Тґрскнч седклті улсиг сурємљлхар

17-11-2020, 15:20 | Таңһчин зәңгс » Сурєуль-эрдм

Єазр деер кесг орн-нутгт олзлдг тґрскн келн бііні, эдніс кесгнь дигті-даратаєар делгрљіні, эдниг олн сай імтн эњкр эк-эцкин, туурмљта ґвкнрин тґрскн келн гиљ ґргнір олзлна, шин ўг келндін орулна.
Эдні келір ґдр болєн радио болн телеўзл келні, газет болн журнал єарна. Яєад тиим юмн учрљахмб гихлі, тґрскн келн єанцхн зіњгллєні, амн ўгин болн сойлын зґґрін хадєллєнд дґњ болсн деерін, экономикин болн политикин халхар ик чинр зўўні.
Зірм келн-улс эврі келндін цґґкн сольвр орулад, тиим кевір эднлі ўгин зґґрір ґґрхн болљах ик келніс йилєрх арє хііні, тиим кевір эдн эврі орн-нутган, ўлмі уга біідлін хадєлна.
Хальмг улст болхла келін оњдарулад, талдан келніс ўг орулад керг уга, яєад гихлі тиим сольвр угаєар чигн мана алдр келн талдан келніс зґвір икір йилєрні, яєад гихлі кесг зун љилин туршарт хальмг улс эврі келті болн сойлта болсмн.
Тер зґґриг эндрк ўйин тґлі мана цецн ухата, нірн кесг билгті ґвкнр хадєлљ мана алдр тууљин йовудт делгрўлљ, сііхрўлљ, нірдўлљ йовсмн. Тегід тґрскн келін хадєллєн болн делгрўллєн энтн єанцхн политикин, экономикин, тањєчан хадєллєна керг болсн деерін, мана ґвкнрин ўлдісн ик ўнті зґґр болљана.
Болв бає тоота (100-200 мињєн эс гиљ тўўніс цґґкн імтн келдг) келн-улст икнкдін тиим арє уга болна, эс гиљ келні делгрлтин таалнь му болна, імтн эк-эцкин келін кўндлдгін уурна. Болв тернь буру хіліц болљана, хамгин тўрўнд цґґкн ўг болв чигн эврі келір келх кергті, Ар Кавказин келн-улс маднд эн туст сін ўлгўр ўзўлљіні, ґвкнрин геріслєнд эдн итклті болдган уурчахш, кезіњк авъясан эндр ґдр кўртл хадєлљана. Бидн болхла хамгин тўрўнд талдан кел дґњнхір седдг гґњгн седклті імтніс кґлті ґвкнрин зґґриг тиим кевір геех зґв угавидн.
Зуг цуг тер саалтг-боомтгас кґлті бає тоота келн-улсин келн тўргір геедрљіні. Делкід тиим олн келн љил болєн уга болад хуурна. Хальмг келн бас тедні тоод орсн бііні гиљ єазадын орна номтнр келні, эндрк біідлиг тоод авхла, тернь ўнн болљ медгдљіні. Яєад гихлі хальмгар келдг улсин то цґґкрід йовна, мана тґрскн келн єаза, ик хургудт, олна керг-ўўлдврт соњсгддган уурчана.
Тиим йовдл мана тґрскн келнлі учрх зґв уга. Тўўні тґлі тґрскнч сурємљин кґдлмшиг чањєах кергті. Сивріс ирсні хґґн мана ээж-аавнр тґрскн келін цааранднь хадєлљ делгрўлх саната біісмн. Тањєчд келн-улсин сурєульмуд ўўлдљілі.
Ода тер біідлиг шиніс босхх цаг ирв. Тґрскнч сурємљан чањєалєнла дегц тґрскн кел дасхлєиг ґргљўлљ, нам эклц келн-улсин сурєульмуд чигн секх тґр тівхмн. Хальмг улсин тууљиг, сойлыг улм ґргнір сурєульмудт сурєх арє хііхмн. Нег ўлў ода бичкдўд болн арвтнр тґрскн келін сурєульд бає-саєар болв чигн дасна. Онц сін медрлін кесг сурєульчнр Целинн, Бає Дґрвді, Кґтчнрі, Хар Єазра, Ўстин болн нань чигн райодын сурєульмудас тањєчин марєаст орлцљ ўзўлні, хальмгар сіінір келні, тер тоод єанцхн хальмг арвтнр биш, болв талдан келн-улсин элчнр хальмг кел сіінір дасад авчкљ, тиим ўлгўр Элст балєсна болн Хар Єазра, талдан райодын школмудын сурєульчнр ўзўлні, эдн нам марєасин болн олимпиадмудын нўўрлічнрин тоод йовна. Тиим сурєульчнрин билг- эрдминь олнд ўзўлљ урмдулх кергті, тер йовдл тґрскнч седкл сурємљллєнд бас ик нилчін кўргід бііхнь лавта.
Хальмг бичкдўдт тґрскн кел шин кґтлврір дасхљ, шин олн эв-арє олзлх кергті, тўўні тґлі ода цуг сін таал бііні, нег ўлў ода тањєчин Толєач Хаска Бату эн тґрт єол оньган ґгчіні, терўг чикллєнд, хальмг кел дасхлєиг ясруллєнд ик нилчін кўргхір белн бііні.
Эн љил бидн мана алдр дуулвр «Љањєрин» 580-ч љилин ончта ґґниг темдглљінівидн. Мана тууль, ўлгўрмўд, хальмг бичічнрин ўўдіврмўд даслєнд сурєульчнриг улм ґргнір орлцулх кергті, тўўні тґлі олн керг-ўўлдвр зуг эн љил биш, болв иргчдін чигн улм ґргнір бўрдіхлі туста болад бііхмн, яєад гихлі алдр дуулвр бас хальмг баатрмудын тґрскнч седклинь хамгин тўрўнд ўзўлљіні.

ТЎРВІН Єуна

Видео