Сойлын зіњг

28-04-2020, 20:39 | Таңһчин зәңгс » Сойл

Діірин ўнрт тґрсн шўлгўд

Алдр Диилврин 75 љилин ґґнд нерідід, Келн-улсин библиотек олн керг-ўўлдвр бўрдіљіні. Коронавирусас ишті імтн карантинд біісн бийнь эдн умшачнрлаєан залєлдаєан геељіхш.
Дегтрмўдин ціілєвр, бичічнрин ґґнмўд, литературн лит энд эрк биш сайтднь єарч ирні. Альд, юн болљахинь, соньн ямаран зіњгс бііхинь умшачнртан сайтын дґњгір библиотекин кґдлічнр зіњглні.
Хальмг бичічнрин ўўдіврмўдиг тархалєар эдн тасрхан уга ўўлдні. Діінд орсн хальмг бичічнрин ўўдіврмўдин шинљллтиг библиотекин кґдлічнр белдв.
Инљин Лиљин, Дорљин Басњгин, Нармин Морхаљин, Хоньна Муудан, нань чигн хальмг бичічнр дііні тускар ямаран дегтрмўд бичсинь, ямаран тґрмўд терўндін тівсинь библиотекин кґдлічнр тодлулљ, ахр ціілєвр ґгчіні.
Дікід библиотекин кґдлічнр литературн флеш-моб бўрдів. Дііні цагин туск шўлгўд умшлєар тернь соньн болљана. Элст балєсна, Городовиковск, Октябрьск района сурєульчнр орс болн хальмг бичічнр дііні тускар, Диилврин ґдрин тускар, дііч ўўрмўдин тускар бичсн шўлгўдиг умшљана. Шўлгўдиг кўн болєн гертін умшад, видеозургин дґњгір сайтд орулна. Сурков Алексейин, Горбовский Глебин, Байдын Санжаран, Санљин Николайин болн нань чигн шўлгчнрин ўўдіврмўдиг сурєульчнр, баєчуд, тер тоод Хальмг Тањєчин ачта артистк Клара Сельвина умшсиг олн імтн сайтд орад, оньган ґгч соњсв.
Дііні цагиг цуг халхаснь ўзўлхір зўткід, діілдіні іімшгті кемд урмд ґгчісн дууг эдн сергів. «Деліш» болн «Нўўдлі» дууг кен эс медні. Концерт болєнд дуулгдад, ніірт эрк биш орман олад, эн хойр дун йосндан улсин дун болв.
Тер дууна тўўрвічнрин тускар библиотекин сайтд тадн умшљ чадљанат. Деліш» ду бичсн Буханкин Бадм цергт эврі дурар мордад, діінд орад, 1944 љилд Ровно балєсна ґґр болсн дііллдінд імнісн хаєцсмн. Билгті эн кўн дііні ґмн нер єарч йовсмн. 1935 љилд тањєчин тўрўн олимпиадт орлцад, Буханкин Бадм «Ишкмдг» биилід, тўрўн орм эзлсмн. Буханкин Бадмин «Комсомол, уралан» гидг дунь бас тиигхд тўрўн орм эзлсн бііљ.
«Нўўдлі» дууг бичсн Љимбин Бадм - артист, кґгљмч, шўлгч біісинь цугтан медні. Діінд эврі дурар мордад, 28-ч іірмин зерглінд Хулхтыг, Яшкулиг, Элстиг сулдхлєнд орлцад, дііні хаалєар йовла. Эн дууна тўўрвічин болн тууљин тускар хґґннь бичгдх. Ода болхла, олн умшачнр дурта цагтан сайтд орад, Алдр Диилврин ґґнд библиотекин кґдлічнр белдсн тоотла таньлдљ, литературн викторинд орлцљ чадљана.

Музейин байн кґрњглі гертісн таньлдљана

Келн-улсин музейин кґдлічнр імтн гертін біісн цагтан музейин ўўлдврлі таньлдхд эвті болтха гиєід, социальн сетиг ґргір олзлљана. Иигід фейсбукд шишлњ халх секід, терўнд музейин туск, кґрњгд бііх зурачнрин ўўдіврмўдин болн бііцин кегдлмўдин зургуд олар тівљ ўзўлљіні. Сўл тавн љилд тањєчин єол музейд болсн йовдлмудла, єііхўлмўдлі, харєлтсла эн халхд таньлдљ болна.
Музейин директорин дарук Новомлина Ирина келсір, шишлњ эн халх олн хілієічнрт таасгдљана. Терўг ґдртнь олн улс орљ хіліні. Урднь музейд ирх цол уга імтн ода геертін бііх учрар адєм угаєар фейсбукд «Национальный музей» гидг халхд орад, музейин ўўлдврлі таньлдљана. «Эн халхиг хілісн улсин то 25 мињєніс ўлў болснь байрта йовдл, - гиљ Ирина Алексеевна келні. – Дікід болхла, эн халхд музей белдсн видеозурцс, видеофильмс ўзўлгдні. Иигід, музей неринь зўўљіх Николай Пальмовин ачнр болн нань чигн тґрл-саднь ирсн кемд музейд болсн харєлт імтні оньг авлна».
Ирина Алексеевнан тоолврар, хотл балєсна 150 љилин ґґнд нерідљ белдсн видеофильм эн халхд ўзўлгдљ, імтні оньгиг эзлхнь маєд уга. Элстин імтн 2015 љилд эн ґґниг ґргір темдглхд музей хуучн зургуд авч иртн гисн дуудвр кесмн. Элстихн ик-бає уга зургуд, хуучн документс, нань чигн тууљин цагас хадєлгдсн тоотыг авч ирід, ўўдсн фильмиг Ирина Долгина белдљ єарєсмн. Музейин кґдлічнрин седвірір белдгдсн эн болн нань чигн видеотґсв, видеозурц тањєчин імтні оньгт тусхагдљана.
Алдр Диилврин ґґнд нерідід, музейин кґдлічнр «Фронтас ирсн бичгўд» гидг тґсв олн хілієічнриннь оньгт тусхаљана.

ЉИРЄЛИН Кермн

Видео