн.
«Негдгч Цугірісін» гидг ўўдіврт делкід темдгті Владимир Ульяновин (Ленині) эцкин дўр ўзўлгдљіні. Илья Николаевич хальмгудын авъясмудыг, зањшалмудыг икір таасдг бііљ. Эн ўўдіврин нег тасрха терўг сіінір медўлљіні. Терўні учр-утхинь мана умшачнрин оньгт тусхаљанавидн.
«… Хальмг эмгн ишкі герісн єарад, хіісніс ааєд ці кеєід, єаза суусн Илья Николаевичд бірўлљ ґгсмн. Урднь эн ціієин кањкнсн ўнр соњсад, ишкі герўр ирсн бііљ.
- Ханљанав, эк! - гиљ Илья Николаевич келв. Дарунь эн цііг давслад, тос хайв. Нег амсад, хойрдад амсад, иигљ немв: «Йир сін!».
Бичкнісн авн эн ундын амтынь меддг, йоста болн дурта ціієін ишкі герин ґґр сууєад ууљахнь энўнд йир айта болв. Хальмг ці ууєад дассн улс насн-љирєлиннь туршарт терўг эдлні гиљ эн санв.
- Энўг яєљ уудвт? - гиљ урднь циркд энўніс хам-хоша суусн офицер сурв.
- Бичі ґґлўлтн. Эдн орс кел медні,- гиљ Илья Николаевич терўнд арєул амлв. Дарунь чањєар иигљ келв:
- Би эврін Іідрхні кўмб, бичкнісн авн энўг эдлнів. Эн ці, ууєад дассн улст, ямаран чигн унднас (напиток) шимті болна. Энтн йир туста юмн. Кезіні египтянмўд, та умшсн болхт, «Мендвт!» («Здравствуйте!») гихин ормд «Яєљ кґлсн єарна?» («Как вы потеете?) гиљ сурдг біісмн. Энтн кўўні эрўл-мендд зґвір ик туста болдмн. Хальмг ці уусн кўн икір кґлрні (потеет), терўнлі хамдан ямаран чигн гем єардмн.
Офицер келсн ўгинь оньган ґгід соњсчкад, кўўнд туста бор ундиг яєљ чандгин тускар соньмсв. И. Ульянов энўнд тодрха ціілєвр ґгв: шахад, чолуна кев-янзар кесн онц (особый) ці хулдљ авх кергті. Эн цііг нўўљ йовх улс олзлна. Хамтхаста цііг буслєдмн, дарунь шўўх (процедить) кергті, ўс кехмн (усн болн ўсн кемљієірн ідл болдмн). Дарунь дікн цііг єал деер тівдмн. Болсн ціід эркљін уга тос, давс тівід уудмн. Ичміні (ячмень) єуйр шарад, ціід тівід, эс гиљ хатсн ґдмгин зўсм чигн кемлљ, ці ууљ болхмн…». Энўг умшад, седклм байсв.
М. Шагинян бичсір, Илья Николаевич Ульяновин экнь Анна Алексеевна Смирнова. Эн Іідрхнд біісмн. Терўні эцкнь кирслсн (крещённый) хальмг билі. Тегід Ленин теегин хальмгудла нег уњг-тохма кўн (потомок) болљана. Нерті шинљліч М.Штейн Ленині ээљнь кўндті хальмг тохмас єарла гиљ тоолдг біісмн. Тегід мана тањєчин ууєн бичічнр Ленинд сііхн шўлгўд нерідснь учрта болљана.

БАРТ белдснь БОСХМЉИН Валентина

Видео