Театрин ґґн. Хальмг улсин хувцн ґвірц сііхниг цуг делкід ўзўлсн театр 25 љилі ґґнін темдглљіні

10-05-2020, 20:08 | Таңһчин зәңгс » Сойл

Ўуділтин халхарн ґвірц болсн деерін ор єанцхн театрин тускар келх цаг ирв. Нег ўлў эн театр 25 љилі ґґнін темдглљіні. Хґрн тавн љил хооран хальмг улсин сойлын љирєлд соньн нег коллектив бўрдљ, тер дарунь искусствин олн халхта ўўлдврт эврі зґвті орман олв. Шинрлт авч ирдг хаврин серўн салькн мет эн театрин ўзўлсн тоот тер дарунь імтні оньгиг тусхав. Хальмг келн улсиннь хувциг зуг концертд артистнр ґмсч биилљіх, эс гиљ нааднд орлцљахиг йириндін болхла, нір болсн цагт ўздг імтн генткн тііз деер єарч ирсн єольшг кўўкдин хальмг хувциг талдан нўдір ўзљ алњ болв. Хальмг хувцнд ямаран сііхн кев-янз, ширин олн ґвірц герл багтсиг, улсин зґґр ямаран байн болљахинь ўзљ імтн ўнндін байсв. Тернь – Татьяна Милованова єардсн хальмг хувцна кееєин болн єольшг янзин театр (Театр костюма и пластики) біісмн.
Шинрлтин темдг болљ тањєчин тііз деер єарч ирсн ўўдігч коллектив эн єол зґрўллтдін итклті бііні. Шиніс ґссн бає ўйнрт эн театр мана љирєлд дањгин біісн болљ медгдні. Театрин тґрлтиг ўзсн улст ўўдігч хііврт чилгч угаг, хальмг улсин урн эрдмин байн зґґр утхад біісн бийнь чилдгог медўлгч темдг болна. Љил болєн шинрўлгддг хувцна коллекцнь дањгин імтиг ґвріљ, хальмг улсин ке-сііхн эрдмлі таньлдулад, хальмгуд хувцан ямаран кевір кеерўлдг біісинь ўзўлљ байрлулдг болв.
Театрин ґґн. Хальмг улсин хувцн ґвірц сііхниг цуг делкід ўзўлсн театр 25 љилі ґґнін темдглљініТатьяна Милованова ґґрін билгті олн улс хураєад, хувцн ямаран янзтаєар уйгддг біісинь, хувцна кеерўлд ямаран зег хатхмр болн нань чигн тоот олзлгддг біісинь ўзўлхір шунв. Хальмгт ирсн кўндті гиичнриг цаєан хадг татљ, теегин сііхліс тосдгнь ода йирини йовдл болв. Тиигхд болхла, эннь йир ґвірц болљ, хальмг улсин гиичлўлгч седклиг ўзўлгч авъяс болљ тохрсмн. Гиичнр тер дарунь хальмг хувцна ке-сііхнд авлгдљ, ґвірцинь темдглљ єііхдмн. Зууєад љилмўдин туршарт улсин хадєлљ, ўйіс-ўйд дасхгдљ йовсн хувц уйлєна, хувциг кеерўллєні авъясиг сергієід, терўг олнд ил кевір ўзўлљ, тііз деер кґгљм дахулљ тер хальмг хувциг ўзўллєн басл ик чинрті йовдл болснь маєд уга. Татьяна Алексеевна хувц уйдг эрдмчнрлі хамдан хіівр кеєід, тууљин дегтрмўдір, архивин материалмудар соньмсад, билгті улсла тасрхан уга харєад, хііврин кґдлмш зогслтан уга кељ йовна. Хуучн зургт тодлгдсн хувциг эд деер буулєљ, ямаран кевір тер ишкљ уйгдснь, ямаран ґњг-зўснь єол біісинь медљ авхд амр биш біісмн. Кезінк хувциг шинрўллєнд, цагин некврт ґґрдхљ, нірн болн ґвірц тоотыг ірўнір олзлад, дизайнермўд