Шарту – шар уул

18-03-2021, 17:25 | Таңһчин зәңгс » Сойл

Кезіні IV зун љилин дунд Иљлин дора єазрт дорд ўзгіс гунны (хунну) улс ирљ бііршлсмн. Тер цагас авн тенд тўрг келтнрин тохма улс ґсід-ґргљід йовла. Тедн кесг зун љилин туршарт, хальмгуд Иљлин кґвід иртл, тенд біісмн.
Хальмгуд Саратов балєсиг Шарту гиљ нерідні. Нер єарсн профессор, тууљ номин доктор Эрднин Урюбжурин бичсір, кезіні тенд біісн тўрг улс балєсиг Сары-Тау (Желтая гора) гидг бііљ. Шарту 1590-ч љилд Иљлин кґвід тосхгдсмн. Тер єазрт эргндін шар ґњгті уул бііљ.
Кезіні Царицын балєсн билі. Ґдгі цагт энтн Волгоград, терўг мадн, хальмгуд, Аєш гиљ неріднівидн. Профессорин тоолврар, «аєа» гидг ўг орс келнд «княжна», «царица» гиљ орчулгдна. 1589-ч љилд тўрўн болљ Царицын балєсна тускар бичсмн. Энд олн ахлачнр, цергчнр (воеводы, стрельцы, казаки) бііршлсмн. Балєсн чинрті тґв болтха гиљ терўг тосхсмн. Хуучн домгар тиигхд Царица гидг єол бііљ, тер балєсиг хойр іњгд хувадг билі. Алтн Ордњгин цагт эн єолын кґвід нег аєа бііљ. Тегід эн учрар балєсиг Аєш гиљ нерідсмн.
Іідрхн (Астрахань) єурвдгч зун љилд чигн темдгті бііљ. IX – X зун љилд энўніс хол биш Хазарск каганатын Итиль хотл балєсн бііљ гиљ номтнр келљіні. Алтн Ордњ тарсна хґґн, 1556-1557-ч љилмўдт энўг Алутархан, эс гиљ Хаджитархань (тўрг келір) гиљ неріддг біісмн. Тер цагт балєс орс цергчнр эзлід авсмн. Тегід энтн орс балєсн болљ. Деер заагдсн хойр тўрг ўг «алвнас сулдхгдсн дархн» гидг чинрті болљана.
Янхл (Черный Яр) 1627-ч љилд, Михаил Федорович орн-нутгиг залљасн цагт, бўрдсмн. Энтн тўрўн авгтан Иљлин хаалєин тогтун біідлиг хардг бичкн шиві (крепость) біісмн. Тенд 1769-ч љилд Черноярск уезд гидг гражданск заллт бўрдігдљ. Терўнд кесг райод ордг бііљ. Энтн ґдгі цагин Ростовск областин Ремонтненск, Заветненск райод, Волгоградск мўљин Светлоярск район болн Хальмгин Бає Дґрвді улус болљана.
Орчулснь
БОСХМЉИН Валентина

Видео