Баєчуд, тімк бичі таттн!

28-05-2020, 16:49 | Таңһчин зәңгс » Эрўл-менд харлһн

Эрўл-менд харлєна нарт-делкін организацин шиидврір 1988 љилд хґн сарин 31 тімк уга біілєні Ґдр гиљ зарлгдсмн. Љил болєн эн ґдр нег тґрт нерідгдљ, ямр нег дуудвртаєар давулгдна. Энљл эн ґдриг дорас ґсч йовх баєчудыг тімк татлєнас саглуллєнд нерідљ, эдн дунд чик авг-бірц батруллєна тґрт ик оньг ґгхиг некљіні. Тер мет тімк кељ єарєдг предприятьмўд олн зўсн зар барлсн цагтан баєчудыг эвріннь эдл-уушар соньмсулхар зўткдг тґлід бає наста улсиг терўніс саглуллєна керг-ўўлдврмўд эрк чинр зўўљіні.
Эндр цуг нарт делкід 1 љува кўн тімк татна, тедн дунд кўўкд улс болн баєчуд олн бііхнь іімшгті болљана. Љил болєн 5 сай шаху кўн эн му даслтас кґлті олн зўсн гемір гемтљ сіієін хііні. Тімк татсн улс оошкин болн кииєин мґчмўдин гўлгн гемір, зўркні-судцин болн нань чигн кўнд гемір гемтні. Хірнь сўл цагт Ірісід тімк татдг улсин то баєрљахин тускар РФ-н эрўл-менд харлєна министерств зіњглљіні. Імтн дунд чик авг-бірц батруллєна, спортар соньмсуллєна керг-ўўлдврмўд ґґдін кемљінд давулгддг болснас ишті сўл љилмўдт мана орн-нутгт тедні то баєрад йовна. Тиигід 2009 љилд 39,4 процент тімк татдг болхла, 2016 љилд 21,5 процент болв. Харм тґрхд, Ірісі тімк татдг насни дигт кўрід уга баєчудын тооєарн нарт-делкід 9-ч орм эзлні. Тегід эн тґрт ик оньг ґгч, дорас ґсч йовх бає ўйиг эн даслтас саглулљ, тімк татлєн харшлт кўргхіс нань юуєарн чигн тус уга болљахиг ціілєх кергті.
Ґдгі цагт мана орн-нутгт насни дигт кўрід уга бичкдўд тімкд эрт орљахнь іімшгті болљана. Тер мет эдн дунд спайс, снюс болн электронн тімк олзллєн тархагдљана. Дікід баєчуд кальян татдг кафед цаган давулхдан дурта болна. Зірм кўўкд-кґвўд талдан улсас дутшгоєар эс гиљ бґдўн болн аля-азд улсин ўлмід орад тімк татдг болна. Тімк татсарн зірмснь кґґрід, хамдан сурчах улс дунд деерлкг зањ єарєна.
«Сулда» гидг Тґвин медицинск профилактикин іњгин ах эмч Очра Галинан келсір, бає цагасн авн тімк татдг улс олн зўсн гемті болна, эдні насн арвн тавн љилд баєрна. Эрт тімкд орсн улс бає цагтан зўркні-судцин, гесні гемір гемтні, эдн ўр єарєљ чадлго зовна. Тімкд авлгдсн баєчуд наркотик олзлєнд дарунь орна.
- Нидн мана орн-нутгт наркологуд баєчуд дунд снюс олзллєн делгрљіхнь ик іімшг учраљахиг тускар келљ, эн тґр эркн чинрті болв гиљ ўўмв. Урднь болхла спайс олзллєн баєчуд дунд тархагдсн билі. Эк-эцкнр, олна организацс, эрўл-менд харлєна болн сурєуль-эрдмин кґдлічнр эн чинрті тґрт ик оньг ґгхиг некід, спайс хулддг єазрмудт бўртклєні керг-ўўлдврмўд давулгдсн билі. Терўні ашт терўг кељ єарєсн болн тархасн улс уголовн засгла харєх болв. Ода болхла снюс хулддг улсин туст бас тиим шиидвр авхла сін болхмн. Дорас ґсч йовх баєчудыг му даслтас саглх кергті, эдн дунд чик авг-бірц батрулх кергті. Хамгин тўрўнд эдні эк-эцкнр кўўкдтін ўлгўр болх, ґрк-бўлірн спортар соньмсх, му даслт эрўл-мендд ик харшлт кўргдгин тускар кўўндх зґвті. Райодын больницсин, балєсна поликлиникин болн мана тґвин медлд эрўл-мендин сурєуль ўўлдні, тегід тімкін хайх саната улс тиигірін ирљ эмчнрин сўв-селвг соњсљ эдні дґњгір му даслтан мартљ чадљана, - гиљ Галина Николаевна келв.

ДАВАН Наталья

Видео