Театр. Імтн гертін бііхд

Цугтад амр биш эн цагт кґдлмшин таал сольгдсн цагт олн хілієічнртієін залєлдаєан геешго тґлі сойлын учрежденьс олн зўсн эв-арє хііљіні. Келн - улсин драматическ театрин єардвр Интернетин дґњгиг олзлљана. Интернетд, социальн сетьд, Ю-туб каналд эврі халхдан - «Национальный драматический театр» гидг халхдан театрин нааддиг тівљ ўзўлљіні. Кесг љилин туршарт тівгдсн наадд видеозургин дґњгір ода імтнд дікніс оньгинь авлљана.
Тегід тўрўнксиннь тоод эн каналд «Девичья честь» гидг Балыка Санљин тўўкір тівдгсн наадиг хіліх арє учрв. Гражданск дііні цагла болљах йовдлмудын тускар келљіх тўўкиг Балыка Санљ эмиграцд бііхдін бичсмн. Теегт шин йосн ирід, хўвлєті нірн цагиг сергіљіх наадн соньн. Тер хуучн болн шин йосн хоорнд сґрлціні іімшгті цагла єазадын орнд туссн хальмгуд, тґрскн єазран мартлго, ўзсн-соњссан цааснд буулєљ ўлдісинь медхд чигн соньн. Орс литературас нань хальмгуд чигн учрсн йовдлмудыг талдан хіліціс ўзўлсн литературта біісинь, тўўк умшад, тўўкір тівгдсн наадыг хілієід, бидн медљ авчанавидн.
Наадыг тівсн режиссер Марий Эл республикин искусствин ачта ўўлдіч Василий Пектеев. Хальмг келнд наадыг орчулснь Хальмг Тањєчин улсин артист Сергей Мучиряев. Нааднд орсн бииг белдснь Хальмг Тањєчин сойлын ачта кґдліч Ирина Самсонова, наадна зурачнь Елена Варова.
Шин дун
«Эн цуєар – дурн»
Хальмг Тањєчин искусствин ачта ўўлдіч, нерті кґгљмч Манљин Аркадий шин ду эн хаврин ґдрмўдт ўўдів. «Эн цуєар - дурн» гисн дун тер дарунь олн соњсачнрин тааслт олв. Интернетин эв-арєар імтні оньгт тусхагдсн дун љирєлиг магтсн деерін, делкід бііх улсиг хамцулгч урмдта болснь чинрті. Сііхн айс, кўн болєна седклд кўрдг ўгмўд, цугнь ніієін олљ негдсірн соњсхд тааста болєна.
Коронавирусин іімшгіс кґлті гертін сууєад, нег-негнісн хольљсн улст тернь нег ўлў седклин сергмљті килісн болв. Мана дурта болн нерті кґгљмчин дууг Китдин нерті дууч Халинь болн олн меддг нань чигн дуучнр дуулснь ґргмљті.
Дун хальмг, англь, орс келір дуулгдљ делкін кесг булњгд бііх улсиг хамцулв. Кґгљминь Аркадийла хамдан хуурчнр Петр Чонкушов, Наталья Спивак татв, гитар цокснь Виктор Ведешкин. Орс келір дууна ўгмўдиг Хальмг Тањєчин искусствин ачта ўўлдіч Виктор Хаптаханов бичсмн.
Ірісін, Китдин, Америкин, Англин, Францин, Испаня нань чигн орн-нутгудт бііх моњєл келтнрин бўлмўд, тедні ўрдўд ўзўлгдсірн, цугтан эн дууг дуулсарн кґгљмин сііхн айста, седкл негдўлгч кўчті видеозурц імтні седкл-уханд ґґрхн болв. Элстд, Москвад, талдан деер заагдсн нутгудт бііх дуучнр цугтан эврі гертісн дууг дуулљ, седклін негдўлснь нег ўлў чинрті.
Ямаран чигн кўнд тоот, зовлњ учрвчн імтн негдід, нег ґрк-бўлір цугинь дааљ єарх гисн тоолвр орулсн дун - іімшгті гемиг сґрљ, імтнд туслљ кґдлљіх эмчнрт болн нань чигн улст ханлтан медўлгч белг болљана. «Энтн цуєар – дурнас, дурнас цугнь тґрні, дурн дањгин мана тўшг» гисн седклін Манљин Аркадий маднд медўлљіні.
ЉИРЄЛИН Кермн