Билгті номт, цецн ухата багш

Ик ут тууљта, гўн уњгта хальмг келн, байн делгў сойл, кесг мињєн љилин туршт моњєлчуд дунд бас нег келтнр болљ, эврі онц зањ -зањшалта, авц - бірцті йовсн мана ґвкнрин геріслж ўлдісн уурхан сањ зґґриг ґдгі цагт чигн хадєлљ, иргч ўйнрт кўргх ач ик, дааврта керг мґн. Эн ик чинрті тґрт насн - љирєлін нерідљ йовх імтн мана тањєчд бає биш бііні. Тер тоод кесн кергірн олнд тоомср эзлсн єардач, номин халхар болхла, єазадын мељі єатц нер єарсн номт, ґґрхн меддг улс дундан йоста хальмг авцта хальмг кўўкд кўн гисн кўндті нер зўўсн, эндр ґдр љирн насна ґґнін кўцљ бііх Хабунова Евдокия Эрендженовнан нерн эврі ончта орман эзлљіні.

Љирн љил хооран дигті сурєулин љил эклєнлі, сентябрин 1 шинд, Алтайск крайин Сростинск района Мало-Енисейск селінд тер цагт Сиврт тууврт йовсн тавн ўрті Овшин Эрнљіні ґрк-бўлд эн зурєадгч ўрн болљ тґрсмн. Бичкніс авн єартан мел дегтр бірсн кўўкн сурєулян сіінір сурч, Хальмг Ах сурєульд орад, «филолог, хальмг келні болн литературин, орс келні болн литературин багш» гидг мергљлт авсмн.

Евдокия Хабунова номин хаалєан 1977 љилд Хальмг номин- шинљллєні институтд (ода КИГИ РАН) тўрўлід моњєл кел шинљллєні, хґґннь амн ўгин зґґр болн «Љањєр» шинљллєні іњгд эклсн болдг. Кесг љилин эргцд олн зўсн экспедицд йовљ, цуглулсн байн фольклорн - этнографическ материалнь кандидатск диссертацин ул тогтав. Иигід 1993 љилд Евдокия Эрендженовна Москвад А. М. Горькийин нерті нарт делкін литературин Институтд филолог номин кандидат цолан батлв.

Дигті тер љилдін Хальмг государственн университетд хальмг литературин кафедрт хальмг амн ўгин зґґрин, «Љањєр» дуулврин тґрір теоретическ курс ґгч, ода кўртл оютнрин, аспирантнрин номин кґдлмш єардљ, шинљллєс кељ йовна. Эн цагин туршт Е. Э. Хабунован 3 монографь, 3 номин -популярн єарц, 150 єар номин статья барас єарв. Эн тўўрвічин хальмг хўрмин («Калмыцкая свадебная обрядовая поэзия. Исследования и материалы»), фольклорин, хальмг улсин љирєлин (Єулмт. Очаг. Фольклор и обряды жизненного цикла калмыков; Традиционный этикет калмыков или как стать йоста хальмг), баєчудт нерідљ барлсн «Добрые пожелания калмыков от SMS до традиционных йорялов» болн нань чигн єарцснь олнд ик соньн болв.

Е.Хабунован номин кґдлмшнь єазадын орн-нутгудын олн зўсн єарцст чигн барлгдна. Эврі гўн эрдмірн оютнрла, Якутяс, Китдіс, Моњєлас ирсн магистнрлі, аспирантнрла хувалцад, бийлієін экспедицд авч йовна. Олн халхин гўн медрлті номтыг кесг дікљ єазадын орн- нутгудын университетмўд лекц умшулхар дуудна. Келхд, Евдокия Эрендженовна Ланчжоу балєснд бііх Китдин келн-улсин Барун хґґт ўндсни Ик сурєульд, Хух-Хот балєснд бііх Ґвр Моњєлын Ик сурєулин моњєлын судлын Институтд, Беељињд (Пекин) бііх Китдин олна номин Академин ўндсни утх зокъялын Институтд магистрантнрт болн докторантнрт лекц умшсмн.

Евдокия Хабунова - мана хальмг университетд «Фольклористик» болн «Европин, Азин, Африкин єазадын орн-нутгудын улсин, Австралин болн Америкин аборигенмўдин келн (моњєл келд)» специальностяр ўўлддг диссертационн советин гешўн. Евдокия Эрендженовна ўўдсн номин кесг тґсвснь Ірісін гуманитарн номин сањгин, Ірісін Федерацин сурєуль-эрдмин болн номин грантсар дґњнгдсмн. Єазадын номтнрла хамдан нарт делкін улсин хоорндк тґсвс кўціні.

Евдокия Эрендженовна эвріннь номин халхар кесн кґдлмшин ашиг оютнртан медўлљ, теднлі хамдан экспедицд йовљ, амн-урн ўгин материал цуглулљ, ном шинљллєні эв- арє зааљ ґгні. Кесг оютнрнь цааранднь номин цол харсљ, номтнр болљ, ном шинљллєні кўрілњд болн Хальмг университетд кґдлљ йовна.

Эн медрлті номт телеўзлин олн соњсхврт орлцљ, хальмг улсин зањшал, амн-ўгин зґґр, кезіњк авъяс-бірциг олн імтнд медўлљ, тедні оньг авлна.

Хальмг тањєчин дунд сурєульмудт энўні бичсн «Љањєр» гидг баатрлг дуулврин болн хальмг хўрмин туск дегтрмўд болн илдклмўд багшнр кичілдін ґргір олзлљ, бичкдўдт соньн медрл ґгні.

Е. Э. Хабунова арвн дґрвн љилин туршарт университетд хальмг келн бичгин болн дорд ўзгин шинљллтин Институт єардљана. Энўні чадмг єардврин нилчір Институт университетд сурєулин, номин ўўлдврин халхар оньдин нўўрт йовна. Эн љил Институтын хальмг келні болн моњєл кел шинљллєні тињкм университетд кафедрмўдин рейтингд тўрўн орм эзлв, оютнрин 2 академическ баг университетд хамгин сін багин тоод орв. Ончлад келхд, Институтын оютнр хальмг келн улсин кел, сойл делгрўллєнд йир шунмєа кевір орлцна.

Олн љилдін ач-тусан кўргљ кґдлсн учрар Е. Э. Хабунова Хальмг университетин, Хальмг Тањєчин сурєуль- эрдмин министерствин Кўндллєні єашгудар ачлгдсмн, «Ірісін Федерацин олна сурєуль -эрдмин Кўндті кґдліч», «Хальмг Тањєчин номин ачта ўўлдіч» гих ґґдін цолта.

Йоста хальмг авцта, ўндсни зањшалта, улсин авъяс бірдг номт эврі ґрк-бўлин чимг мґн. Арв єар љил хооран ўнні єазрт одсн аваль Геннадий Анатольевич Хабуновас эњкр хойр ўрн Елена болн Эрднь бііні. Кўўкнь Санкт-Петербургин Ик сурєуль тґгсієід, китд келн бичгин эрдмті болв, єазадын орн-нутгт хірд єарад, Роланд авальтаєан єурвн ўрін ґскљіні. Эрднь кґвўнь Волгоградск милицин академь тґгсієід юрист эрдмті болв, ода гер- малта, Евгения авалнь - психолог. Эдн хойр ўртієін Хальмг Тањєчдан бііні.

Бидн, Хальмг университетин хальмг келн бичгин болн дорд ўзгин шинљллтин институтын багшнр болн кґдлічнр, ірўн седклісн мана єардачин насинь йґріљ біінівидн.