Алевтина Букаева, Зинаида Четырева болн нань чигн урн єарта эрдмчнр театрин шин коллекц тґрлєнд зґвті тівцін орулљана. Келн-улсин хувц уйлєна, ніієинь олљ ишклєні, ґњг-зўсинь зўўцўллєні нірн тоотыг олхд ґвкнрин билгті эрдм, улсин урн эрдмин байн зґґр икір туслдгинь Татьяна Алексеевна темдглљ келні. Ўўділтин улнь болљ, шинрлтин эклц болљ мана аавнр-ээљнрин урн єарар кегдсн тоот урмд ґгід, шин хувц бўрдіхд ўнлљ болшго туста болна. Тегід чигн театрин коллекц болєн ямаран чигн єііхўлд, хіліврт оньг уга ўлдхш.
Ода бидн зуг зірм кўцімљинь заанавидн. Иљл кґві єазрин імтні ґдгі цага хувцна ґґдін янзиг ўзўлдг фестиваль-марєанд Валентин Юдашкин Саратов балєснд бўрдіснд мана театр шишлњ мґрієір ачлгдсмн. «Лазурные звезды - ТЭФИ-98» гидг нарт-делкін телевизионн форумд хальмг коллективин коллекц ик тааслт олла. 2006 љилд 5-ч нарт-делкін ґдгі цага хувцна ґґдін янзин долан хонгин кемљід болсн Ассамблейин єол мґріг Т. Милованован театр шўўљ авла. Москван правительствин герт болсн этническ хувцна нарт-делкін фестивальд чигн театр кўцімљті кевір орлцла. Тер цагас авн хальмг хувциг ґґдін кемљінд ўзўлдг театрин тускар эн халх ўўлдврір соньмсдг імтн цуг делкід меддг болв. Татьяна Милованован театриг фестиваль, марєанд орлцтха гисн ўрвр кесг єазрас ирдг болв. Бидн зуг Моњєлд болсн моњєл келтнрин хувцна эрдмчнрин марєаг заахмн. «Делкін моњєлмудын хувцн» гидг нарт-делкін фестивальд театр орлцљ, хальмг улсин хувциг ґґдін кемљінд, сііхнинь болн ґвірцинь ўзўлљ, специалистнрин ґґдін ўнллє олсмн.
Театрин ґґн. Хальмг улсин хувцн ґвірц сііхниг цуг делкід ўзўлсн театр 25 љилі ґґнін темдглљініТатьяна Милованован театриг делкін кесг орн-нутгт сін медні. Моњєлас нань Китдин, Америкин, Италин болн нань чигн орн-нутгудын імтн хальмг ке-сііхн хувцнла эн театрин дґњгір таньлдсмн. Этническ ґвірц хувцна цутхлњ гиљ Хальмгиг ода специалистнр тоолна. Татьяна Милованован театрин седвірті болн зґргті ўўлдврір тиим ґґдін ўнллєн учрсмн.
Театр ўўдігч хііврт йовна. Хальмг Тањєчин искусствин ачта ўўлдіч Татьяна Милованова хувциг ґмсч ўзўлљ чаддг артистнриг дасхлєар ик кґдлмш кељіні. Иргчин тускар ухалад, Театрин кемљінд бичкн артистнриг белддг студиг эн бўрдів. Билгті бичкдўдиг бичкніснь авн ке-сііхн тоотла таньлдулљ, улсин байн зґґрин ул деер теднд сурємљ ґглєнд Татьяна Алексеевна ик оньган ґгні.
Хальмгин нериг дуудулљ йовх иим ор єанцхн театр ода хґрн тавн љилі ґґнін темдглљіні. Олн умшачнрин нерн дееріс ґвірц эн театрин коллективиг йґрієід, шин ґґдін кўцімљ дурдљанавидн.

ЉИРЄЛИН Кермн

#Культура Калмыкии #Татьяна Милованова #ТеатрКостюма_и_пластики #ЮбилейТеатра

Видео