Долан ўрті эк Раджанад ханлтан ґргв

24-07-2020, 17:34 | Таңһчин зәңгс » Эрўл-менд харлһн

Дґрвн сарин туршарт мана тањєчин эрўл-менд харлєна кґдлічнр COVID-19 гемлі ноолда кељ, ода чигн сіінір шинљлгдід уга инфекц хальдсн улсиг эдгіхір кўнд таалд кґдлљіні. Ут тоодан кўсдундур мињєн эрўл-менд харлєна кґдліч арє-чидлін нґґлго кўн болєна ім аврхин тґлі госпитальмудт болн обсерватормудт герўрн хірлго бііні. Эмчнрлі болн дунд медицинск кґдлічнрлі зерглљ 250 санитарк эн хальдврта геміс хґрлєні кергт болм тівцін орулљана. Тедні негнь баахн кўўкд кўн Раджана Доянова болна. Шидр эн Тамара Хахлынован нерті медколледж тґгсієід диплом авв, тегід ода эн эрўл-менд харлєна кґдлічин эрдмті болв.
Медколледжин оютнр дундас госпитальд сін дурар кґдлх саната баєчудыг хіісн цагт Раджана тўрўн зерглінд зґвін ґгв. Нег єазра улст туста болхар, теднд дґњгін кўргхір эн тиигірін кґдлхір одв. Болв эн гем ямаран ик іімшгті болљахиг, гемтсн улсин эрўл-мендин біідл ахр цагин эргцд муурдгинь эн тўрўлід медљісн уга. Ямр кевір гемті улс зовљахиг, зірмснь терўг диилљ чадлго насан барљ сіієін хіісиг ўзхлірн эн цугинь медв. Тиигчкід Раджана реанимацин іњгд санитаркар кґдлдг тґлідін кўнд гемті улсиг арднь орљ хіліх зґвті біісмн. Энўні келсір, эн геміс эдгхд сін хілівр ик туста болна.
– Бидн уха-серлін геесн, кўнд кевір гемнь дављасн улсиг хілієід, хойр час давад імнь єаршгон тґлід сўўљинь соляд, цогц-махмудынь уєаєад сіінір хіліх зґвті билівидн. Дікід иим улст хотынь ґгх, нань чигн керг кўціх кергті. Тиигчкід бидн шишлњ костюм, козлдур, чирідін хааєул ґмсід кґдлх зґвті болљахас ишті иим єањ халунд бийсмдн чинін алдрад, кииєін авч чадлго кўчр біідлд кґдлвидн. Нег дікљ долан ўрті кўўкд кўн госпитальд тусв. Эн йир кўнд кевір гемтсн билі, тегід бидн арднь орљ сіінір хілієід, арє-чидлірн нґкд болвидн. Эн эдгід, бийнь сін болхла мини телефона тойг олљ авад нанд љињнўлљ ханлтан ґргснь чидл урєав. Тавн кґвўті болн хойр кўўкті эк эдгід, эрўл-менд герўрн хірснь госпитальд кґдлсн цуг кґдлічнрт ик байр ўўдів, – гиљ Раджана келні.
Р.Доянова госпитальд ут тоодан хойр сарас ўлў хонгтан кґдлід, эвріннь эк-эцкін болн тавн ўрін кесгтін ўзсн уга. Селгін тґгсід, амрлєнд єархларн эн кўўкдтін љињнўлљ, мендинь меддг біісмн. Бичкн кўўкднь экін санад, чи кезі хірљ ирхвч гиљ сурдмн. Хірнь, кўўкднь ээљ-аавиннь килмљті хіліврт бііхнь энўг тогтнулдг біісмн. Эрўл-менд харлєна кґдліч цергі кўўнлі ідл болљана, кергті болхла ґґрхн улсасн салад, гертін кесгтін ирлго кґдлдгиг эн сіінір медні. Эцкнь, Анатолий Маркаевич Бембеев мана тањєчин эрўл-менд харлєна делгрлтд ик тівцін орулсн кўн болна. Эн тањєчин эмнлєнд дґч єар љилдін рентгенологар кґдлљ йовсмн. Эцкиннь ўлгўрір ніімн ўрніснь зурєань эрўл-мендин кґдлічин эрдм шўўљ авв. Буудя ууєн кґвўнь бас рентгенолог болв, Иван анестезиологар кґдлљіні. Елена кўўкнь рентген-лаборант, эн тањєчин эмнлєнд ўўлдљ йовна. Наталья Ольга хойр медколледж тґгсів, эдн кўч-кґлсні хаалєан шињкін эклљіні. Раджана госпитальд реанимацин іњгд кґдлсні хґґн эн реанимацин халхар мергљлтін ґґдлўлхір зуралљана. Хґґннь эн тањєчин эмнлєнд эн іњгд кґдлхір седљіні. Арвн зурєата Саяна кўўкнь намртан 10-ч класст орхмн, сурєулян тґгсісні хґґн эн эмчин эрдм шўўљ авхар шиидв. Тегід эдні ґрк-бўлд эрўл-менд харлєна кґдлічнрин тонь ґсід йовхнь лавта.
– Госпитальд би тањєчин эрўл-менд харлєна министр Ю.Кикеновин єардврт кґдллів. Юрий Викторович байн дамшлтта болн ґґдін мергљлтті эмч, эн дааврта ўўлд кґдлљідг болв чигн ик санан уга, імтнлі ээлті болн цаєан седклті кўн болљахиг би медўв. Хґґннь тањєчин эмнлєні улд біідг госпитальд би реанимацин заведующ Т.Джалсанован єардврт кґдллів. Татьяна Викторовна дамшлтарн хувалцљ, цааранднь сурєуль сурад эдні іњгд ирљ кґдлх селвг нанд ґгв, – гиљ Раджана хувалцв.

ДАВАН Наталья

Видео