Кезінк судр олна оньгт тусхагдв

14-07-2020, 17:13 | Таңһчин зәңгс » Сойл

Хальмгин автономин 100 љилин ґґнд нерідсн номин сўўртін Санкт-Петербургд бііх Дорд ўзгин єар бичмрин кўрілњгин номтнр соньн нег илдкл кев. Терўг филолог номин кандидат Александр Зорин болн єоллгч зурач-шинрўліч Любовь Крякина номтнрин оньгт тусхав. Ґвірц хальмг бичмр дурсхл олдсна тускар, тґвд келні бичлєір тер бичгдсні тускар тедн зіњглв. Соньн олвр тўрўн эдні єарт тусхларн зґвір эвдрсн, салврсн біідлті біісмн. Тегід терўг цеврлід, диглід, ямаран диг-дарата біісинь йилєхин тґлі дала цаг болн ик кўчллт керглгдв.
Номт болн зурач хойр бичмрин йирин біідлинь шиніс тогтахар кесгтін кинін кґдлмш кев. Єар бичмрин йирин біідлиг тер кевірнь тогтаљ авсна дару судрын хойр іњгинь ідлцўлід, йосндан бичмр ямаран біісинь йилєх арє учрв. Текстологическ нірн шинљллт кегдљ, судрин илт біідлнь номтнрин оньгт тусхагдв.
Ямаран бичмр олдсмн гихлі. «Дорљ Љодв» («Алмазная сутра») гидг хіірті XVIII-ч зун љилі єар бичмр тиигід олн љил хадєлгдад, ода олна оньгт єарч ирв. Эн зіњг єархин ґмн Хальмг номтнр XVIII зун љилі єар бичмр яєљ тер цагт 1797-ч љилд Императорск кґрњд туссна туск тоолвран медўлсмн. Тегід эдні тоолврар, кезінк судр Тењгин цергі нутгин ханьд йовсн хальмгудт хадєлгдљ йовсн бичмр номта судр XVIII зун љилд туссн болљана. Тиигід РАН-а дорд ўзгин бичмрин кўрілњгин тґвд кґрњд эн судр тиигід єурвн зу єар љил хадєлгдљ йовна.
Хальмгуд кезіні цагас авн эврі бичлєті біісинь, шаљна номта дегтрмўдин бає биш кґрњгті біісинь соньн эн олвр медўлљіні.

ЉИРЄЛИН Кермн